Вирок № 25360112, 18.07.2012, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 1631/333/12

ВИРОК

іменем України

18.07.2012 Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді Колоса Ю.А. при секретарі Кирда О.В., за участю прокурора Куліша А.В., представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Вінніка В.М., захисника - адвоката Нагайника М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не судимого, працюючого у ВП «Шишацький комбікормовий завод» ТОВ АФ «Ім.Довженка» різноробочим,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 01 грудня 2011 року приблизно о 20 годині громадянин ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись з швидкістю 60 км/год по вулиці Комсомольській в селищі Шишаки Шишацького району Полтавської області, діючи з необережності, на перехресті вулиць Комсомольської та Павлика невірно вибрав швидкість руху свого автомобіля, не врахував дорожню обстановку, втратив при цьому можливість контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_1, який переходив проїзну частину вулиці Комсомольської в зоні пішохідного переходу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди і допустив наїзд керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_1

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного шоку, вертикальних переломів поперечних відростків L1, L2, L3 зліва; осколкового перелому середньої третини великогомілкової кістки зліва; зправа перелому малогомілкової кістки-діафізу на межі верхньої та середньої третини та проксимального метафазу; осколкового перелому проксимального метадіафізів обох гомілкових кісток зправа; ран, які розташовані в ділянці правого ока, в потиличній ділянці, на шиї зправа та на слизовій оболонці верхньої губи; саден та забоїв на тулубі та кінцівках, які згідно висновку експерта №42 від 20.02.2012 року по ступеню тяжкості можуть бути оцінені тільки у своїй сукупності і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №11 від 24.01.2012 року в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами пунктів 12.2, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідності в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_5 вимогам пунктів 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_5 мав технічну можливість екстреним гальмуванням, тобто, шляхом виконання вимог пунктів 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, попередити наїзд на пішохода.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що 01 грудня 2011 року приблизно о 20 годині в селищі Шишаки Полтавської області він рухався на автомобілі НОМЕР_1, яким керує за дорученням, по вулиці Комсомольській в сторону шкільного стадіону. В салоні автомобіля перебував також його брат - ОСОБА_5. Швидкість руху автомобіля була 60 км/год, моросив дрібний дощ, дорожнє покриття було мокре. На автомобілі було увімкнене ближнє світло фар. На відстані близько 7 м до перехрестя вулиці Комсомольської та вулиці Павлика він помітив чоловіка, який переходив дорогу з сторони школи. Помітивши пішохода він відразу почав гальмувати ножним та ручним гальмом, але автомобіль не встиг зупинитися і стався наїзд на пішохода. Після наїзду автомобіль проїхав ще близько 10 м і зупинився. Вийшовши з автомобіля, він побачив невідомого чоловіка, який лежав на дорозі, перебував у свідомості і говорив з ним. Після цього він викликав швидку допомогу, яка забрала потерпілого у лікарню. Він поїхав слідом за ними щоб довідатися про стан постраждалого. Пізніше у лікарню приїхали працівники міліції, які оформили дорожньо-транспортну пригоду. Під час лікування потерпілого ОСОБА_1 він сплачував усі витрати понесені потерпілим. На даний час загальна сума документально підтверджених витрат, які він відшкодував потерпілому становить 27739 гривень. Заявлений потерпілим цивільний позов про відшкодування моральної шкоди визнав частково в межах 4000 гривень, позов прокурора в інтересах держави визнав повністю. У скоєному щиро розкаюється.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що 01 грудня 2011 року приблизно о 20 годині на пішохідному переході він переходив вулицю Комсомольську на перехресті з вулицею Павлика в смт Шишаки. Як стався наїзд на нього він не пам'ятає. Прийшовши до тями, відчув, що він лежить на землі і знову втратив свідомість. Знову прийшов до тями в лікарні, де йому надавали медичну допомогу. Пізніше довідався, що на нього вчинив наїзд ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ-21099. Матеріальні збитки, завдані злочином, ОСОБА_5 відшкодував, проте, лікування до цього часу не завершене. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підтримує в повному обсязі, оскільки внаслідок отриманої травми, яка є небезпечною для життя, він переніс та продовжує переносити страждання, втратив працездатність та нормальні життєві зв'язки, вимушений постійно лікуватися. При призначенні покарання просив не призначати суворого покарання підсудному але наполягав на застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Після роз'яснення учасникам судового розгляду статті 299 КПК України та за їх згодою суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення злочину, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_5 органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ст.286 ч.2 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_1 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Така кваліфікація дій підсудного знайшла підтвердження і в судовому засіданні.

При визначенні виду та розміру покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_5 з необережності вчинив тяжкий злочин, до кримінальної відповідальності притягається вперше, визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, а також надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.

Згідно медичного висновку Шишацької ЦРЛ ОСОБА_5 здоровий, працездатний, примусового лікування не потребує (а.с.68).

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів необхідним і достатнім буде призначення покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті 286 ч.2 КК України.

Суд, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та приймаючи до уваги обставини вчинення злочину і думку потерпілого ОСОБА_1, вважає необхідним призначити ОСОБА_5 також додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням особи підсудного та зважаючи на наявність кількох пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Пред'явлений прокурором цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, підтверджується матеріалами кримінальної справи і підлягає задоволенню у повному розмірі, відповідно до ст.93-1 КПК України.

Позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Суд визнає доведеним, що внаслідок спричинення потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болі та стражданнях, у вимушеній зміні звичного способу життя, у втраті можливості виконувати звичну роботу. Разом з тим, сума відшкодування моральної шкоди, зазначена у позовній заяві, є безпідставно завищеною так як не відповідає тяжкості моральних страждань потерпілого, а, отже, не може бути визнана справедливою.

Оскільки представник потерпілого та прокурор подали до суду заяви про залишення їх позовів в частині позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» без розгляду, суд вважає необхідним дані клопотання задовольнити та роз'яснити позивачам право звернутися до суду з аналогічними позовами в порядку цивільного судочинства.

Автомобіль ВАЗ-21099 державний номерний знак НОМЕР_2, на який постановою слідчого від 03.03.2012 року накладено арешт з метою забезпечення виконання вироку у частині можливої конфіскації майна чи цивільного позову, підлягає поверненню власнику - ОСОБА_6

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з встановленням іспитового строку один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 протягом іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 38000 (тридцять вісім тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Цивільний позов прокурора Шишацького району Полтавської області в інтересах держави в особі фінансового відділу Шишацької райдержадміністрації до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фінансового відділу Шишацької райдержадміністрації на розрахунковий рахунок №31413544700515, в УДК в Полтавській області, МФО 831019 ЗКПО 34698694, одержувач - місцевий бюджет Шишацький район 24060300 на відшкодування збитків, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 2060 (дві тисячі шістдесят) гривень 83 копійки.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування моральної шкоди та позовні вимоги прокурора до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину залишити без розгляду та роз'яснити позивачам право звернутися до суду з зазначеними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Арешт, накладений постановою слідчого Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області від 03.03.2012 року на автомобіль НОМЕР_1, власником якого є громадянин ОСОБА_6 - скасувати.

Автомобіль ВАЗ-21099 державний номерний знак НОМЕР_2, 2006 року випуску, - повернути у власність ОСОБА_6.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 днів з наступного дня після його проголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Шишацького районного суду Колос Ю.А.