Ухвала суду № 25353360, 19.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2468/12

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Залімського І. Г. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Колективного виробничого підприємства Красилівська пересувна механізована колона № 36 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі до Колективного виробничого підприємства Красилівська пересувна механізована колона № 36 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі в березні 2012 року звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного виробничого підприємства Красилівська пересувна механізована колона № 36 про стягнення заборгованості.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року позов задоволено. Стягнуто з Колективного виробничого підприємства Красилівська пересувна механізована колона № 36 на користь Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за червень-грудень 2011 року в сумі 18352 грн. 38 коп.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, відповідач посилаючись на абз. 5 п.п. 1, 2 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вважає, що витрати на виплату і доставку пенсій мають здійснюватись за рахунок Державного бюджету України. Окрім того, відповідач зазначає, що виплата витрат на виплату і доставку пільгових пенсій має здійснюватись за умови атестації робочого місця працівника, однак такі атестації у відповідача не проводились.

Позивач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції обставини спору полягають у наступному.

Колективне виробниче підприємство Красилівська пересувна механізована колона № 36 - юридична особа зареєстрована державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідача наявна заборгованість за червень - грудень 2011 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам за Списком №2, відповідно до пунктів „б" -„з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на загальну суму 18352 грн. 38 коп.

Задовольняючи позов, суд І інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в період з червня по грудень 2011 року в сумі 18352,38 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

На підставі п.п. 6.8 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на це суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. Так вищевказані норми закріплюють цей обов'язок підприємства відшкодовувати ПФУ плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"- "з" статті 13 Закону №1058-XV.

У відповідача вказана заборгованість за період з червня по грудень 2011 року становить 18352,38 грн., яка підлягає стягненню.

За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Колективного виробничого підприємства Красилівська пересувна механізована колона № 36, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Залімський І. Г.

Матохнюк Д.Б.