Справа № 2-863/11
Провадженя№ 2/541/102/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2012 року
18 червня 2012 року м. Маріуполь
Приморський районний суд в складі головуючої судді Митрофанової Є.Г., при секретарі Єлізаровій М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Міське комунальне підприємство «Маріупольське бюро технічної інвентарізації»про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, вказуючи на те, що 23.11.2006 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №7391 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці розташовані: один житловий будинок житловою площею - 26.1 кв.м загальною площею - 50.4 кв.м., позначений на плані буквою «А-1», літня кухня - «Б-1»., сарай - «б-1», огорожа - «1», сарай - «Д-1», літня кухня - «В-1», вбиральня - «Г-1». Відчужуваний житловий будинок був оглянутий нею до підписання договору. Недоліки або дефекти, які перешкоджали б використанню за цільовим призначенням, на час огляду виявлені не були. Згідно з характеристикою, господарських будівель і споруд у технічному паспорті містила такі відомості: житловий будинок 1953 року побудови, фундамент - кам'яний, стіни - шлакоблочні, перекритія дощечні, підлога - дощечна і т.д. Після оформлення договору вона та її чоловік вселилися в придбаний будинок, та виконали косметичні ремонті роботи. Однак, в дощову погоду почали помічати, що незважаючи на опалення, в будинку постійно сиро і холодно. Після певного проміжку часу будинок почав руйнуватися зовні. 07.06.2010 р. нею за допомогою спеціаліста було проведене обстеження технічного стану будівельних конструкцій стін житлового будинку, за результатами якого визначено, що конструкції стін мають дефекти та пошкодження, при цьому характеристики матеріалу стін не відповідають вказаним у технічному паспорті БТІ, а саме фактично будівля садибного житлового будинку № 43 має конструкції стін збірно-щитові з глинобитним засипанням і дерев'яні конструкції перекриття, що відповідає V класу капітальності з терміном служби до 30 років. Отже, на момент вчинення правочину вона помилялася щодо істотних обставин угоди, а саме фактично виявлених в натурі матеріалу стін, що не відповідає вказаним в технічній документації, а також і до терміну експлуатації даного житлового будинку, що має істотне значення, оскільки вона б ніколи не придбала будинок в якому стіни та перегородки будівлі виконані з дерев'яних щитів із заповненням простору між ними глиною, перемішаної з тирсою і соломою, що значно знижувало цінність і можливість використовувати його за цільовим призначенням, оскільки термін служби будинку закінчився в 1985 році. Просить визнати договір купівлі-продажу №7391, укладений між нею та відповідачем 23.11.2006 року -недійсним, застосувати наслідки недійсності правочину, стягнувши з відповідача на її користь грошові кошти, сплачені за придбаний будинок в сумі 65650 грн., та витрати, понесені на проведення будівельно-технічного обстеження в сумі 1500 грн. Згодом позивачка неодноразово позовні вимоги збільшувала в частині стягнення з відповідача сплаченої за будинок грошової суми, посилаючись, що за договором купівлі -продажу відповідачу була сплачена сума 13000 доларів США, що на час розгляду справи за курсом еквівалентно 103868,70 гривень, яку остаточно просила стягнути.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, направила на адресу суду заяву, якою просила розглянути справу за її відсутності з участю представника ОСОБА_3
Представник позивачки ОСОБА_3, яка діє на підставі нотаріальної довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги та обставини, викладені в заяві, підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Згодом надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник позивачки ОСОБА_4, яка діє на підставі нотаріальної довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги та обставини, викладені в заяві, підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Згодом надала суду заяву про закінчення розгляду справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, направив до суду письмову заяву, якою заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що під час придбання будинку позивачка оглядала будинок та нічого їй не перешкоджало встановити будь-які недоліки. Крім того, будинок був обстежений незалежним експертом, який надавав висновок про його дійсну вартість, а також представниками «Приватбанку», оскільки будинок був придбаний позивачкою в кредит та одразу переданий банку під заставу за договором іпотеки. На час придбання ніяких недоліків та дефектів виявлено не було. Позивачка після укладенні договору на протязі двох років користувалася будинком, здійснила ремонтні та будівельні роботи, після чого вже помітила в будинку вологість, причиною якою зазначає сама матеріали, з яких виконані стіни. Спірний будинок дійсно побудований у 1953 році, про що позивачці було відомо на час його придбання. Вважає, що у позивачки виникли проблеми з погашенням кредиту, тому вона звернулась до суду з цим позовом. Просить у задоволенні позову відмовити та розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи ПАТ КБ «Приватбанк»Шишелова Н.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що відповідно з вимогами ст.ст. 680, 681 ЦК України у позивачки сплив строк позовної давності для звернення з такою вимогою до суду. Також зазначила, що між позивачкою та ПАТ «Приватбанк»був укладений кредитний договір від 23.11.2006 року, відповідно до умов якого вона отримала грошові кошти в сумі 13000 доларів США на придбання будинку за адресою: АДРЕСА_1, у забезпечення виконання зобов'язань укладено договір іпотеки, предметом якого є спірний будинок. На час придбання будинок був обстежений позивачкою та її чоловіком, та ніяких недоліків та дефектів виявлено не було, якість будинку їх влаштовувала. Крім того, в договорі купівлі-продажу будинку не має жодних вказівок на придбання житла з залізобетонних блоків, отже не підтверджує намір покупця щодо придбання будинку саме такої якості. Вважає, що позивачкою обставини, на які вона посилається, не доведені, а саме що на момент укладення договору дійсно мало місце помилка, що є обов'язковою умовою для застосування ст. 229 ЦК України. Крім того, зауважила, що сторонами за договором купівлі-продажу всі зобов'язання та істотні умови виконані у повному обсязі. Просила у задоволенні позову відмовити.
Третя особа МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації»у письмовій заяві просить розглянути справу без участі їх представника.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та інші докази, вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.11.2006 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку №7391, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці, розміром -387 кв.м, розташовані: один жилий будинок, жилою площею -26,1 кв.м, загальною площею -50,4 кв.м, позначений на плані літ. «А-1», літня кухня - «Б-1», сарай - «б-1», огорожа - «1», сарай - «Д-1», літня кухня - «В-1», вбиральня «Г-1», за умовами якого «Продавець»- ОСОБА_2 зобов'язався передати належне йому майно у власність «Покупця»- ОСОБА_1, а «Покупець»зобов'язався прийняти майно -жилий будинок і сплатити за нього обговорену грошову суму. відчужуваний жилий будинок оглянутий «Покупцем»до його підписання. Недоліки або дефекти, що перешкоджали б його використанню за цільовим призначенням на момент огляду виявлені не були. Претензій до «Продавця»щодо якісних характеристик відчужуваного будинку «Покупець»не мав та засвідчив, що прийняв його у технічному стані, придатному для використання за цільовим призначенням. /а.с.4-5/
За проданий жилий будинок за умовами договору відповідач ОСОБА_2 23.11.2006 року одержав від позивачки ОСОБА_1 повний розрахунок у сумі 65650 гривень, що є еквівалентом 13000 доларів США на час вчинення правочину./а.с.17,100,103/
01.12.2006 року МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації»на підставі договору купівлі-продажу №7391 від 23.11.2006 року за позивачкою здійснено реєстрацію права власності на жилий будинок АДРЕСА_1./а.с.16/
За договором іпотеки № MRB0GK121600001 від 23.11.2006 року будинок АДРЕСА_1 переданий в іпотеку ПАТ «Приватбанк»в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № MRB0GK121600001 від 23.11.2006 року /а.с.92-95,96-99/
З характеристики господарських будівель і споруд у технічному паспорті від 07.04.2004 року вбачається, що вказаний жилий будинок 1953 року побудови, фундамент - кам'яний, стіни - шлакоблочні, перекритія дощечні, підлога - дощечна. /а.с.11-15/
Згідно технічної характеристики будинку станом на 16.11.2006 року, що мається в матеріалах дослідженої судом інвентаризаційної справи №10218, матеріали стін жилого будинку під літ. «А-1»- шлакоблок./а.інв.спр. 49/
Згідно з висновком спеціаліста №222 за результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій стін житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, проведеного 07.06.2010 року за зверненням позивачки, обстежувані конструкції стін мають дефекти та пошкодження, при цьому матеріали стін не відповідають вказаним у технічному паспорті БТІ. Згідно Додатку 2. КДП - 204/12 «Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції житлових будівель в містах і селах України»стосовно до опису конструкцій житлового будинку по технічному паспорту БТІ будівлі зі стінами з полегшеної кладки з цегли, монолітного шлакобетона, легких шлакоблоків, ракушечника, та перекриттями залізобетонними, бетонними або дерев'яними можуть бути віднесені до III класу капітальності з терміном служби до 100 років. Фактично жилий будинок має конструкції стін збірно-щитові з глинобитним засипанням і дерев'яні конструкції перекриття, що відповідно до Додатку 2. КДП - 204/12 відповідає V класу капітальності з терміном служби до 30 років.
Конструкції стін жилого будинку мають дефекти та пошкодження, які надають можливість визначити їх технічний стан як непридатний для нормальної експлуатації (ІІІ категорія технічного стану) /а.с.6-8/
Висновками судової будівельно-технічної експертизи №30 від 23 травня 2012 року встановлено, що матеріал конструкцій стін збірно-щитові з глинобитним засипанням. Технічний стан конструкцій стін жилого будинку -не придатний для нормальної експлуатації (ІІІ категорія технічного стану).
В результаті вивчення технічного паспорту на домоволодіння та згідно результатів обстеження об'єкту встановлення відхилення фактичних технічних характеристик будинку від зазначених технічних характеристиках в технічному паспорті БТІ, а саме за п. 3 -Стіни - збірно-щитові з глинобитним засипанням./а.с.161-167/
Відповідно з ч.1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.
Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що позивачкою на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним не надано суду належних доказів, які б доводили, що під час укладення договору помилка з її боку дійсно мала місце, а також, що вона має істотне значення, а обставини, щодо яких вона помилилася дійсно існували саме на момент вчинення правочину.
Так, з п. 3 Висновків судової будівельно-технічної експертизи №30 від 23 травня 2012 року та п.2 дослідницької частини, вбачається, що виявлені недоліки та невідповідності технічних характеристик будинку встановлені шляхом обстеження об'єкту, тобто візуальним шляхом.
З договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 вбачається, що відчужуваний жилий будинок був оглянутий «Покупцем»до його підписання. Недоліки або дефекти, що перешкоджали б його використанню за цільовим призначенням на момент огляду виявлені не були. Претензій до «Продавця»щодо якісних характеристик відчужуваного будинку «Покупець»не мав та засвідчив, що прийняв його у технічному стані, придатному для використання за цільовим призначенням. /а.с.4-5/
Таким чином, виявлені дослідженням недоліки не були прихованими, та на час укладення договору позивачка мала можливість виявити їх у разі наявності візуальним шляхом. Однак, у договорі засвідчила що не має ніяких претензій до технічного стану будинку, погодилась з його ціною та всіма іншими умовами договору.
Об'єктивних причин, з яких ОСОБА_1 дійсно на час огляду будинку до укладення договору була позбавлена можливості встановити його фактичний технічний стан, наявність дефектів та недоліків, позивачкою не наведено, та судом в ході розгляду справи не встановлено.
Також, суд звертає увагу, що наданими висновками дослідження спеціаліста та будівельно-технічної експертизи встановлено наявність дефектів та недоліків, а також відхилення від технічних характеристик стін жилого будинку саме на час його огляду, після спливу з дня придбання більше, ніж три роки, вже після проведення позивачкою будівельних робіт з реконструкції та косметичного ремонту, як зазначено в позові.
Наявність таких недоліків або якісних відхилень, що перешкоджали б експлуатації та цільовому використанню будинку на час укладення договору, не встановлено.
При цьому, слід зазначити, що за змістом договір купівлі-продажу взагалі не містить технічних характеристик, яким за його умовами відчужуваний будинок обов'язково повинен відповідати.
Крім того, матеріали справи, а також обставини, що викладені позивачкою в позові, свідчать, що сторонами виконані всі зобов'язання за договором: відповідачем отримано грошові кошти та передано будинок, а позивачкою у власність прийнятий будинок, який вона з моменту укладення договору експлуатувала за цільовим призначенням протягом досить тривалого часу, а недоліки, що перешкоджають користуватися будинком, виявлені нею вже після здійснення косметичного ремонту лише у 2010 році, тобто більше ніж через три роки після вчинення правочину, та не пов'язуються з поведінкою відповідача.
Таким чином, підстав, передбачених ст.229 ЦК України, для визнання вчиненого правочину недійсним судом не встановлено, а тому і підстав для застосування наслідків його недійсності також не має.
Прийшовши до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України, покладає судові витрати та стягує з позивачки судовий збір в розмірі 1038,69 гривень, сплату якого було відстрочено ухвалою суду до прийняття рішення у справі.
На підставі ст. 229 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 31, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1038,69 гривень (на р/р 31218206700055, банк отримувача ГУДКУ Донецької області, ЄДРПОУ 02895641, МФО 34686694, код платежу 22030001).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Митрофанова Є. Г.
Судове рішення № 25369199, Приморський районний суд м. Маріуполя було прийнято 18.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-863/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: