Постанова № 25346649, 18.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 червня 2012 р. № 2-а- 2513/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання - Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Гусарової В.В., Варухи О.Я.,

відповідача - Бровка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Бюджет-С" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство "Бюджет-С", звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якій просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0000071502 від 17.02.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оспорюване податкове повідомлення - рішення винесене податковим органом без достатніх правових підстав, а отже підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в письмових запереченнях, де вказав, що фахівцями податкової інспекції була проведена перевірка ПП "Бюджет - С", якою були встановлені порушення діючого податкового законодавства України. На підставі акту винесено оспорюване податкове повідомлення - рішення. Вважав, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані докази, заперечення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку:

Позивач перебуває на обліку платника податків в органах податкової служби з 05.12.2007 року за реєстраційним номером 8827, згідно довідки від 05.12.2007 року №607 (а. с. ).

ПП "Бюджет-С" є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво відповідного зразка №100083175 (а. с. ).

Фахівцем податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Бюджет-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Промспец консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) за період: квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №5/15/34971065 від 03.02.2012 року, яким зафіксовані порушення: п.44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) - занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 25622 грн., а саме: за квітень 2011 року в сумі 1686 грн., за травень 2011 року в сумі 8403 грн., за червень 2011 року в сумі 3394 грн., за липень 2011 року в сумі 2444 грн., за серпень 2011 року в сумі 4534 грн., за вересень 2011 року в сумі 5161 грн. (а. с. 38-52).

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0000071502 від 17.02.2012 року на суму 28659,75 грн., з яких: основний платіж +25622 грн., штрафна (фінансова) санкція 3037,75 грн. (а. с. 7).

В ході перевірки встановлено, що ПП "Бюджет-С" було укладено з ТОВ "Промспец Консалтинг", код 37091549, договір купівлі-продажу №05042011 від 05.04.2011 року (а. с. 63-64), відповідно до якого ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) поставляв продукцію за період з квітня по вересень 2011 року. На виконання даного договору ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) були виписані податкові накладні, суми ПДВ по яких були включені ПП "Бюджет-С" до податкового кредиту Декларацій з ПДВ у квітні-вересні 2011 року відповідно.

Враховуючи надання до перевірки вищевказаних первинних документів, позивач вважає, що ним були дотримані всі умови, передбачені Податковим Кодексом України для формування податкового кредиту і валових витрат, в зв'язку з чим ПП "Бюджет-С" має право на відображення у податковому обліку господарських операцій, здійснених з ТОВ "Промспец Консалтинг".

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих ПП "Бюджет-С" первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з ТОВ "Промспец Консалтинг", з огляду на нижченаведене.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до податкового законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, на переконання суду, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалось Вищим адміністративним судом України при розгляді справ даної категорії (зокрема, в ухвалі від 26.10. 2010 р. по справі № К-5746/07, номер у ЄДРСР 12492841, в ухвалі від 08.07.2010 р. по справі № К-23280/07, номер у ЄДРСР 10370705, тощо) та викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

В даному випадку під час перевірки перевіряючими було встановлено, що відповідно до умов договору від 05.04.2011 передбачено транспортування придбаних товарів від постачальника до покупця.

Однак на вимогу надати документи на підтвердження здіснення транспортування, фахівцям податкової інспекції не було надано документів, що підтверджують рух таварно-матеріальних цінностей по ланцюгу від постачальника до покупця, а саме: не надано ані товарно-транспортних накладних, які засвідчують факт відвантаження придбаних товарно матеріальних цінностей, ані подорожніх листів, що підтверджують факт перевезення будівельних матеріалів, про що перевіряючими зроблено запис на сторінці 11 акту перевірки.

Тобто, позивачем не було надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи або ж інші документи, які б достовірно підтверджували шлях прямування вантажу від пункту його відправлення постачальником до пункту його призначення, конкретизацію видів товару, який перевозився, відстань перевезення товару, кількість кілометрів, обсяг використаного пального тощо.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995р. №488/346 і введені в дію з 01.01.1996р.

Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р., основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 вказаних Правил, товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.4 Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно - транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У відповідності до п.11.7 Правил перший екземпляр товарно - транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на тому, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Згідно з положенням п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст. 198 Податкового Кодексу №2755-VІ правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Наявність у платника податку ПП "Бюджет-С" видаткових та податкових накладних з ПДВ, виданих продавцем товару ТОВ "Промспец Консалтинг", та оплата вартості товару не є достатніми підставами для формування податкового кредиту з ПДВ. Відтак, операція з придбання товарно-матеріальних цінностей - будівельних матеріалів не мала реального товарного характеру, будівельні матеріали не перевозилися. Господарська операція здійснювалася виключно для формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Крім того, приписами п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також на час проведення перевірки, податковому органу не були надані документи, які підтверджують факт використання придбаної продукції у здійснюваній ним підприємницькій діяльності

Надані до суду копії товарно-транспортних накладних, договорі щодо організації доставки вантажів автомобільним транспортом та видаткових накладних не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки були відсутні під час проведення перевірки, а отже враховуючи приписи п.44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, суд вважає їх відсутніми на час складення податкової звітності

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно - транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, суд дійшов висновку про непідтвердженість реальності проведення господарських операцій з ТОВ "Промспец Консалтинг", тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що з матеріалів справи вбачається і підтверджується наданими в судовому засіданнями поясненнями представника позивача Варухи О.Я., що директором підприємства ПП "Бюджет-С", як і підприємства -мале багатопрофільне підприємство фірма "Етуаль" (що займалось перевезення ТМЦ за спірними правочинами), як і підприємства ПП "Етуаль-11", яке в подальшому купувало товар у ПП "Бюджет-С" - є Варуха О.Я., всі три підприємства зареєстровані за однією і тією ж адресою.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими діюче податкове законодавство пов'язує виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Також, суд не погоджується з твердженням Позивача стосовно того, що при проведенні перевірки Відповідач не мав права посилатися на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Оскільки стаття 75 Податкового кодексу України містить в собі чітко визначені підстави проведення документальних перевірок, однією з яких є отримання в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд, враховуючи приписи ст. 71 КАС України, вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст. ст. 7-11, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Бюджет-С" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 25.06.2012 року.