Рішення № 25364296, 16.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2012 р.Справа № 5017/1407/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі Ошаріні Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача -Тромса Є.В. ( довіреність № 827 від 04.11.2011 р.),

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна"

до відповідача - фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про стягнення 104 420,13 грн., -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна" (далі - ТОВ „Сканія Кредіт Україна") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 104 420,13 грн., з яких: 88 324,04 грн. -сума основного боргу, 8 911,09 грн. -пеня, 7 185,00 грн. -3% річних. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що, на підставі укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 89-01078, ТОВ „Сканія Кредіт Україна" (Лізингодавець) зобов'язалось за заявкою ФОП ОСОБА_1. (Лізиногоодержувача) придбати у власність у продавця (постачальника) - ТОВ „Сканія Україна" транспортний засіб відповідно до встановлених Лізиногоодержувачем специфікацій та передати його у користування Лізиногоодержувачу, а ФОП ОСОБА_1., в свою чергу, зобов`язалась прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов'язання за договором. Позивач свої зобов'язання виконав вчасно та в повному обсязі, відповідач же, в порушення умов договору, оплату по лізингових платежах належним чином не здійснив.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/1407/2012 за даним позовом, розгляд справи призначено на 06.06.2012 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2012 р. - розгляд справи відкладено на 25.06.2012 р. - у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

25.06.2012 року до господарського суду Одеської області позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 19765/2012), в якій він просить стягнути з відповідача 104 285,73грн., з яких: 88 193,59 грн. -сума основного боргу, 8 907,14 грн. -пеня, 7 185,00 грн. -3% річних.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 25.06.2012 року:

- строк розгляду справи продовжено до 26 липня 2012 року - згідно ст. 69 ГПК України -за письмовим клопотанням представника позивача;

- розгляд справи відкладено на 16.07.2012 року -згідно ст. 77 ГПК України.

У судових засіданнях позивачем підтримано уточнені позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.07.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.

5 лютого 2007 року між ТОВ „Сканія Кредіт Україна" (далі - Лізингодавець) та ФОП ОСОБА_1. (далі -Лізиногоодержувач) було укладено договір фінансовою лізингу № 89-01078 (далі - Договір), який підписано 20.02.2007р.

Відповідно до п. 1.1 Договору Лізингодавець зобов'язується за заявкою Лізиногоодержувача придбати у власність у продавця ТОВ „Сканія Україна", обраного Лізиногоодержувачем, транспортні засоби, відповідно до встановлених Лізиногоодержувачем специфікацій (Предмет лізингу) та передати їх у користування Лізиногоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому Договорі, а Лізиногоодержувач зобов`язується прийняти Предмет лізингу , сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов'язання за договором.

П. 1.2 Договору встановлено, що кількість, ціна, загальна вартість, опис, комплектність, технічні специфікації, умови поставки Предмету лізингу зазначаються в „Базових умовах лізингу", які містяться в додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору датою передачі Предмету лізингу Лізиногоодержувачу вважається дата фізичної передачі Предмету лізингу, яка підтверджується підписанням Акту про прийняття. Підписанням Акту про прийняття Лізиногоодержувач підтверджує, що предмет лізингу відповідає його призначенню, технічній специфікації та іншим вимогам відповідно до цього Договору та є прийнятим Лізиногоодержувачем в належному стані.

Статтею 6 Договору передбачено, що за користування предметом лізингу Лізиногоодержувач сплачує лізингові платежі в порядку та розмірах, передбачених Договором (п. 6.1) Лізинговий платіж включає в себе суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, винагороду Лізиногодавцю, компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору (п. 6.2 Договору). Лізингові платежі, а також будь-які інші платежі, що належать до сплати за Договором, сплачуються виключно у гривнях. Сума кожного Лізингового платежу, що підлягає сплаті, а також будь-якого іншого платежу, визначається шляхом перерахування відповідного еквіваленту такого платежу, вираженого в Євро, у гривні за курсом встановленим НБУ на дату здійснення платежу. Різниця між сумами в Євро на дату здійснення платежу та на дату зарахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця буде виставлятися до сплати шляхом виставлення окремого рахунка Лізиногоодержувачу у наступному періоді (п. 6.3).

