Рішення № 25364516, 17.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.12 Справа№ 5015/2006/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія „Скарбниця", м.Львів

про стягнення 22945грн. 58коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Жарський І.Р.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Інгосстрах" до Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія „Скарбниця" про стягнення 22945 грн. 58 коп. в рахунок відшкодування витрат, пов"язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 22.05.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.06.2012р.

Ухвалою суду від 12.06.2012р. розгляд справи в зв"язку з неявкою представника відповідача в судове засідання відкладено на 03.07.2012р. В судовому засіданні 03.07.2012р. оголошено перерву до 17.07.2012р.

Представник позивача в продовженому судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2012р. проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 02.07.2012р. № 359 (зареєстроване канцелярією суду 03.07.2012р. за №14501/12), просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач в продовжене судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.06.2006р. між ЗАТ „СК "Інгосстрах" (відповідно до протоколу №1/2011 від 27.04.2011р. перейменовано на ПАТ „Страхова компанія „Інгосстрах" та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту №LVNYAE00012556 за яким застраховано транспортний засіб AUDI A4, реєстраційний державний номер НОМЕР_1.

Пунктом 7.1. вказаного договору передбачено, що страховим випадком є пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю; пошкодження транспортного засобу внаслідок стихійних явищ, падіння предметів, нападу тварин; пошкодження транспортного засобу внаслідок пожежі, вибуху, самозаймання; пошкодження транспортного засобу внаслідок протиправних дій третіх осіб; незаконне заволодіння транспортним засобом (угон).

Строк дії договору з 29.06.2006р. по 28.06.2007р. включно. При бажанні страхувальника застрахувати транспортний засіб на строк, більший за 12 місяців та сплаті страхового платежу, зазначеного у п.9 цього договору, цей договір діє 12 місяців ( один рік) і щорічно лонгується на такий же строк -до повного погашення кредитної заборгованості -у разу сплати наступних страхових платежів. Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, строк дії договору №LVNYAE00012556 продовжувався до 28.06.2009р.

27 вересня 2008 року о 14 год. 00 хв. у м. Львові на перехресті вулиць Кульпарківська-Копистинського відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу AUDI A4, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Ford Fiesta державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху було завдано майнову шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу AUDI A4 державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 31.10.2008р. водія автомобіля Ford Fiesta ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді адмінштрафу.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № И-8775 від 22.06.2009р. Розмір страхового відшкодування визначено на підставі Звіту №001-2860 експертного автотоварознавчого дослідження станом на 18.06.2009р. із додатками до нього та зазначено в страховому акті № И-8775 від 22.06.2009р., відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 22945грн. 58коп., з урахуванням визначеної договором страхування франшизи, яка у даному випадку становить 1% страхової суми (606грн. 00коп.).

За заявою ОСОБА_2, позивачем за платіжним дорученням № 10153 від 25.06.2009р. виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування відповідно до розрахунку суми збитку в розмірі 22945грн. 58коп.

Згідно ч. 1. ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як зазначає позивач у позовній заяві, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ford Fiesta державний номер НОМЕР_2 забезпечена Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ №2528271 Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія „Скарбниця" (відповідач).

Оскільки цивільно-правова відповідальність особи (з вини якої виникла ДТП), застрахована відповідачем, тому, згідно з нормою ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на нього і покладається обов'язок з відшкодування шкоди, завданої позивачу виплатою страхового відшкодування страхувальнику.

10.01.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 10-01/02-06, просив перерахувати 22945грн. 58коп. страхового відшкодування. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст.993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача судом до уваги не беруться, оскільки обставини, на які покликається відповідач не доведені ним належними та допустимими доказами.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.27 Закону України "Про страхування", ст.ст.16, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.33,43,49,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія „Скарбниця", м.Львів, вул.Саксаганського, 5 ( ідентифікаційний код 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах", вул..Набережна Перемоги, буд.32, оф. 402, м.Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 33248430) 229245грн. 58коп. витрат, пов"язаних із сплатою страхового відшкодування та 1609грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.