УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 122/5184/2012
17.07.2012 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Кучеренко Н.В.,
при секретарі - Євсєєнко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
в с т а н о в и в:
У провадженні Центрального районного суду м. Сімферополя знаходиться позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Від позивача надійшла письмова заява, у якій вона просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на частку квартири відповідача, оскільки сума позову становить значну суму - 80 000 грн., а не накладення арешту на майно відповідача може потягнути за собою відчуження ним цього майка, та як наслідок не виконання можливого судового рішення.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає за наступних підстав.
За змістом ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, які за своєю юридичною природою є заходами щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача та гарантують реальне виконання позитивно прийнятного рішення.
Відповідно до вимог частини 3 зазначеної правової норми забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства - розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність-зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Оцінка судом обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову здійснюється з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, зокрема, виходячи з відповідності заходу вимогам, на забезпечення яких він вживається, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Судом встановлено, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на спорі з приводу стягнення суми боргу у розмірі 80.000 грн. зав договором позики, а доводи щодо необхідності вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову мотивовані можливим продажем відповідачем 1/6 частки квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватній власності відповідно до витягу СМ БРТІ. Але доказів наявності у відповідача такого наміру - суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено суду, що існує реальна загроза виконання можливого рішення суду, оскільки не надано обґрунтованих доказів на підтвердженн наявності підстав припускати, що відповідач може розпорядитися наведеним майном.
Крім того, позивачем не доведено, що ціна позову відповідає ринкової ціни 1/6 частки квартири, що належить відповідачу у справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу шляхом накладення арешту на частку квартири відповідача - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя у п'ятиденний строк.
Суддя
Судове рішення № 25380609, Центральний районний суд м. Сімферополя було прийнято 17.07.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 122/5184/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: