Постанова № 25346124, 13.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №9.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4547/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді -Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання Іванович К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» до Державної фінансової інспекції в Луганській області про скасування п.п 3, 5, 6 вимоги від 25 січня 2012 року №12-07-14-14/801, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Сєвєродонецьке лісомисливське господарство" до Державної фінансової інспекції в Луганській області про часткове скасування вимоги КРУ в Луганській області від 25.01.2012 № 12-07-14-14/801.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної відповідачем перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Сєвєродонецьке лісомисливське господарство" за період з 2009 по 2011 роки було складено акт від 20.12.2011 №07-21/018, яким зафіксовано ряд порушень чинного законодавства. На підставі акту ревізії відповідач направив позивачу вимогу №12-07-14-14/801 «Про усунення порушень». Акт ревізії був підписаний позивачем із запереченнями щодо неправильності зроблених висновків відносно ціни зо договором,однак ці заперечення не були прийняті відповідачем.

Позивач вважає пункти 3, 5 і 6 вказаної вимоги необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству з огляду на наступне.

Щодо вимог, зазначених в п. 3 Вимоги «Про усунення порушень»: позивач вважає, що договір від 13.08.2011 між ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» та ТОВ «О.П.С.» було укладено у відповідності до вимог діючого законодавства України, із зазначенням його істотних умов, як це передбачено ст. 180 Господарського кодексу України, а саме: предмету договору, ціни та строку його дії. Згідно умов договору рахунок-фактура є його невід'ємною частиною. Погодження ціни договору було здійснено шляхом оплати рахунку № ОПС-004548 від 26.04.2011 платіжним дорученням від 13.05.2011 №511. За таких обставин висновок відповідача відносно того, що при укладенні договору не була визначена ціна, а тому при закупці сувенірної продукції мало місце перевищення ціни продукції над звичайною на суму 778 грн., є незаконним.

Щодо вимог, зазначених в п. 5 Вимоги: розрахунки між ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» та ДП «Укрлісконсалтинг» здійснювалися за фактично виконані роботи на підставі актів здачі-прийняття робіт, які на час перевірки дійсно не були до оформлені з боку ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ». Однак зазначені та належним чином оформлені акти здачі-прийняття робіт були і є у контрагента, з яким були здійснені розрахунки. Отже з метою документального підтвердження законності здійснення оплати у сумі 6129 грн. на користь ДП «Укрлісконсалтинг» відповідач мав право провести зустрічну перевірку, але ця перевірка не була проведена.

Щодо вимог п. 6 Вимоги «Про усунення порушень», якою відповідач зобов'язує позивача провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за реалізовану лісо продукцію у сумі 47752,96 грн.: поставка лісопродукції на адресу ТОВ «Слобожанська лісопромислова компанія» здійснювалася на підставі договору від 20.10.2010 №51-132«а»/10. Від імені ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» договір був підписаний колишнім директором підприємства, який згідно зі статутом підприємства мав на це повноваження. В договорі зазначені всі істотні умови, як це передбачено ст. 180 Господарського кодексу України, а саме предмет договору, ціна та строк його дії. Таким чином, підстави для проведення претензійно-правової роботи за правовідносинами, які виникли при укладанні та виконанні договору відсутні.

За таких обставин позивач просив скасувати п. 3, 5, 6 Вимоги Державної фінансової інспекції у Луганській області від 25.01.2012 №12-07-14-14/801.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити їх.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що Вимога від 25.01.2012 №12-07-14-14/801 винесена обґрунтовано та повністю відповідає чинному законодавству. За таких підстав представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.02.1998, код ЄДРПОУ 00993610. (а.с. 56).

Судом встановлено, що КРУ в Луганській області, правонаступником якого є Державна фінансова інспекція в Луганській області, було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» за період 01.01.2009 по 30.09.2011.

За результатами ревізії складено акт від 20.12.2011 №07-21/018, який був підписаний посадовою особою позивача із запереченням.

На підставі акту ревізії від 20.12.2011 №07-21/018 Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області до позивача було пред'явлено вимогу від 25.01.2012 №12-07-14-14/801 про усунення порушень, виявлених в результаті ревізії (а.с. 48-49).

Згідно ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудити та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно п.7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно п. 3 вимоги від 25.01.2012 №12-07-14-14/801 директору ДП «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» Приходько О.Б. пред'явлена вимога відобразити в обліку дебіторську заборгованість за ТОВ «О.П.С.» у сумі 778,00 грн., провести претензійно-позовну роботу з ТОВ «О.П.С.» щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» зайво сплачених коштів у сумі 778,00 грн.

Так у ході ревізії було досліджено питання щодо здійснення взаєморозрахунків ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» з ТОВ «О.П.С.» щодо закупівлі поліграфічної або сувенірної продукції, державної символіки у період, що підлягав ревізії.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи та матеріалами ревізії наступні обставини.

ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» було укладено договір від 13.08.2011 №177/11 з ТОВ «О.П.С.» на постачання товару згідно рахунку-фактури, який за умовами договору розглядається як специфікація до договору (а.с.15).

Суд зауважує, що згідно матеріалів рахунок-фактура, яка за договірними відносинами є невід'ємною частиною договору, був виписаний 26.04.2011 №ОПС-004548 на суму 1637,00 грн. (а.с.27).

Відповідно до ч.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.5 ст.180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

З аналізу зазначених норм вбачається, що ціна є істотною умовою договору.

Водночас, ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Так зі змісту договору від 13.08.2011 №177/11 укладеного між ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» та ТОВ «О.П.С.» вбачається, що договором не визначена істотна умова - ціна договору.

Посилання представника позивача, що фактично ціна договору була визначена у рахунку-фактури, яка фактично є право чином, є незмістовним з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч.3 ст.202 ЦК України односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

В даному випадку рахунок-фактура не може бути договором, оскільки в даному випадку позивачем укладено договір купівлі-продажу, який відповідно до вимог ст.655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку позивачем не дотримано порядок укладання правочину та було здійснено оплату напередодні укладання договору 13 травня 2011 року платіжним дорученням №511 на суму 1500,00 грн. В подальшому позивачем платіжними дорученнями від 15.09.2011 №1012 на суму 37,00 грн. та від №1054 від 26.09.2011 на суму 100,00 грн. було сплачено решту суму (а.с.8-9).

Висновком №10350/11-16/1036/11-14 від 28 вересня 2011 року комплексного експертного товарознавчо-хімічного дослідження встановлено, що сувенірна продукція станом на вересень 2011 року може складати з урахуванням сум ПДВ: фото Президента (22х29 см.) - 56,60 грн., фото Презитента (42х56 см) - 179,50 грн., Герб лісу - 500,00 грн. (а.с.11-14).

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем фінансової дисципліни, що призвело до збитків у розмірі 778,00 грн.

Згідно п. 5 вимоги від 25.01.2012 №12-07-14-14/801 директору ДП «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» Приходько О.Б. пред'явлена вимога відобразити в обліку дебіторську заборгованість за ДП «Укрлісконсалтинг» у сумі 6129,00 грн., провести претензійно-позовну роботу з ДП «Укрлісконсалтинг» щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» зайво сплачених коштів у сумі 6129,00 грн.

В ході розгляду справи позивачем не було надано суду договір, укладений між ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» та ДП «Укрлісконсалтинг». Крім того, як встановлено в ході ревізії та підтверджено наданими документами, на підставі актів здачі-прийняття робіт №ОУ-010226 від 01.02.2008 на суму 766,00 грн. з ПДВ, №ОУ-0001883 від 30.07.2007 на суму 883,00 грн. з ПДВ, №ОУ-0000225 від 31.07.2007 на суму 995,00 грн. з ПДВ, №ОУ-0000384 від 31.08.2007 на суму 1122,00 грн. з ПДВ, №ОУ-0003299 від 31.10.2007 на суму 3169,00 грн. з ПДВ, №ОУ-0004507 від 30.11.2007 на суму 2792,00 грн. (а.с.97-102), які засвідчені печаткою лише ДП «Укрлісконсалтинг».

Підставою для скасування п.5 вимоги позивач зазначив саме те, що відповідачем не було здійснено зустрічну перевірку ДП «Укрлісконсалтинг», оскільки у даного підприємства усі документи оформлені належним чином.

Відповідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998 №88 (далі - Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.2 Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.5 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

З огляду на вказані акти здачі-прийняття роботи та зазначені норми, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» на підставі неналежно оформленних первинних докумнтів здійснено оплату послуг у розмірі 6129,00 грн.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.

Таким чином, в даному випадку порушення з боку позивача поялгає само в недотриманні порядку оформлення первинної документації, та таке порушення не може ьути приправлено або підтверджено зустрічною перевіркою.

Згідно п. 6 вимоги від 25.01.2012 №12-07-14-14/801 директору ДП «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» Приходько О.Б. пред'явлена вимога провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за реалізовану лісо продукцію у сумі 47752,96 грн.

В ході ревізії було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклав договір з ТОВ «Слобожанська лісопромислова компанія» №51-132а/10 від 20.10.2010 (а.с.212-213).

Відповідно до специфікацій до договору ціна на дров'яну деревину для технологічних потреб склала 200,00 грн. (з ПДВ). Фактично було реалізовано 466,99 куб.м. на загальну суму 93399,88 грн. При цьому відповідно до Прейскуранта вільних договірних цін (а.с.134-141) мінімальна ціна по породах складає: м'яка порода - 252,00 грн., тверда порода - 306,00 грн.

Тобто в результаті укладанні договорів на продаж продукції за цінами, нижчими ніж затверджених у Прейскуранті, підприємством втрачено доходів у сумі 30607,96 грн.

Таким чином, у судовому засіданні доводи позивача про протиправні висновки відповідача та протиправність прийняття п.п.3, 5, 6 вимоги не знайшли свого підтвердження, а тому позовні вимоги не обґрунтовані.

Керуючись статтею 2, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» до Державної фінансової інспекції в Луганській області про скасування п.п 3, 5, 6 вимоги від 25 січня 2012 року №12-07-14-14/801 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 17 липня 2012 року.

Суддя О.В. Ірметова