П. 6.4 Договору лізингу встановлено що, Лізингові платежі здійснюються Лізингоодержувачем в наступному порядку:

- Авансовий платіж. Протягом 30 календарних днів з дня підписання Сторонами Договору Лізингоодержувач здійснює оплату Авансового лізингового платежу у сумі та в порядку, визначених у Графіку платежів із врахуванням положень п.6.3 Договору. У будь-якому випадку Лізингодавець не нараховуватиме та не сплачуватиме на користь Лізингоодержувача будь-які відсотки за користування грошовими коштами, що були перераховані Лізингоодержувачем Лізингодавцю як Авансовий платіж (п. 6.4.1);

- Наступні платежі. Наступні за Авансовим лізингові платежі сплачуються щомісячно у

сумах, встановлених Графіком платежів із врахуванням положень п.6.3 Договору. При

цьому для першого лізингового платежу, що підлягає сплаті після Авансового платежу,

застосовується наступні правила:

1) якщо Дата передачі, як її визначено пунктом 4.2 настає включно до 15-го числа місяця, в якому здійснено передачу Предмету лізингу, то перший лізинговий платіж сплачується не пізніше останнього робочого дня такого місяця;

2) якщо Дата передачі, як її визначено пунктом 4.2 настає після 15-го числа місяця, в якому здійснено передачу Предмету лізингу, то перший лізинговий платіж сплачується не пізніше останнього робочого дня наступного місяця.

Другий лізинговий платіж підлягає сплаті на останній робочий день місяця, який є наступним після місяця, у якому підлягає сплаті перший лізинговий платіж. Всі наступні лізингові платежі, з третього по тридцятий, мають сплачуватися щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Згідно п. 6.6. Договору лізингу - Датою виконання платежу вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Згідно п. 6.7 Договору у разі, якщо лізинговий платіж не сплачено своєчасно або в повному обсязі, грошові вимоги Лізингодавця в такому випадку погашаються за рахунок наступних платежів від до Лізингоодержувача у такій послідовності:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати Лізингодавця, пов'язані з одержанням платежу;

2) у другу чергу сплачується неустойка (пеня) та штрафи;

3) у третю чергу сплачується лізингова винагорода;

4) в останню чергу сплачується вартість предмету лізингу.

У випадку прострочення оплати лізингових платежів, або будь-яких сум, що належить до сплати за Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі 24 відсотків річних від суми несвоєчасного виконання платежу (п. 6.9 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторони встановили, що предметом лізингу є транспортний засіб вживаний седельний тягач /used truck Scaniа Р 114 GА 4X2 NА 340 номер шасі НОМЕР_2 загальною вартістю 281 845,55 грн. (що еквівалентно 42 500,00 EUR), строк лізингу - 30 місяців, строк поставки- перший квартал 2007 року.

Згідно Додатку № 2 до Договору Лізингоодержувач прийняв на себе зобов'язання здійснювати лізингові платежі відповідно до графіку платежів.

20.03.2007 року між сторонами по Договору підписано Акт приймання-передачі предмету лізингу, згідно якого відповідач отримав предмет лізингу.

Поряд з тим, судом встановлено, що з 30.04.2009р. відповідач не сплачував позивачу щомісячні лізингові платежі.

Згідно розрахунків позивача, за період дії Договору фінансового лізингу № 89-01078 відповідачем не сплачено лізингових платежів (№ 25, № 26, № 27, № 28, № 29, № 30, рахунки по яких були виставлені 30.04.2009р., 29.05.2009р., 30.06.2009р., 31.07.2009р., 31.08.2009р. та 30.09.2009р. відповідно) на загальну суму 88 193,59грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та заявлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором фінансового лізингу: 88193,59 грн. боргу, 7 185,00 грн. -3% річних, 8 907,14 грн. -пені.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновків про обгрунтованість доводів позивача та, відповідно, наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вимогами ч.2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч.3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч.7 ст.292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та

інших законів. Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України "Про фінансовий лізинг", вимогами ч.1 ст.2 якого також передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 вказаного Закону України, за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна" про стягнення 88193,59 грн. заборгованості підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до п. 6.9 Договору фінансового лізингу, у випадку прострочення оплати лізингових платежів, або будь-яких сум, що належить до сплати за Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі 24 відсотків річних від суми несвоєчасного виконання платежу

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

З огляду на наведені норми законодавства, позивачем здійснено розрахунок пені (у розмір подвійної облікової ставки Національного банку України) за порушення строків оплати лізингових платежів, який становить 8 907,14 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, серед іншого, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши уточнений розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми 7 185грн. 3% річних, 8 907,14 грн. пені, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення уточнених позовних вимог зі стягненням з відповідача суми боргу у розмірі 88 193,59грн., 7 185грн. 3% річних, 8 907,14 грн. пені.

На підставі ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (65110, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредит Україна" (08004, Київська область, Макарівський район, смт. Калинівка, вул. Київська, 37, ідентифікаційний код 33052443) 88 193 (вісімдесят вісім тисяч сто дев'яносто три) грн. 59 коп. - основного боргу, 8 907 (вісім тисяч дев'ятсот сім) грн. 14 коп. - пені, 7 185 (сім тисяч сто вісімдесяти п'ять) грн. -3% річних, 2 085 (дві тисячі вісімдесят п'ять) грн. 79 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2012 року.

Суддя Мостепаненко Ю.І.