Рішення № 25364566, 18.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р.Справа № 5023/2372/12 вх. № 2372/12

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Павленко А.П., за дорученням, відповідача - Сердюк Ю.О., за дорученням,

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма сіті сервер", м. Харків

про стягнення 31107,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 31187,01 грн. страхового відшкодування в порядку регресу. Позов обґрунтований ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст.ст. 993, 1166, 1188 ЦК України. Судові витрат у справі позивач просить суд покласти на відповідача. Крім того, разом з позовною заявою, від позивача до суду було подано клопотання, в якому він просить суд направити судовий запит до М(Т)СБУ про надання повної інформації щодо полісу за яким є забезпеченим автомобіль "Тойота Корола" д/н НОМЕР_1.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 03.07.2012 року до 10.07.2012 року до 10:00 години та з 10.07.2012 року до 18.07.2012 року до 10:00 години.

10.07.2012 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 28.05.2012 року суд зобов'язав відповідача надати до суду ряд доказів, в тому числі й належним чином засвідчену копію полісу ВС 3132400. В судовому засіданні 10.07.2012 року представник відповідача надав суду витребуваний доказ, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про витребування зазначеного полісу від М(Т)СБУ.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ", назву якого відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.04.2011 р., змінено на Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ"(надалі - Позивач) та ОСОБА_3 (надалі - Страхувальник) 27.04.2011 року уклали Договір страхування № HAL2AD40305031, згідно умов якого Позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Договором.

Об'єктом страхування за вказаним Договором є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем DADI BDD6491E, д/н НОМЕР_2.

05.04.2011 року у м. Харкові на перехресті пров. Банний та пл. Рози Люксембург, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобілю та автомобілю "Тойота Корола" д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 року підтверджено, що вказане ДТП мало місце у зв'язку із порушенням Правил дорожнього руху, яке допустив водій автомобілю "Тойота Корола" д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5. Провадження по справі було закрито в зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Страхувальника заподіяно матеріальну шкоду, яка у відповідності до Звіту № 85/04/2011 від 23.04.2011 року про оцінку автомобіля складає 31390,51 грн.

Сума страхового відшкодування до виплати Страхувальнику з урахуванням визначеної Договором страхування франшизи на підставі Строкового акту № И-5013 від 14.11.2011 року складає 31107,01 грн.

Зазначене страхове відшкодування Страхувальнику виплачено в повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням № 8490 від 15.11.2011 року.

Відповідно до ст. 27 ЗУ "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічне положення міститься і у ст. 393 Цивільного Кодексу України.

З огляду на викладене, після виплати страхового відшкодування Страхувальнику, до Страховика (Позивач) перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Згідно наданої винною особою інформації його цивільно-правова відповідальність застрахована у Відповідача, поліс ВС 3132400 (тип договору 1), що був чинним на момент ДТП. Це також підтверджується заявою Страхувальника про виплату страхового відшкодування від 05.04.2011 року.

Згідно ст. ст. З - 5 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі, - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Оскільки винна особа у ДТП має поліс страхування цивільно-правової відповідальності, а отже, відповідно до ч. 22.1 ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, обов'язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди, несе Страховик (Відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та в порядку ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Виходячи із цього, відповідальною особою в розумінні ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 Цивільного Кодексу України, в силу положень ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є саме Відповідач.

На виконання вимог закону, в порядку ст. 35 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на адресу Відповідача була направлена претензія (заява) за вих. № 171111-1 від 17.11.2011 року, яка була ними отримана 21.11.2011 року.

Проте, листом за вих. № 09/03/12 від 12.03.2012 року Відповідач повідомив про зупинення розгляду претензії (заяви) з причини, що постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 року провадження по адміністративній справі було закрито і тому це не є доказом вини водія в ДТП.

Такі ж самі твердження містяться у відзиві Відповідача на позовну заяву, наданому до господарського суду та підтримано представником Відповідача в судовому засіданні.

Проте, суд не може погодитись з таким твердженням Відповідача, виходячи з наступного. У вказаній постанові чітко зазначено, що водій автомобілю Тойота д/н НОМЕР_1 при зміні напрямку руху, не впевнився, що це буде безпечним та скоїв зіткнення з автомобілем Страхувальника з послідуючим його наїздом на перешкоду, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Таким чином, вина є доведеною. Твердження про зворотне, суд розцінює, як ухилення від виконання передбачених законом обов'язків. Відповідач помилково ототожнює адміністративно-правову відповідальність з цивільно-правовою, яка є предметом Полісу, відповідно до вказаної постанови суду, саме порушення правил дорожнього руху спричинило заподіяння матеріальної шкоди Страхувальнику, тобто, цивільно-правова відповідальність має місце.

Отже, виходячи із викладеного, свої зобов'язання за договором майнового страхування Страховик (Позивач) виконав у повному обсязі і з цього моменту та в межах фактичних затрат, тобто, в межах виплаченої суми страхового відшкодування, має право вимоги до відповідальної особи, якою є Відповідач.

Вимоги ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Позивачем були виконані шляхом направлення претензії (заяви), однак, в порушення строків та порядку встановленого Законом, Відповідач не виконав вимог шляхом сплати суми на користь Позивача.

На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно рекомендацій дирекції МТСБУ (Протокол № 153 Президії МТСБУ від 27.04.2006 р.) страховик за договором майнового страхування має право звернутися до страховика за договором ОСЦПВВНТЗ (страхування цивільно-правової відповідальності) з проханням відшкодувати кошти, сплачені в якості страхового відшкодування. Незадоволення такого прохання може розглядатися порушенням страховика за договором ОСЦПВВНТЗ зобов'язань перед своїм страхувальником.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4, код ЄДРПОУ 14075674, п/р 2650430319039 в ПАТ РЕАЛ БАНК, МФО 351588) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, оф. 402, код ЄДРПОУ 33248430 , п/р 26507050000686 у ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) - 31107,01 грн. страхового відшкодування та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 липня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.