Рішення № 25364439, 28.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2012 р. Справа № 5023/2153/12

вх. № 2153/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Звєрєва Н.І. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Кабельні технології", м. Харків

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення коштів в сумі 8332,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Кабельні-технології (позивач) просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( відповідача) суму основного боргу 6985,13 грн, інфляційні втрати- 928,55 грн., 3 % річних-419,10 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про дату та час розгляду справи.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Статтею 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного Кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою -посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Так, позивач на підставі видаткової накладної № РН-0003872 від 30.12.2009 року видав , а відповідач особисто отримав товар на суму 78685,13 грн. ( а.с.8). Відповідач частково провів розрахунки за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями ( а.с.9-12) всього на суму 71700 грн. Борг станом на день звернення з позовом становить 6985,13 грн.

24.03.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення заборогованності в добровільному порядку ( а.с.13-14).

Стаття 530 (ч.2) ЦК України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

На підставі викладеного, сума основного боргу в розмірі 6985,13 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача суми 845,20 грн., у тому числі 3% річних - 209,55 грн., інфляційних витрат - 635,65 грн. суд зазначає, що інфляційні збитки за своєю правовою природою є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем надіслано претензію 24.03.2011 року, строк поштового пробігу до 01.04.2011 року, 7 днів для виконання зобов*язання. Тобто, нарахування річних та інфляційних втрат необхідно рахувати починаючи з 07.04.11 року по 30.04.2012 року, беручи до уваги, що інфляційні втрати нараховуються за повний місяць , що становить до стягнення 3 % річних- 223,14 грн, інфляційні втрати- 41,02 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь ТОВ"Кабельні-технології (м.Харків, вул.Селянська,24,кв.29 рахунок 26003410116192 в Харківському Центральному відділенні "Регіон-Банк" МФО 351254) код 32950551) суму основного боргу 6985,13 грн, 3 % річних- 223,14 грн, інфляційні втрати- 41,02 грн., судовий збір 1609,50 грн.

В іншій частині відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.05.2012 року.

Суддя Лаврова Л.С.