Постанова № 25345774, 18.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6828/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі Шалагіновій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» (м. Краматорськ, Донецька область)

до

Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області (м. Краматорськ, Донецька область)

про

визнання незаконною та скасування постанови від 23.01.2012 про арешт грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача - Непоп О.І.- за довіреністю,

від відповідача - не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконною та скасування постанови від 23.01.2012 про арешт грошових коштів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала адміністративний позов, просила задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надіслав суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності. За таких обставин та враховуючи вимоги частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2012 Відкрите акціонерне товариство «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконною та скасування постанови від 23.01.2012 про арешт грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірною постановою було накладено арешт на грошові кошти позивача в сумі 23 828 100,34 гривні, у тому числі на поточний рахунок № 26045320565482, МФО 334464, в Центрально-Міському відділенні Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» в м. Горлівка Донецької області. З огляду на те, що на вказаному рахунку знаходяться кошти Краматорської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, призначені на виплату застрахованим особами допомоги по листкам непрацездатності, по вагітності та пологам, по похованню, позивач вважає арешт коштів незаконним.

Просив позов задовольнити.

Судом встановлено, що позивач - Відкрите акціонерне товариство «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» зареєстровано як юридична особа 10.10.1994 Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, включено до ЄДРПОУ за кодом 00191187, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 289391. Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції загальними зборами товариства, протокол № 6 від 29.10.2004.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції діє на підставі Законів України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження», відповідно до яких виконує функції з виконання судових рішень.

У судовому засіданні встановлені наступні фактичні обставини справи.

На виконанні в Відділі державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження на виконання рішень судів про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» заборгованості на користь інших юридичних осіб та державного бюджету.

23.01.2012 Відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції прийнято постанову про арешт коштів боржника у сумі 23 828 100,34 гривень, що містяться на всіх рахунках в «Промінвестбанку» м. Горлівка, МФО 334464.

05.04.2012 позивач звернувся до Краматорського позабалансового відділення філії «Центрально-Міське відділення Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» в м. Горлівка Донецької області» щодо зняття арешту з коштів, оскільки на рахунку позивача містяться кошти, передбачені на виплату допомоги по лікарняним листам, по вагітності та пологам та на поховання. Однак, у задоволенні вимог позивача листом банку від 10.04.2012 № 19/248 було відмовлено з підстав законності накладення арешту.

Не погоджуючись із названою постановою, позивач декілька разів звертався до судів (Краматорського міського суду Донецької області та Донецького окружного адміністративного суду), однак позовні заяви були повернуті та залишені без розгляду. Копії відповідних ухвал судів наявні в матеріалах справи.

06.06.2012 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 23.01.2012 про арешт коштів боржника.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції не доведено правомірність прийнятої постанови про арешт коштів боржника, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158 (у редакції, чинній на момент прийняття спірної постанови відповідачем).

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За приписами частин першої-четвертої статті 52 цього Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Аналогічні вимоги містяться й у пункту 5.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи визначені статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин третьої-четвертої цієї статті, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Також, як передбачено пунктом 6.1 розділу 6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в тому числі в органах Державного казначейства в порядку, передбаченому Законом.

При цьому, частиною першою статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати:

…6) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

…10) допомогу на лікування;

…11) допомогу на поховання.

Крім того, як передбачено частиною другою статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

Сторонами не оспорюється факт знаходження на рахунку позивача № 26045320565482, МФО 334464, в Центрально-Міському відділенні Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» в м. Горлівка Донецької області (на який, у тому числі, було накладено арешт) коштів Краматорської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, призначені на виплату застрахованим особами допомоги по листкам непрацездатності, по вагітності та пологам, по похованню. Зазначений факт також підтверджено відповіддю Краматорського позабалансового відділення філії «Центрально-Міське відділення Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» в м. Горлівка Донецької області» від 10.04.2012 № 19/248.

Таким чином, з огляду на наведені вище приписи законодавства, суд приходить до висновку, що арешт зазначених коштів було накладено державним виконавцем протиправно.

Суд також звертає увагу, що відповідно до підпункту 5.1.4 пункту 5.1. розділу 5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158, стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Зазначені вище кошти на рахунку позивача не належать йому на праві приватної власності, оскільки є допомогою, що перерахована Краматорською міською виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати застрахованим особам.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про арешт коштів боржника від 23.01.2012.

Разом із тим, суд зауважує, що Заявляючи вимогу про визнання незаконною спірної постанови та, водночас, про її скасування, позивачем не враховано, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком висновку про протиправність (незаконність) рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Вимога про визнання незаконним (недійсним, протиправним, неправомірним) рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково, з огляду на що скасовує постанову Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про арешт коштів боржника від 23.01.2012.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує до стягнення на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати зі сплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 16,10 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконною та скасування постанови від 23.01.2012 про арешт грошових коштів - задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 23.01.2012 про арешт коштів боржника.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 18 липня 2012 року.

Повний текст постанови складений 23 липня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.