ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.07.2012 Справа № 5008/513/2012
За позовом публічного акціонерного товариства "Тер А", м. Тернопіль
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Домінік", м. Виноградів
про стягнення 9188,47 грн.
Головуючий суддя - Івашкович І.В.
представники:
від позивача – не з’явився
від відповідача - не з’явився
СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство "Тер А", м. Тернопіль звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Домінік", м. Виноградів про стягнення 9188,47 грн., в т.ч. 8917,47 грн. основного боргу та 271 грн. штрафу 30% річних.
Позов мотивує з посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором поставки №6 від 23.02.2011 р. зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за поставлений згідно з видатковими накладними №РГ-00508 від 02.03.11, №РГ-00629 від 16.03.11, №РГ-00737 від 29.03.11, №РГ-00873 від 13.04.11 товар виникла заборгованість в розмірі 8917,47 грн.
У зв"язку з простроченням виконання зобов"язання по оплаті отриманого товару відповідачу на підставі пункту 8.1 договору нараховано штраф в розмірі 30% річних за кожен день прострочення в розмірі 271грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився. До господарського суду від позивача надійшло клопотання від 26.06.12 №74, згідно з яким позивач просить розглянути справу без участі його уповноваженого представника.
Відповідач не подав письмового відзиву на позов з доказами в обґрунтування своїх доводів, участь в судових засіданнях свого уповноваженого представника відповідач не забезпечив.
Ухвали господарського суду від 20.06.12 та від 05.07.12 надсилались відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою згідно ЄДР та повернута органом поштового зв’язку без вручення адресату, з відміткою про його відсутність.
Дана обставина свідчить про вжиття господарським судом відповідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань по даній справі, а також про відсутність поважних причин неявки представника відповідача для участі в судовому засіданні.
За таких обставин спір підлягає вирішенню в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між публічним акціонерним товариством "Тер А", м. Тернопіль (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Домінік", м. Виноградів (Покупець) укладено договір поставки №6 від 23.02.2011 р. Відповідно до умов вказаного договору (п.1) Продавець (позивач) зобов"язався передати у власність Покупцю (відповідачу) товар (кондитерські вироби), а Покупець зобов"язався прийняти цей товар та сплатити його вартість на умовах, визначених в договорі за відпускними цінами, що діють на момент передачі товару.
Умовами про порядок розрахунків (п. п. 4.1, 4.5) передбачено, що Покупець зобов"язаний оплатити вартість поставленого товару протягом 21 календарного дня з моменту фактичного отримання товару, яка вказана у товарній накладній, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Як слідує із фактичних обставин і матеріалів справи, на підставі договору поставки №6 від 23.02.2011 р. продавець ПАТ "Тер А" (позивач) передав, а покупець ТОВ "Дистрибуційна компанія Домінік" (відповідач) прийняв товар за видатковими накладними №РГ-00508 від 02.03.11 на суму 50283 грн., №РГ-00629 від 16.03.11 на суму 27305,62 грн., №РГ-00737 від 29.03.11 на суму 33934,80 грн., №РГ-00873 від 13.04.11 на суму 23482,67 грн.
Загальна вартість поставленого товару склала 135 006,09 грн.
Відповідачем частково сплачено вартість отриманого товару на загальну суму 126 088,62 грн., на підтвердження чого позивачем додано до позовної заяви платіжні доручення.
Внаслідок часткової оплати вартості отриманого товару за видатковими накладними №РГ-00508 від 02.03.11, №РГ-00629 від 16.03.11, №РГ-00737 від 29.03.11, №РГ-00873 від 13.04.11 станом на день вирішення спору по суті заборгованість відповідача складає 8917,47 грн.
Нормами ст.526 Цивільного кодексу України та аналогічної до неї ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
ПАТ "ТерА" надсилало ТОВ "Дистрибуційна компанія Домінік" вимогу №57 від 16.05.12 про оплату заборгованості, яка з боку відповідача залишились без задоволення.
Оскільки в даному випадку відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті товару, як це передбачено умовами договору поставки №6 від 23.02.2011 р., порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8917,47 грн.
У зв"язку з порушенням передбачених договором строків оплати отриманого товару відповідачу на підставі пункту 8.1 договору на прострочену заборгованість за період з 07.05.12 по 15.06.12 нараховано штраф у розмірі 30% річних за користування чужими грошовими коштами, що складає 271 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами чи договором. Згідно зі ст. 217 Господарського кодексу України штрафні санкції є одним з видів господарських санкцій. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.
У відповідності до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України наведено визначення штрафу, яким є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
На відміну від пені, яка має триваючий характер та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожний день прострочення виконання, кваліфікуючою ознакою штрафу є визначення його у певній твердій сумі платежу.
В даному випадку умовами п. 8.1 договору поставки №6 від 23.02.11 передбачено відповідальність Покупця (відповідача) за порушення строку оплати партії товару у вигляді сплати штрафу в розмірі 30%річних від вартості неоплаченого товару за кожний день користування чужими коштами, що не відповідає змісту поняття та правовій природі штрафу як грошової суми, яка не може мати характеру триваючої санкції, а обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Фактично вказаною договірною умовою ототожнено правові інститути штрафу та річних.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до положень ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України ( на які міститься посилання у позовній заяві) передбачено право продавця у разі прострочення оплати товару вимагати сплати процентів за користування чужими коштами. Такі проценти за правовою природою не становлять законної неустойки, а підлягають сплаті в порядку ст. 536 ЦК України.
Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка (в т.ч. штраф) є засобом забезпечення виконання зобов'язання, а також одним з видів відповідальності за порушення зобов"язання.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що проценти за користування чужими коштами та неустойка є різними правовими інститутами.
Таким чином, умова п.8.1 договору, що передбачає відповідальність Покупця за порушення строку оплати товару, передбаченого п.4.1 Договору, у вигляді сплати штрафу в розмірі 30%річних від вартості несплаченого Товару за кожен день користування чужими коштами, є такою, не відповідає закону, а отже укладена з порушенням вимог ч.1 ст. 203 ЦК України та на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України має бути визнана недійсною.
За таких обставин суд вбачає підстави для застосування передбачених нормами п.1 ст.83 ГПК України повноважень та визнання недійсним договору поставки №6 від 23.02.2011р. в частині умов п.8.1, що передбачають відповідальність Покупця за порушення строку оплати товару, передбаченого п.4.1 Договору, у вигляді сплати штрафу в розмірі 30%річних від вартості несплаченого Товару за кожен день користування чужими коштами.
Відповідно вимоги в частині стягнення 271,00 грн. штрафу задоволенню не підлягають.
Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає частковому задоволенню. Стягується сума 8917,47 грн. основного боргу.
За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1562,02 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" внесений згідно з платіжним дорученням №1140 від 11.06.2012р. судовий збір у більшому від встановленого законом розмірі, а саме в частині 32,00 грн. переплаченої суми , підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 4-3, 43, 49, 75, ст. ст. 82, 82-1, п. 1 ст. 83, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Визнати недійсним договір поставки №6 від 23.02.2011р. в частині умов, викладених у пункті 8.1розділу 8 в наступній редакції: "за порушення строку оплати партії Товару, передбаченого п.4.1 Договору сплачує штраф в розмірі 30% річних від вартості неоплаченого Товару за кожен день користування чужими грошовими коштами".
2. Позов задоволити частково.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Домінік" (Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Кривуляка, 3А, код 37290968) на користь публічного акціонерного товариства "Тер А" (Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Пирогова, 11, код 00375697) 8917,47 грн. боргу та 1 562,02 грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору. Видати наказ.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Повернути позивачу публічному акціонерному товариству "Тер А" (Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Пирогова, 11, код 00375697) із Державного бюджету України суму 32,00 грн. (тридцять дві грн. 00 коп.) переплаченого судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1140 від 11.06.2012р.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст рішення підписано 23.07.12
Суддя І.В.Івашкович
Судове рішення № 25363981, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 16.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5008/513/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: