Рішення № 25348540, 17.07.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 р. Справа №5024/754/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство", м. Гола Пристань Херсонської області

до:

позивача-1 - дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор", м. Херсон

позивача-2 - філії "Голопристанський райавтодор", м. Гола Пристань Херсонської області

про стягнення 36080,94 грн.

за участі представників:

позивача - Канівець Ю.А., представник, дов. № б/н від 01.05.2010р.

відповідача - 1 - Федоришина Н.О., юрисконсульт, довіреність № 52 від 07.05.2012 р.

відповідача-2 - Федоришина Н.О., юрисконсульт, довіреність № 52 від 07.05.2012 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

ДП "Голопристанське лісомисливське господарство" звернулось до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з філії "Голопристанський райавтодор" дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" 36080 грн. 94 коп. заборгованості за поставлений товар.

В подальшому позивачем подана заява, в якій повідомляється, що позовні вимоги спрямовані безпосередньо до дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор", оскільки філія "Голопристанський райавтодор" є структурним підрозділом відповідача-1 без права юридичної особи.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Філія "Голопристанський райавтодор" є структурним підрозділом дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" без права юридичної особи, а тому не може бути стороною у справі. У зв'язку з цим провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-2 слід припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" (далі - відповідач) письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів суду не надали, представник в судовому засіданні суму заборгованості визнав частково в розмірі 26080,94 грн., пояснивши, що після звернення позивачем до суду заборгованість була частково погашена в сумі 10000 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи, за товарно-транспортною накладною №2144 від 11.10.2010 р. позивач передав відповідачу саджанці загальною вартістю 50 грн. За товарно-транспортною накладною №0130 від 12.10.2010 р. позивач передав відповідачу саджанці на загальну суму 15090 грн. За товарно-транспортною накладною №2040 від 15.10.2010 р. позивач передав відповідачу саджанці на загальну суму 4520 грн. За товарно-транспортною накладною №2227 від 21.10.2010 р. позивач передав відповідачу саджанці на загальну суму 720 грн. За видатковою накладною №29 від 30.12.2010 р. позивач передав відповідачу саджанці на загальну суму 35700,94 грн.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреностями серії №321 від 11.10.2010 р. та №407 від 30.12.2012 р.

Всього позивачем було передано відповідачу саджанців загальною вартістю 56080,94 грн.

Відповідач оплатив позивачу вартість отриманих саджанців частково в сумі 20000 грн.

В подальшому, позивачем на адресу відповідача були направлені претензії від 06.07.2011 р. за №599 та від 15.12.2011 р. №1163 з вимогою про здійснення оплати заборгованості за отримані саджанці в сумі 36080,94 грн. Вказані претензія отримані відповідачем 13.07.2011 р. та 21.12.2011 р. відповідно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 8-11).

Відповідач на вказані претензії не відповів і суму заборгованості не сплатив. У зв'язку з цим, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача суми 36080,94 грн. боргу за поставлений товар. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 509, 526, 612, 623, ч. 1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення встановлені ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобов'язання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був переданий відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною №2144 від 11.10.2010 р. , товарно-транспортною накладною №0130 від 12.10.2010 р., товарно-транспортною накладною №2040 від 15.10.2010 р., товарно-транспортною накладною №2227 від 21.10.2010 р. та видатковою накладною №29 від 30.12.2010 р., а також довіреностями серії №321 від 11.10.2010 р. та №407 від 30.12.2012 р. Згідно до вказаних документів, всього було передано товару на загальну суму 56080,94 грн. Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково в сумі 20000 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 36080,94 грн.

З обставин справи також слідує, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 06.07.2011 р. за №599 з вимогою про здійснення оплати боргу, яка отримана відповідачем 13.07.2011 р. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто до 20.07.2011 р., чого зроблено не було.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.

Після звернення позивачем до суду з даним позовом відповідач перерахував позивачу платіжним дорученням №607 від 13.06.2012 р. 10000 грн. в рахунок погашення заборгованості за отримані саджанці, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 29080,94 грн. боргу. Провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. підлягає припиненню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачу має бути повернуто з державного бюджету 31,50 грн. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №596 від 15 травня 2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п.п. 1, 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог до філії "Голопристанський райавтодор" припинити.

2. Позовні вимоги до дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

3. Стягнути з дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Поповича, 23, м. Херсон, код ЄДРПОУ 31918234) на користь державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" (вул. Московська, 21, м. Гола Пристань, Херсонська область, код ЄДРПОУ 00993254, р/р 2600010437 в ХОДАППБ "Райффайзен Банк Аваль" м. Херсон, МФО 352093) - 26080 грн. 94 коп. боргу, 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. боргу припинити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.07.2012 р.

Суддя Л.І. Александрова