Рішення № 25364065, 16.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2012 р. Справа № 20/038-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Снайпер»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2913,52 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Дудник А.В., довір. б/н від 06.06.2012 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Снайпер»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 2913,52 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 04.05.2011 р. з ФОП ОСОБА_1. договору поставки № 151, згідно з яким ПрАТ «Снайпер»зобов'язувалось передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався приймати і оплачувати його.

Згідно умов договору відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 2913,52 грн., який ФОП ОСОБА_1. не був оплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 2913,52 грн. основного боргу, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судових засіданнях 02.07.2012 р., 16.07.2012 р. позовні вимоги підтримав.

У судові засідання 02.07.2012 р., 16.07.2012 р. відповідач не з'явився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.07.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

04.05.2011 р. між Приватним акціонерним товариством «Снайпер»(продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки № 151, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснювати оплату товару на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.4 договору підписана сторонами товарно-транспортна накладна являється належним доказом передачі (приймання) відповідної партії товару від продавця до покупця.

У відповідності з п. 4.3 договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом оплати суми вказаної в накладній за кожну партію товару, безготівковим розрахунком або готівкою по факту поставки.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що при отриманні товару з безготівковою формою розрахунку покупцю надається відстрочка в оплаті на 5 банківських днів, але не пізніше 7 календарних днів з дня одержання партії товару. Партією вважається товар, одержаний по окремій накладній.

Приватним акціонерним товариством «Снайпер»було поставлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар на суму 2913,52 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СН-00000049920 від 10.01.2012 р., копія якої долучена до матеріалів справи (оригінал оглянутий судом).

Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

За таких обставин позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Снайпер»щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлений товар, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2913,52 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09161, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Снайпер»(09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 8-Б, код ЄДРПОУ 20616944) -2913 (дві тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 52 коп. основного боргу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 23.07.2012 р.

Суддя В.М. Бабкіна