Постанова № 25364631, 24.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.12 Справа № 5015/1196/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Р. І. Марко

судді Т. Б. Бонк

С. М. Бойко

при секретарі судового засідання Самолюк У.

за участю представників сторін:

від позивача - з»явився

від відповідача - з»явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -не з»явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -не з»явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -з»явився

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дібровастрий"

на рішення господарського суду Львівської області від 15.06.12

у справі № 5015/1196/12

за позовом - ОСОБА_2

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дібровастрий"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Стрийської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_4

про визнання частково недійсним рішення загальних зборів ТзОВ "Дібровастрий" від 12.05.2009 року, оформлене протоколом №1 від 12.05.09

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід колегії суддів не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.06.12 по справі № 5015/1196/12 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним п.2 питання другого рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Дібровастрий»від 12.05.2009р., яке оформлено протоколом № 1 від 12.05.2009р. в частині затвердження розміру (вартості) вкладу учасника ОСОБА_4 у розмірі 27 600,00 грн., що становить 34,5 часток статутного капіталу ТзОВ «Дібровастрий»та в частині затвердження розміру (вартості) вкладу учасника ОСОБА_3 у розмірі 400,00 грн., що становить 0,5 часток статутного капіталу ТзОВ «Дібровастрий». В частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним п.3 рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Дібровастрий» від 12.05.2009р., яке оформлено протоколом № 1 від 12.05.2009р. про затвердження статуту товариства, відмовлено. Стягнуто з ТзОВ «Дібровастрий»(82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Заньковецької, 82, код ЄДРПОУ 20771142) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 1 073,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ТзОВ „Дібровастрий" подав апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на ту обставину, що позивач не довів, яке ж його суб'єктивне матеріальне право або законний інтерес, на захист якого подано позов, порушено. Товариство на момент прийняття оспорюваних рішень не було зареєстровано, відтак зважаючи на ст.6 Закону України «Про господарські товариства», п.4 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», позивач безпідставно посилається на норми ч.1 ст.144 ЦК України та Закон України «Про господарські товариства».

У поданому відзиві, третя особа на стороні позивача- ОСОБА_3 повідомила, що перехід належної їй частини частки у статутному капіталі відбувся без укладення будь-яких правових угод та без повідомлення інших співзасновників- учасників товариства. Крім того, ОСОБА_3 не мала жодного наміру на відчуження своєї частки чи її частини. Дії учасника товариства ОСОБА_6 щодо безпідставного збільшення своєї частки за рахунок частки ОСОБА_3, остання вважає протиправними і шахрайськими. В обґрунтування своїх доводів посилається на реєстраційну справу ТзОВ «Дібровастрий», в якій відсутні будь-які дані про цивільно-правові угоди щодо переходу чи передання часток у статутному капіталі як Колективного підприємства «Діброва»так і Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий», укладені між учасниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4. З огляду на викладені обставини просить вимоги про визнання недійсним п.2 питання другого рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Дібровастрий»від 12.05.2009р., яке оформлено протоколом № 1 від 12.05.2009р. в частині затвердження розміру (вартості) вкладу учасника ОСОБА_4 у розмірі 27 600,00 грн., що становить 34,5 часток статутного капіталу ТзОВ «Дібровастрий»та в частині затвердження розміру (вартості) вкладу учасника ОСОБА_3 у розмірі 400,00 грн., що становить 0,5 часток статутного капіталу ТзОВ «Дібровастрий»задоволити, рішення суду першої інстанції залишити без змін , а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач- учасник товариства ОСОБА_2 у поданому відзиві просить рішення суду першої інстанції залишити без змін , а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне:

12.05.2009р. було проведено загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий»та прийнято рішення оформлене протоколом № 1, яким було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Дібровастий»; збільшено статутний капітал товариства; затверджено статут товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий»; обрано директора товариства.

Рішенням зборів ТзОВ «Дібровастрий»затверджено розмір вкладів у статутний капітал товариства: ОСОБА_2 -16 000,00 грн., що становить 20 часток; ОСОБА_4- 27 600,00 грн., що становить 34,5 часток; ОСОБА_7 -20 000,00 грн., що становить 25 часток; ОСОБА_8 -16 000,00 грн., що становить 20 часток; ОСОБА_3 -400,00 грн., що становить 0,5 часток.

Позивач вважає, що вказане рішення загальних зборів прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки статутом колективного підприємства «Діброва»правонаступником майнових та інших прав і обов'язків є відповідач- ТзОВ»Дібровастрий», передбачався наступний порядок розподілу часток у статутному капіталі підприємства: ОСОБА_2 -153, 6 грн., що становить 20 часток; ОСОБА_4- 192,00 грн., що становить 25 часток; ОСОБА_8 -153,6 грн., що становить 20 часток; ОСОБА_7 -192,0 грн., що становить 25 часток; ОСОБА_3 -76,8 грн., що становить 10 часток, а оспорюваним рішенням загальних зборів було проведено незаконний перерозподіл часток, оскільки за відсутності будь-яких договорів, заяв чи домовленостей, частка у статутному капіталі товариства ОСОБА_4 збільшена з 25% до 34,5%, а частка ОСОБА_3 зменшена з 10% до 0,5%.

В обґрунтування своєї позиції посилається на ст.ст.104, 108 ЦК України, ч.3 ст.53 Закону України «Про господарські товариства», вважає, що рішенням учасників ТзОВ «Дібровастрий»суттєво були порушені як його права так і права інших учасників, оскільки при перетворенні товариства до правонаступника переходять усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, а в даному випадку вони змінені. Крім того, на думку позивача такий порядок перерозподілу часток у статутному капіталі товариства суттєво впливає на порядок прийняття рішень загальними зборами, оскільки змінює пропорційність голосів учасників та отримання дивідендів у разі виходу учасника з товариства.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, доповнення до апеляційної скарги, відзиви, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлено:

12.05.2009р. було проведено загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий»та прийнято рішення оформлене протоколом № 1, яким було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Дібровастий»; збільшено статутний капітал товариства; затверджено статут товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий»; обрано директора товариства.

Як вбачається із протоколу № 1 від 12.05.09, в останньому зазначено, що рішенням зборів ТзОВ «Дібровастрий»затверджено розмір вкладів у статутному капіталі товариства: ОСОБА_2 -16 000,00 грн., що становить 20 часток; ОСОБА_4- 27 600,00 грн., що становить 34,5 часток; ОСОБА_7 -20 000,00 грн., що становить 25 часток; ОСОБА_8 -16 000,00 грн., що становить 20 часток; ОСОБА_3 -400,00 грн., що становить 0,5 часток.

Однак, як вбачається із наявного у справі статуту колективного підприємства «Діброва»правонаступником майнових та інших прав і обов'язків останнього є відповідач- ТзОВ»Дібровастрий»і даним статутом передбачався наступний порядок розподілу часток у статутному капіталі підприємства, зокрема: ОСОБА_2 -153, 6 грн., що становить 20 часток; ОСОБА_4- 192,00 грн., що становить 25 часток; ОСОБА_8 -153,6 грн., що становить 20 часток; ОСОБА_7 -192,0 грн., що становить 25 часток; ОСОБА_3 -76,8 грн., що становить 10 часток.

З огляду на викладене, вбачається, що оспорюваним рішенням загальних зборів було проведено зовсім інший перерозподіл часток, ніж передбачено статутом колективного підприємства «Діброва»правонаступником майнових та інших прав і обов'язків якого є відповідач- ТзОВ»Дібровастрий».

Представник ОСОБА_3 звернув увагу суду, що за відсутності будь-яких договорів, заяв чи домовленостей, частка у статутному капіталі товариства ОСОБА_4 збільшена з 25% до 34,5%, а частка ОСОБА_3 відповідно зменшена з 10% до 0,5%, без будь- яких правових підстав.

Як вбачається із оскаржуваного рішення загальних зборів товариства, рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий»від 12.05.2009р., оформлене протоколом № 1, по своїй природі є рішенням загальних зборів засновників Колективного підприємства «Діброва», оскільки пунктом 1 порядку денного даного рішення стояло питання про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий».

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців датою державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий» зазначено 27.05.2009р., отже з цієї дати створено вказане товариство.

На момент прийняття рішення загальними зборами засновників від 12.05.2009р. товариство мало організаційно-правову форму колективного підприємства.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що оскільки, після набрання чинності Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України такої організаційно-правової форми, як колективне підприємство не існує, немає правових норм, які б регулювали його діяльність, то відповідно слід застосовувати аналогію закону, тобто правову норму, яка регулює найбільш подібні правовідносини. В даному випадку слід застосувати норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства».

У відповідності до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до пункту 4.6 статуту Колективного підприємства «Діброва», в редакції зареєстрованій 08.08.2008р. державним реєстратором Стрийської міської ради Львівської області, реєстраційний №14171050007000103 засновниками підприємства є ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі товариства 20,00 %, що еквівалентна 153,60 грн., ОСОБА_4 з часткою у статутному фонді товариства 25,00 %, що еквівалентна 192,00 грн., ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі товариства 25,00 %, що еквівалентна 192,00 грн., ОСОБА_8 з часткою у статутному капіталі товариства 20,00 %, що еквівалентна 153,60 грн., ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі товариства 10,00 %, що еквівалентна 76,80 грн. Статутний фонд товариства створюється у розмірі 768,00 грн.

Як вбачається з протоколу №1 загальних зборів учасників ТзОВ «Дібровастрий»від 12.05.2009р., питанням № 2 порядку денного загальних зборів було збільшення статутного капіталу товариства, однак питання перерозподілу розміру часток учасників у процентному відношенні до статутного капіталу товариства не було включено до порядку денного.

В протоколі вказано, що в ході обговорення питання № 2 порядку денного щодо збільшення розміру статутного капіталу товариства ОСОБА_3 запропонувала збільшити статутний капітал до 80 000,00 гривень за рахунок нерозподіленого прибутку пропорційно часток учасників КП «Діброва», пропозицій щодо перерозподілу розміру часток у статутному капіталі не поступало, не вказувались підстави для такого перерозподілу.

В протоколі чітко зазначено, що в ході обговорення питання № 2 порядку денного щодо збільшення розміру статутного капіталу товариства учасник ОСОБА_9 запропонувала збільшити статутний капітал до 80 000,00 гривень за рахунок нерозподіленого прибутку пропорційно часток учасників КП «Діброва», пропозицій щодо перерозподілу розміру часток у статутному капіталі не поступало, не вказувались підстави для такого перерозподілу.

Як результат такого пропорційного збільшення мало бути збільшення розміру (вартості) часток учасників у грошовому еквіваленті, в свою чергу розмір частки у статутному капіталі товариства у процентному відношенні повинен був залишатись незмінним.

Внаслідок цього розмір (вартість) вкладу учасника ОСОБА_4 внаслідок пропорційного збільшення повинен був збільшитись з 192,00 грн. до 20 000,00 грн., тобто на 19 8000 гри., що є 25% від 79 232,00 грн. - суми, на яку збільшився статутний капітал, а розмір частки у статутного капіталі ТзОВ «Дібровастрий»у процентному відношенні повинен був залишатись незмінним 25 %. В свою чергу розмір (вартість) вкладу учасника ОСОБА_3 повинен був збільшитись з 76,80 грн. до 8 000,00 грн., тобто на 7923,20 грн., що є 10 % від 79 232,00 грн - суми, на яку збільшився статутний капітал, а розмір частки у статутному капіталі ТзОВ «Дібровастрий»у процентному відношенні повинен був залишатись незмінним 10 %.

З огляду на досліджене, суд погоджується з доводами позивача та третьої особи- ОСОБА_3 про те, що загальними зборами товариства по питанню 2 порядку денного учасники незаконно прийняли два окремих рішення, які не були включені до порядку денного загальних зборів товариства, зокрема рішення - збільшити статутний капітал товариства і затвердити його в розмірі 80 000,00 гривень, яке оформлено підпунктом 1, та рішення про затвердження вкладів у статутний капітал у статутному капіталі товариства, яке оформлено підпунктом 2, згідно якого розмір (вартість) вкладу учасника ОСОБА_4 становить - 27 600,00 грн., що становить 34,5 часток-статутного капіталу ТзОВ -«Дібровастрий», а розмір (вартість) вкладу учасника ОСОБА_3 становить 400 ,00 грн., що становить 0,5 часток статутного капіталі ТОВ «Дібровастрий».

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.08 № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів»прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства ( ч. 4 ст. 43 ЗУ»Про господарські товариства») є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону.

Слід відмітити, що прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства ( ч. 4 ст. 43 ЗУ»Про господарські товариства») є підставою для визнання рішення загальних зборів товариства недійсним, пов'язані з порушенням прав учасників на управління товариством.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку ( дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У п. 4.1. статуту Колективного підприємства «Діброва»в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів учасників встановлено, що для забезпечення діяльності підприємства за рахунок пайових внесків засновників створюється статутний капітал підприємства, а відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правочинності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правочинності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пунктів 3.10, 3.11 статуту Колективного підприємства «Діброва»учасник підприємства мав право передати свій пай чи його частину іншому засновнику підприємства, а також особі, яка не є засновником підприємства, за умови згоди інших учасників, при цьому вони мали переважне право купівлі такого паю.

Право власності відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Представник ОСОБА_3 у поясненнях по суті спору зазначив, що перехід належної їй частини частки у статутному капіталі відбувся без укладення будь-яких правових угод та без повідомлення інших співзасновників товариства. З приводу вищенаведеного в матеріалах справи знаходиться нотаріально засвідчена заява ОСОБА_3 від 09.04.2012р., яка зареєстрована в реєстрі за № 586.

Законодавчі акти, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, передбачають можливість переходу права на частку у статутному капіталі товариства, яка належить його учаснику до інших осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст, 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Перехід прав на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю врегульовано статтею 147 ЦК України та статтею 53 Закону України «Про господарські товариства».

Згідно з ч. 1 ст.147 ЦК України та ч.1 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариств з обмеженою та з додатковою відповідальністю мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. При цьому закон не обмежує це право необхідністю отримання згоди інших учасників товариства на передачу частки.

Згідно ч. 2 ст. 147 ЦК України, відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Однак, як встановлено судом та не заперечено представником ОСОБА_3, остання не відчужувала частини своєї частки в статутному капіталі товариства ОСОБА_4 та не мало наміру відчужувати у майбутньому.

В силу ст..ст. 33, 34 ГПК України, представник ОСОБА_4 не довів належними та допустими доказами правомірність набуття у ОСОБА_3 у власність належних їй 9,5 часток (відсотків) з 10% у статутному капіталі товариства.

Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За умовами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини третьої ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно реєстраційної справи ТзОВ «Дібровастрий», будь-які цивільно-правові угоди щодо переходу чи передання часток у статутному капіталі як Колективного підприємства «Діброва»так і Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий», укладені між учасниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у справі відсутні.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що законом передбачено випадки у яких допускається укладення договору без дотримання письмової форми, але це положення не застосовується до угод про відчуження частки .

Відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_3 на умовах визначених ч.3 ст.53 Закону України «Про господарські товариства», ч.2 ст.147 ЦК України пропонувала іншим учасникам (засновникам) товариства відчужити частину своєї частки, доказів того, що інші учасники товариства крім ОСОБА_4 відмовились від придбання частки, доказів сплати ОСОБА_4 грошового еквіваленту частини частки ОСОБА_3

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем не доведено, яким же чином порушено оскаржуваним рішенням зборів його матеріальне право або законний інтерес, слід зазначити наступне:

Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

В обґрунтування безпідставних доводів апелянта, слід зазначити, що шляхом розподілу голосів, як вказано у оспорюваному рішенні зборів учасників товариства, змінилась пропорційність голосів учасників, внаслідок якої один учасник товариства отримав переважне право на прийняття рішень стосовно діяльності товариства, що є порушенням прав як позивача, так і інших учасників товариства на управління товариством, участь у його господарській діяльності.

Крім того, як вище вже було зазначено, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правочинності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правочинності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи що дослідженими судом матеріалами справи доведено факт неправомірного перерозподілу часток, оскільки за відсутності будь-яких договорів, заяв чи домовленостей, були змінені частки учасників товариства, зокрема частка у статутному капіталі товариства ОСОБА_4 збільшена з 25% до 34,5%, що в майбутньому призведе до зміни наслідків, які випливають з корпоративних прав учасників товариства, а саме отримання іншими учасниками товариства меншої частки прибутку (дивідендів) товариства та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону.

Крім того, позбавлено інших трьох учасників товариства в тому числі і позивача можливості на використання переважного права на купівлю частини частки ОСОБА_3.

Однак, слід наголосити, що учасником ОСОБА_3 не відчужувалася частина її частки у статутному капіталі і такого наміру у ОСОБА_3 не було взагалі.

Однією з підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

З огляду на досліджені обставини справи, судом першої інстанції правомірно визнано недійсним п.2 питання другого рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Дібровастрий»від 12.05.2009р., яке оформлено протоколом № 1 від 12.05.2009р. в частині затвердження розміру (вартості) вкладу учасника ОСОБА_4 у розмірі 27 600,00 грн., що становить 34,5 часток статутного капіталу ТзОВ «Дібровастрий»та в частині затвердження розміру (вартості) вкладу учасника ОСОБА_3 у розмірі 400,00 грн., що становить 0,5 часток статутного капіталу ТзОВ «Дібровастрий».

Щодо вимоги про визнання недійсним п.3 рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Дібровастрий»від 12.05.2009р., яке оформлено протоколом №1, про затвердження Статуту товариства, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у позові з огляду на те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Відповідно, у випадку набрання законної сили рішенням суду в частині визнання недійсним рішення зборів учасників товариства від 12.05.09 в частині п . 2 воно буде підставою для скликання зборів учасників ТзОВ «Дібровастрий»для проведення перерозподілу часток, та відповідно внесення змін у Статут ТзОВ «Дібровастрий».

Доводи апелянта про пропущення позивачем строку позовної давності, який встановлено для даних правовідносин тривалістю у три роки є безпідставними , так як позивачем подано позов про оскарження рішення загальних зборів товариства , що спростовує доводи апелянта про порушення ст.. 257 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд -

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 15.06.12 по справі № 5015/1196/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Дібровастрий»-без задовлення.

Постанову може бути оскаржено до ВГС України в порядку і строки передбачені ст.ст.107-109 ГПК України.

Матеріали справи скерувати до місцевого господарського суду.

Повну постанову

виготовлено 25.07.2012р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

судді Бонк Т.Б.

Бойко С.М.