Рішення № 25364040, 18.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/77/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.12 Справа № 5009/2288/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Виробничого об'єднання «Автотранспортник», м. Фастів, Київська область До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа», м. Запоріжжя Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.Представники:

Від позивача: Манжай С.Б., довіреність б/н від 01.02.12р.

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа»на користь Публічного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Автотранспортник»38070,00 грн. боргу.

Ухвалою суду від 20.06.2012р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 18.07.2012р.

Ухвала суду була направлена на адреси сторін в установленому законом порядку і в строк.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011р. N 17 ( v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за N 1.3/6-49/5710).

Адреса відповідача відповідає адресі, зазначеній в позовній заяві.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання, що також підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судове засідання 18.07.2012р. представник відповідача не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не надав, компетентного, повноважного представника в судове засідання не направив.

Крім того, суд приймає до уваги, що, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем ще 09.07.2012р. було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі № 5009/2288/12, тобто, відповідач належним чином, завчасно був сповіщений судом про дату, час та місце судового засіданні, мав достатньо часу для виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 20.06.202р., але, на момент розгляду спору по суті, відповідач без поважних причин не скористався своїм правом на захист інтересів, не виконав вимоги суду, відзив та витребувані матеріали суду не надав, компетентного повноважного представника в судове засідання не направив.

Згідно зі ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

В п. 1.8. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України" зазначено, що відповідно до частин п'ятої, шостої статті 28 ГПК ( 1798-12 ) громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката. Статус громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України, а його особа - паспортом або іншим відповідним документом. При цьому довіреність, видана громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, також має бути нотаріально посвідченою.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні 18.07.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об'ємі з підстав, зазначених в позовній заяві, надав суду письмові пояснення по суті предмету спору, та детальний, нормативно обґрунтований розрахунок суми заборгованості.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судове засідання проводилось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням присутнього в судовому засіданні представника позивача.

Судовий процес завершено 18.07.2012р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вичинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Публічним акціонерним товариством виробничим об'єднанням «Автотранспортник»(позивач по справі) відповідно до товарно-транспортних накладних: №39285 від 24-26 жовтня 2011 року, №39281 від 24-31 жовтня 2011 року, №39282 від 24-29 жовтня 2011 року, №39295 від 04 листопада 2011 року, № 39291 від 01-04 листопада 2011 року, №39310 від 22 листопада 2011 року, №39322 від 14 грудня 2011 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа»(відповідач по справі) автотранспортні послуги, а саме: послуги автокрана ТТН №39285, подача автокрана; автопослуги автомобіля №АІ 3734 КС ТТН №39281 та автомобіля №18696 КМ ТТН №39282; автопослуги автомобіля №АІ 5784 СЕ ТТН №39295; автопослуги автомобіля №АІ 3734 СК ТТН №39291; автопослуги автомобіля №АІ 3734 СК ТТН №39311; послуги автокрана та подача автокрана ТТН №39322 відповідно.

Надання вищевказаних послуг підтверджується підписаними та скріпленими сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0001179 від 26 жовтня 2011 року, №ОУ-0001191 від 31 жовтня 2011 року, №ОУ-0001215 від 04 листопада 2011 року, №ОУ-0001220 від 07 листопада 2011 року, №ОУ-0001252 від 24 листопада 2011 року, №ОУ-0001361 від 19 грудня 2011 року (копії актів долучено до матеріалів справи).

На оплату наданих послуг Публічним акціонерним товариством виробничим об'єднанням «Автотранспортник»Товариству з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа»були виставлені відповідні рахунки-фактури, а саме: №СФ-0001160 від 26 жовтня 2011 року на суму 8562,00 грн.; №СФ-0001207 від 31 жовтня 2011 року на суму 16056, 00 грн.; №СФ-0001231 від 04 листопада 2011 року на суму 2040,00 грн.; №СФ-0001237 від 07 листопада 2011 року на суму 3228,00 грн.; №СФ-0001276 від 24 листопада 2011 року на суму 2628,00 грн.; №СФ-0001390 від 19 грудня 2011 року на суму 5556,00 грн. На загальну суму 38070,00грн.

Відповідач належним чином свої обов'язки не виконав, рахунки за надані послуги не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 38070,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №1 від 15.03.2012 року №182, яка була повернута поштовим відділенням на адресу позивача за закінченням терміну зберігання (копія конверту долучена до матеріалів справи).

20.04.2012р. позивачем повторно було надіслано претензію (№2), яку відповідач отримав 28.04.2012 року (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копію якого долучено до матеріалів справи).

В вищевказаних претензіях, які залишені відповідачем без відповіді, позивач просив розглянути вимоги про стягнення 38070,00 грн. боргу за надані послуги у встановлений законом строк.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 38070,00 грн. боргу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, борг підтверджено матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 38070,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Виробничого об'єднання «Автотранспортник»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа»про стягнення 38070,00 грн. боргу підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, поскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610 ЦК. України, ст. 193 ГК України, ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Виробничого об'єднання «Автотранспортник» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа»задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа»(69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, 3, код ЄДРПОУ 30388839) на користь Публічного акціонерного товариства «Виробничого об'єднання «Автотранспортник»(08500, Київська область, м. Фастів, вул. Транспортна, 2, р/р 26002105555001, МФО 319092 в ПАТ «БАНК «Київська Русь», ЄДРПОУ 20572715) 38070 (тридцять вісім тисяч сімдесят) грн. 00 коп. боргу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили по закінченню 10-денного терміну з дати його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено порядок і строк направлення (отримання) рішення суду (ст. 87 ГПК України).

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет