Рішення № 25364466, 17.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р.Справа № 5023/2419/12 вх. № 2419/12

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився, 3-ї особи - не з"явився

відповідача - ОСОБА_1, за дорученням,

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО", м. Донецьк

до Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів , м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 2437,16 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму завданої майнової шкоди в порядку регресу в розмірі 2437,16 грн. та покласти на відповідача судові витрати. Позов обґрунтований ст.ст. 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та інш.

До початку судового засідання відповідач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява відповідача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

10.07.2012 року до господарського суду від представника позивача надійшла заява в якій він підтримує позов у повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі представника позивача в судовому засіданні у зв'язку з територіальною віддаленістю.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 ГПК України, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, знаходить правові підстави для задоволення заяви позивача як такої, що не суперечить нормам діючого законодавства.

Третя особа правом на участь представника у судовому засіданні не скористалася, причину неявки не повідомила, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" і ОСОБА_3 (надалі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 53396-20-02 від 18.07.2007р., за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

07.09.2010 р. на позачергових загальних зборах акціонерів ЗАТ "СК "ВУСО" було прийнято рішення про зміну найменування Товариства. Назву товариства було приведено у відповідність з Законом України "Про акціонерні товариства", відповідно найменування змінено з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО". Відповідно до нової редакції статуту, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради 29.09.2010 р. (№ запису державного реєстратора 12661050013000593), ПрАТ "СК "ВУСО" є повним правонаступником усього майна, прав та обов'язків ЗАТ "СК "ВУСО".

23 жовтня 2008 р. в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_3, та автомобіля КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить КП "КВПВ"(відповідач), під управлінням ОСОБА_2

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ЗАТ "СК "ВУСО" автомобіль Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з довідкою про обставини ДТП, виданою ВДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ при ГУ МВС України в Харківській області № 8339 від 28.10.2008 р., особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП "Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна", є водій ОСОБА_2 Його вина чітко встановлена постановою Київського районного суду міста Харкова від 07.11.2008 р.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника (пп.4.1.1 Договору страхування). Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 5.2 Договору страхування).

Відповідно до Рахунку-фактури № 1-1026918 ТОВ "АВТОАРТ" від 28.10.2008р., вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 5750 грн. 00 коп.

Відповідно до Звіту № 76 від 28.10.2008р. ФОП Петрушанко В.Ф. про оцінку розміру завданого збитку, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 5 067 грн. 55 коп.

Згідно умов договору страхування ПрАТ "СК "ВУСО" сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 4 942 грн. 92 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ СК "ВУСО" у відповідності до статті 25 ЗУ "Про страхування" на підставі заяви Страхувальника від 24.10.2008 р., страхового акту № 7773-02 від 19.11.2008 р. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 18939 від 19.11.2008 р.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Отже, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до КП КВПВ" про відшкодування завданої шкоди.

Цивільна відповідальність КП "КВПВ" на момент настання страхової події була застрахована в ТДВ "Міжнародна Страхова компанія" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3557615 (надалі - Поліс).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статті 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу ТДВ "МСК" було направлено заяву (претензію) про страхове відшкодування (вих. № 7146 від 11.10.2011 р.).

Відповідно до п. 36. 4 ст. 36 Закону N 1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

ТДВ "Міжнародна Страхова Компанія" на підставі заяви ПрАТ "СК "ВУСО" сплатило на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 2 505 грн. 76 коп.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування і сплати на користь позивача страхового відшкодування з боку ТДВ "Міжнародна страхова компанія", у ПрАТ "СК "ВУСО" виникло право вимоги до КП "КВПВ" по відшкодуванню спричиненого збитку в розмірі 2 437 грн. 16 коп., в якості різниці між фактичним розміром шкоди (4 942, 92 грн.) і отриманою страховою виплатою 2 505, 76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування ", статтями 22, 29, 34 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Комплекс вивозу побутових відходів" (61140, м. Харків, пров. Золотий, 4, код ЄДРПОУ 33290649, р/р 2600730114415 АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, п/р 26506000000761 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023, код ЄДРПОУ 31650052) - 2437,16 грн. суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 липня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.