Рішення № 25370450, 25.07.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

0827\506\12

2/827/706/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 25 липня 2012 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

за участю секретаря .В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа -ТОВ «ВІКОР», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнював під час судового розгляду, в позові зазначає, що 17 липня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ТОВ «ВІКОР»було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, названий банк надав третій особі в тимчасове користування кредитні ресурси у розмірі 2 440 000 гривень з оплатою за процентною ставкою 18 % річних та щомісячної комісії за управління кредитною лінією.

ТОВ «ВІКОР» не виконало належним чином свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитними ресурсами та щомісячної комісії у визначені сторонами строки.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 21.09.2010 року становила 3 252 783, 83 гривень.

Разом з тим, в забезпечення виконання зобов'язання за зазначеним кредитним договором, між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_1 17 липня 2007 року було укладено Договір поруки.

На умовах договорів про передачу активів від ТОВ «Український промисловий банк»до позивача перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Посилаючись на зазначені обставини, та через часткове погашення ТОВ «ВІКОР»заборгованості в розмірі 51 688,27 гривень позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 3 201 095,60 гривень та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні на позові наполіг за вищевказаними підставами, а відповідач у судове засідання не явився, проте письмовими поясненнями свого представника заперечив на позов, посилаючись на те, що позивач не надав доказів переходу до нього прав у зобов'язанні, та він, як поручитель, не був повідомлений про заміну кредитора у виниклих зобов'язаннях, що призвело до збільшення його відповідальності.

Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 17 липня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ТОВ «ВІКОР»було укладено кредитний договір № 40/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), за умовами якого названий банк відкрив ТОВ «ВІКОР»відновлювальну кредитну лінію, та надав в її межах на строк до 6 березня 2011 року - 2 440 000 гривень кредитних коштів з оплатою за процентною ставкою 18 % річних та щомісячної комісії за управління кредитною лінією в розмірі 0,042 % від суми кредиту лімітування.

Після заключення договору між названим банком і ТОВ «ВІКОР», відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов'язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Ці зобов'язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов'язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У подальшому сторонами були внесені зміни до кредитного договору на підставі додаткових угод № 2 від 19.09.2008 року, № 3 від 10.10.2008 року, якими якою було змінено умови кредитування в частині збільшення ставки щомісячної комісії за управління кредитною лінією.

Крім того, згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно, в забезпечення виконання зобов'язання за зазначеним кредитним договором, між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_1 17 липня 2007 року було укладено Договір поруки № 40/Zпор-07, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався перед названим банком солідарно відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником ТОВ «ВІКОР» зобов'язань за зазначеним кредитним договором. 21.01.2008 року та 16.10.2009 року сторонами такого договору було внесено відповідні зміни до договору поруки, яким було визначено інші умови забезпеченості повернення кредиту. Тобто порука не припинилася, оскільки зміна зобов'язання відбулася за згоди поручителя.

Більш того, за вимогами названого договору поруки (п.16) він зберігає свою силу до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

ТОВ «ВІКОР» не виконало належним чином зобов'язання по поверненню кредиту та сплати процентів за користування кредитними ресурсами та відповідної комісії у визначені сторонами строки, що є порушенням зобов'язання.

На підставі договору про передачу активів ТОВ «Український промисловий банк»в рахунок погашення заборгованості від 02.07.2010 року до позивача перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Загальна сума виниклої заборгованості за кредитним договором станом на 07.09.2011 року /а.с. 116, 121/ становить 3 201 095,60 гривень, і складається:

- 2 440 000 гривень - заборгованність по кредиту;

- 592 370,73 гривень - заборгованість по простроченим процентам;

- 168 724,83 гривень -заборгованість за комісією,

що підтверджується відповідним розрахунком /а.с. 121/ за вирахування часткового погашення заборгованості /а.с. 116-120/.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, ТОВ «ВІКОР»суму кредиту не повернуло, не виконав зобов'язань за кредитним договором у встановлений строк.

Проте 26 червня 2012 року ТОВ «ВІКОР»сплатило частково таку заборгованість -50 000 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 9 від 26 червня 2012 року.

Отже, за вимогами п. 6.1.4. 1) кредитного договору заборгованість на теперішній час становить загалом 3 151 095,60 гривень, і складається:

- 2 440 000 гривень - заборгованність по кредиту;

- 542 370,73 гривень - заборгованість по простроченим процентам;

- 168 724,83 гривень -заборгованість за комісією.

З викладеного суд доходить до висновку про необхідність у частковому задоволенні позову, тобто за вирахуванням сплачених 50 000 гривень, що була внесені за погашення по просроченим процентам.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 548-551, 610-612, 624, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк":

- заборгованість за кредитним договором № 40/К-07 від 17.07.2007 року на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) у загальному розмірі 3 151 095,60 гривень, яка складається із: 2 440 000 гривень - заборгованність по кредиту; 542 370,73 гривень - заборгованість по простроченим процентам; 168 724,83 гривень -заборгованість за комісією,

- а також судові витрати по справі в загальному розмірі 1820 гривень.

В іншій частині позову -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П.В Зарютін