Рішення № 25347994, 18.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/42/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.12 Справа № 5009/1971/12

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б. 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1)

про стягнення 3 373 грн. 20 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Мосін М.О., дов. № 3361/27 від 02.07.2012р., Гринь А.А., дов. № 07/27 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Ленінського району звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 3 373 грн. 20 коп. основного боргу.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 28.05.2012р., справу № 5009/1971/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 29.05.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1971/12, присвоєно справі номер провадження 27/42/12 та призначено судове засідання на 04.07.2012р.

Ухвалою суду від 04.07.2012р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, судове засідання призначено на 18.07.2012р.

18.07.2012р. продовжено судовий розгляд справи № 5009/1971/12.

18.07.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 18.07.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 3 373 грн. 20 коп. основного боргу.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 04.07.2012р. та 18.07.2012 р. не з'явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи -подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Рішенням Запорізької міської ради "Про створення Комунальних підприємств теплових мереж" від 11.01.2002 року № 17 створено Концерн "Міські теплові мережі".

Основним предметом діяльності Концерну "Міські теплові мережі" є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій і її збут (п. 2.1, 2.2 статуту МТМ).

Концерн "Міські теплові мережі" відповідно до Закону України "Про природні монополії" відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", позивач не може відмовити у наданні послуг з постачання теплової енергії за наявності технічної можливості.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Господарським судом встановлено, що 01.10.2002р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Ленінського району (енергопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_1. (споживач) укладено договір № 718 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1.2 договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 1.3 договору сторони узгодили, що теплова енергія постачалася з наступним максимальним тепловим навантаженням: на опалення 0.14659 Гкал/год, на гаряче водопостачання 0.016351 Гкал/год. Загальне максимальне теплове навантаження об'єкта 0.031010 Гкал/год. Загальна опалювальна площа 111,00000 кв.м.

Згідно з п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії провадиться за приладами обліку і розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим повернути його енергопостачальній організації.

Підставою для розрахунків споживача з енергопостачальною організацією є акт надання послуг (п 6.4. договору).

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно в грошовій формі національної грошової одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 6.6 договору споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Відповідно до п.п. 2 п. а ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Ленінського району були виконані всі умови договору.

Теплова енергія постачалась Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Ленінського району на адресу відповідача кожного місяця.

Позивач, виконуючи договірні зобов'язання, за період з квітня 2011р. по березень 2012р. поставив відповідачу теплову енергію на суму 3 373 грн. 20 коп., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі за поставлену теплову енергію за вказаний період.

Згідно рішення "Про початок опалювального сезону у м. Запоріжжя" теплову енергію поставлено відповідачу на загальну суму 3 373 грн. 20 коп., а саме у 2011р.: квітень - на суму 379,01 грн., травень - на суму 405,22 грн., червень -на суму 200,92 грн., липень - на суму 200,92 грн., серпень - на суму 200,92 грн., вересень - на суму 200,92 грн., жовтень - на суму 61,07 грн., листопад - на суму 166,56 грн., грудень - на суму 116,56 грн.; у 2012р.: січень - на суму 221,15 грн. лютий - на суму 940,60 грн., березень -на суму 229,02 грн.

Відповідач взяв зобов'язання щомісяця приймати та сплачувати за поставлену теплову енергію, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Концерну "Міські теплові мережі", але всупереч умов договору оплату не здійснив за вказаний період, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 3 373 грн. 20 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором на постачання теплової енергії в гарячій воді.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємця Трошиної Л.М. 3 373 грн. 20 коп. основного боргу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України -18.07.2012року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Ленінського району до Приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, податковий № НОМЕР_1, розрахункові рахунки не відомі) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б. 137, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 3 373 (три тисячі триста сімдесят три) грн. 20 коп. основного боргу, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 19.07.2012р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва