Постанова № 25365972, 13.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2012 року № 2а-8252/12/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

до Київського державного підприємства «Ізумруд»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва з позовом про стягнення з Київського державного підприємства «Ізумруд»заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 313 837,31 грн.

Ухвалою суду від 20 червня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу десятиденний строк для подання заперечень або заяви про визнання позову з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, але не пізніше 11 липня 2012 року.

Відповідач 10 липня 2012 року через канцелярію суду подав свої заперечення по суті заявлених позовних вимог.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про прокуратуру», Положення про Пенсійний фонд України, затверджене указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, та зазначає, що Київське державне підприємство «Ізумруд»має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2012 року в розмірі 313 837,31 грн.

Відповідач заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на закони України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про приватизацію державного майна», та зазначив, що сума боргу не погашена Київським державним підприємством «Ізумруд»в добровільному порядку, оскільки на всі банківські рахунки Київського державного підприємства «Ізумруд»накладено арешт та заборону відчуження грошових коштів. При цьому, відповідач вказав на те, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 81-Р від 16 січня 2008 року та наказу Фонду державного майна України від 14 серпня 2008 року № 939 цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства «Ізумруд»приватизовано шляхом його продажу на аукціоні, а погашення усіх боргових зобов’язань буде здійснене протягом 1 місяця з дня набуття права власності на об’єкт продажу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Київське державне підприємство «Ізумруд»(код ЄДРПОУ 05792885) є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва.

Статтею 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі –Закон № 2464, із змінами і доповненнями) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування –це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина перша статті 5 Закону № 2464).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно даних Пенсійного фонду України, у відповідача виникла заборгованість за березень 2012 року за наступними видами зобов’язань: заборгованість по класу ризику –56 в розмірі 279 879,52 грн., заборгованість по утриманню із заробітної плати найманих працівників в розмірі 27 422,15 грн., заборгованість як платника єдиного внеску за працюючих інвалідів в розмірі 3 421,75 грн., заборгованість по утриманню з осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 205,46 грн., заборгованість по утриманню з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 2 908,43 грн.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (частина 5 статті 8 Закону № 2464).

Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами (частина 5 статті 8 Закону № 2464).

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 14 статті 9 Закону № 2464).

Як встановлено підпунктом 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно частини десятої статті 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (частина 11 статті 25 Закону № 2464).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 1 березня 2012 року накладено на Київське державне підприємство «Ізумруд»штраф в розмірі 13 245,85 грн. та нараховано пеню в розмірі 27 065,72 грн. за період з 21 лютого 2011 року по 28 лютого 2012 року.

Заборгованість відповідача, яка несплачена згідно вимог № Ю-97 від 7 травня 2012 року складає 3 347 359,45 грн., у тому числі, недоїмка зі сплати єдиного внеску –3 302 746,26 грн., штрафні санкції –14 355,16 грн., пеня –30 258,03 грн.

Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, зазначені рішення та вимога направлялися на адресу відповідача та отримані його представником відповідно 7 березня 2012 року та 14 травня 2012 року.

Проте, відповідачем зазначена вимога в добровільному порядку не виконана. Як вбачається з матеріалів справи, сума щодо якої не вжито заходів позовного характеру складає 313 837,31 грн., з якої: недоїмка –273 867,68 грн., штрафні санкції –12 979,83 грн., пеня –26 989,80 грн.

Проте, на час звернення прокурора Святошинського району м. Києва до суду, відповідачем заборгованість в розмірі 313 837,31 грн. не погашена. При цьому, вимогу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва відповідач до суду не оскаржив.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відносно доводів відповідача про те, що сума боргу не погашена Київським державним підприємством «Ізумруд»в добровільному порядку, оскільки на всі банківські рахунки Київського державного підприємства «Ізумруд»накладено арешт та заборону відчуження грошових коштів, та відносно доводів відповідача про те, що погашення усіх боргових зобов’язань буде здійснене протягом 1 місяця з дня набуття права власності на об’єкт продажу, оскільки цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства «Ізумруд»приватизовано шляхом його продажу на аукціоні, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 15 листопада 2010 року, від 4 березня 2011 року, від 16 червня 2011 року № 1633/9 (ЗВП 20609663) накладено арешт на кошти боржника - Київського державного підприємства «Ізумруд».

Згідно протоколу проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу № 1 від 23 лютого 2012 року, Фондом державного майна України продано на аукціоні цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства «Ізумруд».

Проте, вказані обставини не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки фактично вони вказують про неспроможність Київського державного підприємства «Ізумруд»на даний момент сплатити боргові зобов’язання, а не про безпідставність пред’явлення суми боргу.

Крім того, суд зазначає, що вказані обставини можуть підтверджувати тільки неможливість сплати заявленої до стягнення суми боргу в добровільному порядку, проте не спростовують самої наявності такого боргу (з яким відповідач зокрема погоджується) та повноважень Пенсійного Фонду України щодо стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в судовому порядку.

До того ж, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 7 червня 2012 року юридична особа відповідача зареєстрована в державному реєстрі як Київське державне підприємство «Ізумруд», зміни щодо статусу відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено.

Отже, несплата відповідачем підтвердженої суми заборгованості в розмірі 313 837,31 грн. призводить до ненадходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України, ускладнюється виконання завдань відповідачем, а саме: забезпечення, збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, та тим самим порушуються конституційні права громадян на соціальний захист.

Крім того, платники єдиного внеску наділені певними правами, зокрема пунктом 2 частини першої статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску має право звертатися до Пенсійного фонду з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску у разі зміни його статусу як платника (або отримання права на зміну розміру єдиного внеску, зокрема у зв'язку із зміною виду економічної діяльності).

При цьому, згідно статті 36 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Проте, відповідач своїм правом не скористався, доказів протилежного суду не надано.

Станом на день розгляду спору заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 313 837,31 грн. відповідачем не погашена.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не пред’явлено.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 313 837,31 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського державного підприємства «Ізумруд»(юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 11, ідентифікаційний код 05792885) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-а) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 313 837 (триста тринадцять вісімсот тридцять сім) грн. 31 коп., а саме: 279 879 (двісті сімдесят дев’ять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 52 коп. на р/р 37192056002628, 27 422 (двадцять сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 15 коп. на р/р 37198083002628, 3 421 (три тисячі чотириста двадцять одну) грн. 75 коп. на р/р 37197073002628, 205 (двісті п’ять) грн. 46 коп. на р/р 37195086002628, 2 908 (дві тисячі дев’ятсот вісім) грн. 43 коп. на р/р 37198072002628, банк: ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А.Бояринцева