Рішення № 25364378, 19.07.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.12 Справа № 5021/759/12.

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Бель Шостка Україна» , м.Шостка

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ВЛАДАНА», смт. Степанівна, Сумський район. Сумська область

про стягнення 1 314 898,29 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Джепа Г.В.

Від відповідача: Нємцов В.А.

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

В судовому засіданні 05.07.2012р. оголошувалася перерва до 12год.00 хв.19.07.2012р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 1 314 829,29 грн. заборгованості по договору № 588/03 від 30.08.2010р. про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги., в тому числі 813 403,76 грн. основного боргу, 118089,23 грн. пені, 383405,30 грн. річних від простроченої суми, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов від 08.06.2012р. № 102, згідно якого заперечує проти позову, зазначає, що дійсно між ним та позивачем був укладений договір № 588/03 про надання поворотної фінансової допомоги , згідно з умовами якого відповідач в якості поворотної фінансової допомоги отримав грошові кошти в сумі 1 250 000,00 грн. Проте, як стверджує відповідач , позивач , не зважаючи на п.3.1 договору систематично порушував строки оплати за поставлене молоко,а при розрахунках застосував ціни, встановлені ним у односторонньому порядку (без погодження з відповідачем), що послужило підставою для ініціювання з боку відповідача розірвання з 12.02.2011р. договору від 04.01.2010р. № 581/03. У зв'язку із порушеннями з боку позивача його заборгованість за поставлене молоко станом на 12.02.2011р. становить 813 403,76 грн. Отже , на думку відповідача, між позивачем та відповідачем виникли взаємні зобов'язання по поверненню фінансової допомоги та оплати за поставлений товар у розумінні ст.601 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач зазначає, що частину отриманої фінансової допомоги в сумі 436 596,24 грн. повернув позивачеві шляхом перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень № 599 від 15.04.2011р., № 631 від 21.04.2011р., № 1200 від 20.07.2011р., № 1254 від 29.07.2011р., № 1281 від 04.08.2011, тому відповідач вважає, враховуючи частину фінансової допомоги, повернутої шляхом перерахування грошових коштів у сумі 436 596,24 грн. та проведеного зарахування однорідних зустрічних вимог на загальну суму 813 403,76грн. отримана відповідачем згідно договору № 588/03 від 30.08.2010р. фінансова допомога у розмірі 1 250 000,00 грн. повернута позивачеві у повному обсязі, і, як стверджує відповідач, за відсутності заборгованості по фінансовій допомозі відсутні і підстави для стягнення пені та відсотків, розрахунок яких позивачем здійснений необґрунтовано, тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, відповідач надав пояснення від 26.06.2012р. № 111 та копії документів, які, як зазначає він, є підтвердженням фактичного існування заборгованості позивача за поставлене молоко на загальну суму 813 403,76 грн.

Позивач подав заперечення на відзив від 02.07.2012р., в яких зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог не здійснювалося, відповідач не звертався до позивача із заявам и про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст..601 Цивільного кодексу України та ст.. 203 Господарського кодексу України, оскільки листи відповідача № 33 від 26.01.2011р. , № 79 від 14.02.2011р., № 138 від 21.03.2011р. за своїм змістом не є заявами, зі змісту яких вбачається, що відповідач просить позивача зарахувати заборгованість за поставлене молоко в рахунок погашення фінансової допомоги. , при цьому зазначені листи не містять посилань на конкретні зобов'язання та не підтверджені первинними обліковими документами бухгалтерського обліку, а тому не можуть бути взяті до уваги , оскільки , як стверджує позивач , у нього відсутня заборгованість перед відповідачем за поставки молока. Позивач, посилаючись на п.31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-08/211, на ч. 4 ч. 5 ст.203 Господарського кодексу України , ст. 602 Цивільного кодексу України, вважає , що він обґрунтовано, правомірно звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості по договору фінансової допомоги. Позивач також надав обґрунтування своїх вимог щодо стягнення з відповідача пені та річних від простроченої суми, вважає , що розрахунки ним проведені обґрунтовано, відповідно до вимог договору про надання поворотної фінансової допомоги № 588/03 від 30.08.2010р. та чинного законодавства , а тому наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

18.07.2012р. відповідач надав пояснення по справі, з обґрунтуванням своєї позиції по справі та заяву № 254 від 17.07.2012р. , згідно якої , посилаючись на ст. 601 Цивільного кодексу України та ст.203 Господарського кодексу України наполягає на припиненні зобов'язань щодо повернення частини фінансової допомоги у сумі 813 403,76 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

В даному судовому засіданні представник відповідача наполягає на своєму твердженні щодо зарахування однорідних зустрічних вимог та відсутності заборгованості перед позивачем.

Представник позивача категорично заперечує доводи відповідача, просить суд задовільнити позов в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 30.08.2008р. був укладений договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 588/03, на виконання якого позивач платіжними дорученнями № 7553 від 31.08.2010р. та № 197 від 15.09.2010р. надав відповідачу, а відповідач отримав 1 250 000 грн. ,00 коп. коштів.

У відповідності з п.4.1. зазначеного договору початок повернення допомоги встановлений - 31.01.2011р. , кінцевий строк повернення допомоги - 31.08.2011р.

За умовами п.4.5 договору сторони узгодили , що Надавач ( позивач) має право вимагати дострокового повернення допомоги у разі порушення Отримувачем ( відповідачем) зобов'язань за договором постачання сировини ( молока) № 581/03 від 01.04.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив порядок та строк повернення фінансової допомоги передбачені договором про надання поворотної фінансової допомоги № 588/03 від 30.08.2010р. Крім того, відповідач в односторонньому порядку розірвав з позивачем договір постачання сировини ( молока) № 581/03 від 01.04.2010р. та припинив постачання молока , про що повідомив позивача листом № 69 від 09.02.2011р.

Але, як зазначив позивач, враховуючи розірвання відповідачем договору постачання сировини (молока) № 581/03 від 01.04.2010р. та порушення відповідачем порядку та строків повернення фінансової допомоги за відповідним договором , позивач має право вимагати від відповідача дострокового повернення всієї суми фінансової допомоги за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 588/03 від 30.08.2010р.

Тому, позивач направив на адресу відповідача 08.06.2011р. лист № 571 з вимогою про дострокове повернення заборгованості в сумі 1 0 050,00 грн., яка склалася на той момент ( як доказ направлення відповідачу вимоги позивачем подано копію листа № 571 від 08.06.2011р. ( а.с.43).

У відповідь на зазначену вимогу відповідач направив на адресу позивача лист ( а.с.44) від 17.06.2011р. № 314, яким повідомив, про свою незгоду з сумою заборгованості та відмовився від дострокового погашення суми фінансової допомоги , аргументуючи це заліком зустрічних однорідних вимог з позивачем, проте позивач заперечує здійснення заліку зустрічних однорідних вимог з відповідачем , зазначає, що у відповідності зі ст.601 Цивільного кодексу України залік не може бути здійснений, оскільки відповідач в належному порядку не звертався до позивача для вирішення даних питань. Тому, позивач 20.07.2011р. звернувся до відповідача з листом № 705 з повторною вимогою повернути фінансову допомогу. Як свідчать матеріали справи, відповідна вимога позивача була частково задоволена , відповідач повернув товариству позивача частину заборгованості в сумі 236 596,24 грн.( платежі від 20.07.2011р. , від 29.07.2011р. та від 04.08.2011р.), тобто дії відповідача направлені на погашення заборгованості суперечать твердженням відповідача щодо здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог .

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, оскільки відповідач заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем склала 813 403,76 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Суд вважає твердження відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та відсутності заборгованості такими, що не відповідають наявним в справі доказам.

Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування , а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду , і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивач заперечує факт здійснення заліку зустрічних однорідних вимог за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 588/03 від 30.08.2010р. та за договором постачання сировини ( молока) № 581/03 від 01.04.2010р. , оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є односторонньою угодою, в зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був заявити про здійснення ним зарахування зустрічних однорідних вимог із зазначенням підстав виникнення таких зобов'язань та підтвердити первинним обліковими документами бухгалтерського обліку, проте в матеріалах справи відсутні докази , на підставі , яких відповідач просить припинити зобов'язання щодо повернення частини фінансової допомоги, листи відповідача № 33 від 26.01.2011р. , № 79 від 14.02.2011р., № 138 від 21.03.2011р. за своїм змістом не є заявами у розумінні п.2 ст. 601 Цивільного кодексу України , тому вимоги відповідача щодо здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст.601 Цивільного кодексу України , суд вважає необґрунтованими та залишає без задоволення.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу в зазначеному розмірі, тому позовні вимоги щодо стягнення 813 403,76 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 118089,23 грн.

Відповідальність відповідача за прострочення повернення допомоги у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.1 договору №588/03 від 30.08.2010р., за яким у разі отримання вимоги про дострокове повернення відповідно до пунктів 4.4. та 4.5 цього Договору, Отримувач ( відповідач) виплачує Надавачу ( позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми вчасно неповернутої допомоги, за кожний день прострочення, що нараховується за весь час неповернутої допомоги, за кожний день прострочення, що нараховується за весь час прострочення, а також 50% річних від простроченої суми.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 118098,23 грн., передбачені умовами договору. Розрахунок пені наданий позивачем суду здійснений починаючи з 30.06.2011р., оскільки на цей момент вся сума фінансової допомоги мала бути повернута відповідачем , кількість днів прострочення наведена в розрахунку саме станом на 30.06.2012р. Крім того, договором про надання поворотної безвідсоткової допомоги № 588/03 від 30.08.2010р. передбачено більш тривалий ніж визначено ч.6 ст.232 Господарського кодексу України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції. У відповідності з п.5.1 договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги передбачено відповідальність за прострочення повернення допомоги у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки від суми заборгованості за кожен день прострочення, що і нараховано позивачем за весь час прострочення. Таким чином, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, і позовні вимоги в зазначеній частині визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 383405,30 грн. річних нараховані відповідачу у відповідності до п.5.1 договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 588/03 від 30.08.2010р. та положень ст. 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованими та підлягають задоволенню .

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26297,97 грн. витрат по сплаті судового збору

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ВЛАДАНА» ( 43305, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, пров. Сумський,9, код 30811304) на користь Публічного акціонерного товариства «Бель Шостка Україна» ( 41103, Сумська область, м. Шостка, вул. П.Комуни,27-а, код 00447103) 813 403,76 грн. заборгованості, 118089,23 грн. пені, 383405,30 грн. річних від простроченої суми, 26297,97 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М.Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 23.07.2012р.