Рішення № 25373131, 20.07.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/4984/12

Номер провадження 2/1109/2499/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Матірна Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд із позовом до відповідача , в порядку ч. 2 ст. 344 ЦК України , про визнання за нею права власності за набувальною давністю на Ѕ частину будинку та надвірних будівель, розташованих в АДРЕСА_1 . що належить останній . Вказала, що вона, позивач, є власником Ѕ частини вказаного будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 08.07.2003 року, за № 5-1458. Інша ж , Ѕ частина спірного будинку належить відповідачу також на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 17.10.2003 рок за № 3-907. Спадщину вони отримали після смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та був її законним чоловіком з 09.07.1999 року, а відповідачці був батьком . ОСОБА_2 ніколи не цікавилась своєю частиною будинку, яка реально не визначена, комунальні послуги за Ѕ його частину не сплачує , участі в ремонті та утриманні будинку не приймає . В свою чергу, вона, позивач, добросовісно, відкрито і безперервно володіє частиною будинку, ремонтує його, сплачує комунальні послуги. Вважає, що за зазначених обставин, згідно ст. 344 ЦК України, набула права власності на 1/2 частину будинку, яка належить відповідачу.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач в суді позов не визнала, вказала на його безпідставність, оскільки ніхто не може позбавити її приватного житла . Проживати у Ѕ частині спірного будинку вона не може, так як позивач чинить їй перешкоди та не передає ключів від вхідних дверей.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном потягом десяти років або рухомим майном протягом пяти років, набуває право власності на це майно /набувальна давність/.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Тобто, виходячи зі змісту вищевказаної норми закону, особами, що мають право на придбання права власності на майно за набувальною давністю, мають бути незаконними добросовісними володільцями цього майна протягом установленого законом строку. Володілець є добросовісним, якщо він не знав і не міг знати про те, що ця річ належить іншій особі. Отже, умовами набуття права власності за набувальною давністю є добросовісне заволодіння чужим майном та володіння чужим майном протягом певного строку.

Судом встановлено, що будинок під номером АДРЕСА_1 належав спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю, виданого 06.10.1984 року відділом комунального господарства виконавчого комітету Кіровської районної Ради, зареєстрованого Кіровоградським бюро технічної інвентаризації 06.10.1984 року за № 20239/113.

Згідно довідки про належність нерухомого майна № 11688 від 21.12.2006 року, виданої ОКП « КООБТІ» , ОСОБА_1, позивач в справі , є власником Ѕ частини вказаного житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 08.07.2003 року, за № 5-1458. Інша ж , Ѕ частина спірного будинку належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 17.10.2003 рок за № 3-907 ( а.с. 5, 7).

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ /майно/, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь- які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи викладене , суд вважає, що за вищевказаних правовідносин сторін, до даних не може застосовуватись положення ст. 344 ЦК України, тобто визнання права власності за набувальною давністю.

Судові витрати вважати по фактично понесеним стороною позивача.

Керуючись ст. 344 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 213- 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю на Ѕ частину будинку та надвірних будівель, розташованих в АДРЕСА_1 - відмовити.

Судові витрати вважати по фактично понесеним стороною позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Бершадська