Рішення № 25359390, 20.06.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-4683/11

(2/401/1065/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

20.06.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коньковій А.О.,

за участі представника позивача - Глушка О.В.,

за участі відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 20.11.2007 р. між ним та відповідачем був укладений кредитний договір, за яким позивач надав відповідачеві кредит на споживчі цілі в розмірі 11 000,00 грн. із розрахунку 3% на місяць строком з 20.11.2007 р. по 17.11.2010 р.; нарахування відсотків здійснюється за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. Відповідач взяв на себе зобов'язання повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячне не пізніше 15 числа поточного місяця; при цьому місячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п .2.3.1 кредитного договору (п.п. 2.3.1, 2.3.2).

Як зазначається позивачем при зверненні до суду станом на 31.12.2010 р. порушені умови договору з боку відповідача (п.п. 2.3.1, 2.3.2) щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами; відповідно до п. 3.2.3 кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач н вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2 кредитного договору. Укладаючи договір, сторони також погодили (п.4.1.), що у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань відповідача щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій, всіх можливих штрафних санкцій у строк, визначений п. 3.3.5 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення; відповідно до п. 4.2 кредитного договору більш ніж на два дні відповідач сплачує позивачу фіксований штраф в розмірі у розмірі 30,00 грн.

Станом на 31.12.2010 р. розмір заборгованості складає 14 970,99 грн., з яких: непогашений кредит -8 760,91 грн., несплачені відсотки -3 898,14 грн., несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань -1 951,94 грн., несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімального необхідного платежу -360,00 грн.

Про стягнення зазначеної вище суми у позові й заявлено відповідну вимогу.

За судового розгляду позивач надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором, зазначеним вище, в розмірі, який склався станом на 18.01.2012 р., 21 590,67 грн., з яких: заборгованість за кредитом -8 760,91 грн., по відсоткам -7 194,80 грн., штрафи 1 460,00 грн., пеня за порушення строку сплати ануітентного платежу -2 159,79 грн., індекс інфляції по кредитам -2 015,17 грн. та просив суд задовольнити поданий позов з урахуванням розрахунку заборгованості станом на 18.01.2012 р.

Відповідач позов визнала частково, визнала, що отримувала грошові кошти та повинна сплачувати, та виникнення заборгованості пояснювала тим, що на даний час не працює, народила дитину, брат наркоман, батько помер, а мати важко хвора, у зв'язку з чим вона, тобто відповідач, не має змоги сплачувати заборгованість, а в банку відмовилися допомогти.

Заслухав пояснення представника позивача та відповідач, дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як було встановлено судом, 20.11.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, за яким позивач надав відповідачеві кредит на споживчі цілі в розмірі 11 000,00 грн. із розрахунку 3% на місяць строком з 20.11.2007 р. по 17.11.2010 р., а відповідач взяв на себе зобов'язання повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячне не пізніше 15 числа поточного місяця.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили, що місячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п .2.3.1 кредитного договору (п.п. 2.3.1, 2.3.2). Сторони досягли згоди також з інших істотних умов договору. Утім, у зв'язку з порушенням з боку відповідача умов договору виникла заборгованість, розмір якої станом на 18.01.2012 р. складає 21 590,67 грн., з яких: заборгованість за кредитом становить -8 760,91 грн., по відсоткам -7 194,80 грн., штрафи 1 460,00 грн., пеня за порушення строку сплати ануітентного платежу -2 159,79 грн., індекс інфляції по кредитам -2 015,17 грн.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

За наведених вище підстав для суду вбачаються підстави для ухвалення про задоволення позову.

Разом з тим частково задовольняючи позов суд виходить з того, що за ч. 1 ст. 553 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Таким чином, повідомлені відповідачем обставини щодо його матеріального становища та сімейного життя, за внутрішнім переконанням суду, свідчать про наявність передбачених законом підстав для зменшення розміру неустойки до 100,00 грн. Щодо вимоги позову про стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних витрат в розмірі 2 015,17 грн., то суд, відмовляючи в задоволенні даної вимоги, виходить з приписів ст.ст. 10,60 ЦПК України та з того, що позивач не надав відповідного розрахунку, зазначив лише суму розрахованого ним індексу інфляції по кредитам, у зв'язку з чим дана вимога не є такою, що підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(ЄДРПОУ 20025456, місце знаходження юридичної особи: м. Київ, вул.Артема, 15) заборгованість за кредитним договором від 20.11.2007 р. №8/2007/980-К/7345-ПП, яка склалася станом на 18.01.2012 р. в розмірі 16 055, 71 грн., з яких заборгованість за кредитом -8 760,91 грн., заборгованість по відсоткам -7 194,80 грн., неустойка -100 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(ЄДРПОУ 20025456, місце знаходження юридичної особи: м. Київ, вул.Артема, 15) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 160, 56 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення суду надирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя