Рішення № 25377258, 25.07.2012, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 2/1521/609/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В :

25 квітня 2012 року, Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», яке згідно установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію є повним правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «Індустріально-експортний банк», звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору № 141-А від 19.04.2007 р., банк надав відповідачу ОСОБА_2 на споживчі потреби кредит в сумі 25482,47 дол. США, строком з 19.04.2007 р. по 18.04.2013 р. із сплатою 11,4 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, до 15 числа кожного місяця, згідно графіку погашення кредиту, відсотків за кредитом та комісійну винагороду.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, передбачених умовами вищевказаного кредитного договору, між позивачами та відповідачкою ОСОБА_3, 19.04.2007 р. був укладений договір поруки, згідно п.п. 1.2,2.1,3.1 якого, остання, добровільно, взяла на себе зобов'язання перед позивачами повністю відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_2, які випливають з умов кредитного договору, у випадку невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, вона несе солідарну відповідальність перед позивачами у тому ж обсязі, що й ОСОБА_2 на всю суму заборгованості.

Крім того, 19.04.2007 р., між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, був укладений і нотаріально посвідчений договір застави майна (реєстр. № 2136), який нерозривно пов'язаний та забезпечує вимогу банку, що випливає з вищевказаного кредитного договору, предметом якого є автомобіль НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 3-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 18.04.2007 р. і належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 18.04.2007 р.

Позивачі виконали у повному обсязі, надавши вказаний вище кредит ОСОБА_2, що підтверджується заявою на видачу готівки № 141-А від 19.04.2007 р. на суму 25482,17 дол. США, еквівалент у гривнях 128686,47 грн., який в свою чергу, порушив умови п.п. 1.1,1.4,3.3 кредитного договору, а саме не повертає кредит у строки, передбачені договором та графіком, не сплачує проценти за користування кредитом і не повертає щомісячну комісію банку, яку відповідач не сплачує незважаючи на лист-попередження від 05.08.2010 р. № 24/4-4560, внаслідок чого, станом на 29.02.2012 року, заборгованість за кредитним договором перед позивачем складає 163063,94 грн., яка складається з простроченої заборгованості, нарахованих відсотків, прострочених відсотків, пені за несвоєчасне погашення кредиту та комісійної винагороди, які позивачі просили суд, стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь банку, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1630,64 грн.

Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак надіслала на адресу суду клопотання, в якому, посилаючись на ст. 158 ч. 2 ЦПК України, підтримала свої позовні вимоги повністю та просила суд слухати справу за її відсутності і не заперечувала проти прийняття заочного рішення по даній справі (а.с. 48,53,54).

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується численними поштовими повідомленнями з особистими підписами, відправленими за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання - що підтверджується довідкою адресно-довідкового бюро Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, а також поштовими повідомленнями з відміткою пошти «адресат вибув», причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала і у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України -у разі відсутності особи, яка бере участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином (а.с. 35,36,49-52).

Представник відповідач ОСОБА_2 за нотаріально-посвідченою довіреністю Мацко В.В., з`явившись в судове засідання позов не визнав повністю, надавши суду при цьому свої заперечення на позовну заяву, але в подальшому в судові засідання не з`явився, але про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином під розписку особисто (а.с. 26,40-45).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч.1), поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ч.2).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено -особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до кредитного договору № 141-А від 19.04.2007 р., банк надав відповідачу ОСОБА_2 на споживчі потреби кредит в сумі 25482,47 дол. США, строком з 19.04.2007 р. по 18.04.2013 р. із сплатою 11,4 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, до 15 числа кожного місяця, згідно графіку погашення кредиту, відсотків за кредитом та комісійну винагороду. Вказаний договір підписаний відповідачем ОСОБА_2 особисто з відміткою і особистим підписом ОСОБА_2 про те що, з тарифами банку він ознайомлений та умови цього кредитного договору йому зрозумілі і оригінал кредитного договору, він отримав особисто (а.с. 6-8).

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору -у разі прострочення ОСОБА_2 строків сплати процентів та комісійної винагороди, визначених п. 2.3цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 2.6.3, 3.2.3, 3.2.5, 6.4 цього договору, позичальник сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, передбачених умовами вищевказаного кредитного договору, між позивачами та відповідачкою ОСОБА_3, 19.04.2007 р. був укладений договір поруки, згідно п.п. 1.2,2.1,3.1 якого, остання, добровільно, взяла на себе зобов'язання перед позивачами повністю відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_2, які випливають з умов кредитного договору, у випадку невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, вона несе солідарну відповідальність перед позивачами у тому ж обсязі, що й ОСОБА_2 на всю суму заборгованості (а.с. 9-10).

Крім того, 19.04.2007 р., між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, був укладений і нотаріально посвідчений договір застави майна (реєстр. № 2136), який нерозривно пов'язаний та забезпечує вимогу банку, що випливає з вищевказаного кредитного договору, предметом якого є автомобіль НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 3-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 18.04.2007 р. і належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 18.04.2007 р. та на придбання якого, останній взяв кредит у банку позивачів (а.с. 11-14).

Позивачі виконали у повному обсязі, надавши вказаний вище кредит ОСОБА_2, що підтверджується заявою на видачу готівки № 141-А від 19.04.2007 р. на суму 25482,17 дол. США, еквівалент у гривнях 128686,47 грн., який в свою чергу, порушив умови п.п. 1.1,1.4,3.3 кредитного договору, а саме не повертає кредит у строки, передбачені договором та графіком, не сплачує проценти за користування кредитом і не повертає щомісячну комісію банку, яку відповідач не сплачує незважаючи на лист-попередження від 05.08.2010 р. № 24/4-4560, внаслідок чого, станом на 29.02.2012 року, заборгованість за кредитним договором перед позивачем складає 163063,94 грн., яка складається з простроченої заборгованості, нарахованих відсотків, прострочених відсотків, пені за несвоєчасне погашення кредиту та комісійної винагороди, обґрунтований розрахунок якої у відповідності з діючим законодавством України був зроблений позивачем, наданий суду та перевірений судом (а.с. 5,15,16).

На момент розгляду справи, доказів погашення кредиту та сплати відсотків та пені, відповідачами суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні та на думку суду, розрахунок суми позову банку - є обґрунтованим, зробленим у відповідності з діючим законодавством України та таким, що сумніву не підлягає.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст. 1050 ЦК України.

Суд вважає безпідставними, хибними, такими, що не відповідають діючому законодавству і не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст. 57-60 ЦПК України -твердження представника відповідача ОСОБА_2 про нібито порушення позивачами (банком) при укладенні вказаного вище договору з ОСОБА_2, зокрема п.п. «д»п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» стосовно того, що банк не надав позичальнику ОСОБА_2 в письмовій формі інформації про умови кредитування, а також орієнтовну вартість кредиту, наявні форми кредитування і т.і. -враховуючи, що до вказаного підпункту в Закон України «Про захист прав споживачів»- були внесені зміни в редакції Закону № 3795-VI від 22.09.2011 р., тобто майже через 2 роки після укладення вищевказаного договору, а тому на час укладення кредитного договору, такої норми Закону - не існувало.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України -закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на час укладення договору, банк не повинен був доводити до відома відповідача ОСОБА_2 про вказані вище умови п.п. «д»п. 2 ст. 11 Закону, які були змінені пізніше.

Позицію представника відповідача ОСОБА_2 щодо повного невизнання позову, викладені ним у запереченнях на позов -суд розцінює, як намаганням, за допомогою Закону України «Про захист прав споживачів», уникнути відповідальності перед банком та всіма засобами не сплачувати борг за кредитом ОСОБА_2, який ним не погашається, не зважаючи на письмове попередження банку, а тому ставиться до заперечень проти позову критично і не приймає їх як безпідставні та необґрунтовані.

Враховуючи викладене, суд вважає позову обґрунтованим та доведеним документально на всю суму заборгованості за кредитним договором.

Водночас, цивільно-процесуальним законодавством, а саме ст.ст. 79,88 ЦПК України -не передбачено стягнення судового збору за розгляд справи у солідарному порядку, як того просять суд позивачі у своєму позові, так як солідарний обов'язок -це матеріально-правова категорія (ст. 541 ЦК України), а не процесуальна.

Таким чином, за правилами ст. 88 ЦПК України, розподіл судових витрат, у тому числі судового збору -здійснюється у дольовому порядку, а саме ціна позову складає -163063,94 грн., де 1% складає -1630,64 грн., тобто з кожного відповідача на користь банку слід стягнути по 815,32 грн.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,79,88,208-209,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 524,525,526,530,533,549,550,554,626,612,617,625,629,1048,1050,1054,1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом -задовольнити частково;

2. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»(юридична адреса : 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, МФО 300614, рахунок № 37397840000001 в ПАТ «Креді Агріколь Банк») : заборгованість за кредитним договором № 141-А від 19.04.2007 року, у розмірі - 163063 грн. 94 коп. ;

3. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»(юридична адреса : 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, МФО 300614, рахунок № 37397840000001 в ПАТ «Креді Агріколь Банк») судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1630,64 грн. -з кожного по 815 грн. 32 коп.;

4. В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Д.М. Гандзій