Ухвала суду № 25365925, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року м. Київ К/9991/90304/11

5 липня 2012 року К/9991/90304/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е.,

Федорова М.О.,

Степашка О.І.

Розглянувши в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІКА ЛТД»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень , -

в с т а н о в и л а :

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і просить ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Сукдами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова на проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІКАЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010. За результатами перевірки складено акт від 22.02.2011 №535/23-506/32564038, згідно з висновками якого встановлено порушення ТОВ «МАГІКА ЛТД»:- п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» що призвело до заниження податку на прибуток на суму 73680 грн.,- п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість, задекларованого у ряд. 26 Декларації на 187453 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення -рішення від 09.03.2011 №0000212307, на суму 92100,0 грн. (основний платіж складає 73680,0 грн., штрафна (фінансова) санкція складає -18420,0 грн. ).

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

На момент здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних контрагенти позивача, знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були платниками податку на додану вартість, мали свідоцтво платника податку на додану вартість, які не були анульовані.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне. Як встановлено і про це свідчать письмові докази, між ТОВ "МАГІКА ЛТД" та ТОВ "Діарт-торг" 01.11.2009 укладено договір поставки, відповідно до якого ТОВ "МАГІКА ЛТД" придбало будівельно-оздоблювальні матеріали, а саме на загальну суму 963813,75 грн., у т.ч. ПДВ-160635,63 грн. (а.с.8, 16-17, 20-21). Грошові кошти перераховано на розрахунковий рахунок контрагента в повному обсязі.

Вказана операція з придбання відображена ТОВ "МАГІКА ЛТД" у декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2009 р. у складі валових витрат в сумі 803178 грн., про що свідчить акт перевірки, у тому числі по періодах, відповідно до видаткових накладних: від 16.11.2009 р. на суму 763868,50 грн. (ПДВ - 127311,42 грн.), від 18.11.2009 р. на суму 199945,25 грн. (ПДВ - 33324,21 грн., а.с. 16-17, 25-88).

Станом на 01.06.2010 між ТОВ "МАГІКА ЛТД" укладено договір поставки на будівельно - оздоблювальні матеріали, на загальну суму 160900,75 грн., у т.ч. ПДВ-26816,79 грн. (а.с.11,18).

Вказана операція з придбання відображена ТОВ "МАГІКА ЛТД" у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2010р. у складі валових витрат в сумі 134083,96 грн., про що свідчить акт перевірки, в тому числі по періодах відповідно до видаткової накладної від 03.06.2010 р. на суму 160990,75 грн. (ПДВ -26816,79 грн., а.с. 18, 25-88). Грошові кошти перераховано на розрахунковий рахунок контрагента в повному обсязі.

Контрагентами видано податкові накладні, які за своєю формою та змістом відповідають п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2. ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість (а.с.19-21).

Колегія суддів попередніх інстанцій вважає обґрунтованими висновки про безпідставність доводів відповідача, викладених в акті перевірки, про порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п.7.4ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», враховуючи наступне.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 7.4.1. та п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та статтею 8-1 цьогоЗакону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні», підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації. Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Письмові докази свідчать про те, що постачальники на час укладення угод з позивачем знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також були платниками податку на додану вартість, тобто мали право на видачу податкових накладних (а.с.9-10, 12-15).

За таких обставин, рішення судів попередніх і прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров