Ухвала суду № 25370032, 24.07.2012, Апеляційний суд Херсонської області

24.07.2012

Справа №22ц -21909/2182/2012 Головуючий в І інстанції:

Іванцова Н.К.

Категорія: 21 Доповідач: Майданік В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року липня місяця 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Орловської Н.В.,

суддів: Кузнєцової О.А.,

Майданіка В.В.

при секретарі Шаповаловій К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 25 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Сперчун Олена Анатоліївна) про визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИЛА:

31 січня 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Сперчун Олена Анатоліївна). Просила: визнати недійсним договір дарування від 13.05.2011 року 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, укладений між відповідачами.

В обґрунтування позову, пославшись на ст.234 ЦК України, вказала, що вказаний договір, за яким ОСОБА_4 подарувала своїй дочці ОСОБА_5 1/3 частину вказаної квартири, є фіктивним, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, а з метою уникнення від виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на її користь в рахунок відшкодування шкоди 26615грн.

Ухвалою суду від 08 травня 2012 року до участі в розгляді справи в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_5.

Оскаржуваним рішенням суду у задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, вказала, що суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_4, подарувавши своїй дочці ОСОБА_5 1/3 частину вказаної квартири, не мала наміру створення правових наслідків, оскільки продовжує проживати у вказаній квартирі через відсутність іншого житла. Зазначила, що суд не врахував наявність умислу ОСОБА_4 уникнути від виконання судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_4.

Відповідно до договору дарування частини квартири від 13.05.2011 року дарувальник ОСОБА_4 подарувала обдарованій ОСОБА_5 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 (а.с.24).

Право власності ОСОБА_5 на вказану частку квартири зареєстровано в ХДБТІ 17.05.2011 року (а.с.25).

Згідно з довідкою начальника ХДБТІ від 12.01.2012 року №290 квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності: ОСОБА_7 (1/3 частка на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.1999 року); ОСОБА_5 (1/3 частка на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.1999 року та 1/3 частка на підставі договору дарування від 13.05.2011 року) (а.с.8).

У провадженні Комсомольського районного суду м.Херсона перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Рішенням суду від 29 жовтня 2010 року, яке набрало чинності 30 березня 2011 року, позов задоволено частково, з ОСОБА_4 на користь позивачки було стягнуто матеріальну шкоду в сумі 22723грн., судові витрати, а всього стягнуто 26615грн. В решті позову було відмовлено (а.с.6).

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження на виконанні у відділі державної виконавчої служби Комсомольського РУЮ у м.Херсоні перебуває виданий 20.04.2011 року виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь позивачки боргу в сумі 26615грн. 26 квітня 2011 року було внесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 06 червня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 24 червня 2011 року до виконавчої служби з ХДБТІ надійшла довідка про те, що за обліком за ОСОБА_4 домоволодіння за станом на 03.06.2011 року не зареєстровано (а.с.61-94).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження того, що в учасників оспорюваного договору дарування не було наміру створити юридичні наслідки. Також правильно встановив, що при укладанні оспорюваного договору дарування сторони мали намір передати право власності на частину квартири від матері до дочки, вони цього досягли, дочка проживає у ній, а тому такий правочин не може кваліфікуватися як фіктивний.

Крім того, укладаючи 13 травня 2011 року зазначений договір дарування частини квартири, ОСОБА_4 мала всі підстави розпорядитися належним їй майном, оскільки воно арештованим не було, натомість арешт на майно боржника ОСОБА_4 був накладений державною виконавчою службою лише 06 червня 2011 року.

Встановивши зазначене, суд першої інстанції на підставі ст.234 ЦК України, яка визначає правові наслідки фіктивного правочину, та на підставі п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про визнання правочинів недійсними" обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи судом з'ясовані в повному обсязі, висновки суду відповідають встановленим обставинам і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не спростовують висновків суду і не підтверджуються належними доказами.

Таким чином, рішення суду, яке постановлено при повному та всебічному з'ясуванні та дослідженні обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 25 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: