Постанова № 25345553, 09.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/4689/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Павловського Д.П., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

23 квітня 2012р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001688811 від 25.11.2011р. про визначення грошового зобов'язання платника податків, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 23.04.2012р.

Представники сторін не заперечували проти розгляду даної справи у порядку письмового провадження.

У матеріалах справи наявне заперечення на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та яким обґрунтована така позиція.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Постановою КМУ від 21.09.2011р. № 981 „Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»та додатку 2 до Постанови, було утворено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби, шляхом перетворення.

Таким чином, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську.

Враховуючи вищевикладене Дніпропетровським окружним адміністративним судом допущено процесуальне правонаступництво Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби.

Таким чином, необхідно зазначити наступне, 25 листопада 2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001688811, яким збільшено суму грошового зобов'язання публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш»за платежем: податок на прибуток приватних підприємств 30 11021000 у загальній сумі 48 063 грн. 75 коп., де 38 451 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 9 612,75 грн. - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було видано на підставі Акту № 1601/08-02/1-05669819 від 09.11.2011р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпровагонмаш»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Алерт», ПП «Алерт-Плюс», ПП «Авеланж», ПП «Арона Сервіс», ПП «Саланг-ТМ», ПП «Асіст», ТОВ «Інтермаксервіс», ПП «Маркап», ПП «Альпарі-Т», ПП «Агат Сервіс», ПП «Астелікс-2007», ПП «Альвіс», ПП «Оріль», ПП «Алькасар Плюс» за період з 01.06.2008р. по 19.10.2011р.

Актом було зафіксовано порушення ПАТ «Дніпровагонмаш»

1. пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР з врахуванням вимог п.1.23 ст. 1 та вимог ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996, ч.1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 та ч. 2 ст. 207, ч. 1ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-ІУ (із змінами та доповненнями), п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, від 02.12.2010р. № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями), встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009р у сумі 46 948,00 грн. та заниження податку на прибуток всього у сумі 39 571,00 грн.

2.пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), ч. 1 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 та ч.2 ст. 207, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено різницю між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 5 959,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення що включається до складу податкового кредиту наступного періоду (р.26 декларації) за серпень 2011р. на суму 3 563,00 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування (р.25 декларації) на загальну суму 2 396,00 грн.

З фактами викладеними в Акті Позивач не погодився та подав Відповідачу заперечення. З викладеними запереченнями Відповідач не погодився.

Не погоджуючись з винесеним повідомленням-рішенням, Позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та, згодом, до Державної податкової служби України, які, рішеннями від 31.01.2012р. та 06.03.2012р. відповідно, у задоволенні скарги відмовили. Дані рішення були отримані Позивачем 03.02.2012р. та 13.03.2012р. відповідно.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії акту № 1601/08-02/1-05669819 від 09.11.2011р., податкового повідомлення-рішення від 25.11.2011р. №0001688811, договору № 897 від 18.11.2009р. зі специфікаціями, договору № 712 від 18.08.2009р. зі специфікаціями, прибуткового ордеру № 2201/00504 від 30.10.2009р., видаткової накладної № РН-2610-1 від 26.10.2009р., прибуткового ордеру № 2201/00364 від 25.08.2009р., видаткової накладної № РН-2108-1 від 21.08.2009р., прибуткового ордеру № 2201/00603 від 27.11.2009р., видаткової накладної № РН-2711 -2 від 27.11.2009р., прибуткового ордеру № 2201/00325 від 06.04.2010р., видаткової накладної № РН-0104-2 від 01.04.2010р., прибуткового ордеру № 2201/00294 від 26.03.2010р., видаткової накладної № РН-2603-1 від 26.03.2010р., прибуткового ордеру № 2201/00263 від 18.03.2010р., видаткової накладної № РН-1803-1 від 18.03.2010р., прибуткового ордеру № 2201/00099 від 04.02.2010р., видаткової накладної № РН-0402-1 від 04.02.2010р., прибуткового ордеру № 2201/00184 від 22.02.2010р., видаткової накладної № РН-2202-1 від 22.02.2010р., прибуткового ордеру № 2201/00077 від 29.01.2010р., видаткової накладної № РН-2901-1 від 29.01.2010р., прибуткового ордеру № 2201/00028 від 14.01.2010р., видаткової накладної № РН-1401-1 від 14.01.2010р., довідки з ЄДРПОУ ПП «Маркап»АБ № 271356, свідоцтва № 100229075 про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідки з ЄДРПОУ ПП «Альпарі-Т»АБ № 266103, свідоцтва № 100246439 про реєстрацію платника податку на додану вартість, витягу з Галузевого стандарту «Наконечник мідно-вольфрамовий для зварювальних напівавтоматів», наказу №925/к від 20.06.2012р., банківської виписки на підтвердження оплати поставленої продукції за договором №712 від 18.08.2009р., укладеного між ВАТ "Дніпровагонмаш" та ПП "Маркап" і за договором № 897 від 18.11.2009р., укладеного між ВАТ "Дніпровагонмаш" та ПП "Альпарі-Т", платіжних доручень №3029 від 07.04.2010, №2897 від 01.04.2010, №2719 від 26.03.2010, №2047 від 11.03.2010, 1063 від 09.02.2010, 454 від 21.01.2010, №6430 від 03.12.2009, №6308 від 30.11.2009, №5422 від 05.11.2009, №5218 від 26.10.2009, №4683 від 07.10.2009р., №4266 від 15.09.2009р.

Таким чином, необхідно зазначити наступне.

У податковому повідомленні-рішенні №0001688811 зазначено, що ПАТ «Дніпровагонмаш»порушив п.п.4.1.6, п.4.1. ст. 4, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (надалі - Закон №334/94-ВР).

Відповідач в порушення податкового законодавства, що висуваються ПАТ «Дніпровагонмаш», обґрунтовує тим, що в ході кримінальної справи від 05.05.2011р. № 2011531008011 досліджено, що підприємства ПП «Маркап»та ПП «Альпарі-Т»створені з метою прикриття незаконної діяльності для здійснення транзиту та конвертації безготівкових коштів в готівку за грошову винагороду. Службові особи вищезазначених підприємств є формальними засновниками і посадовими особами л до фінансово-господарської діяльності не мають ніякого відношення.

З огляду на зазначене, Відповідач зробив висновок, що операції з придбання ТМЦ у постачальників ПП «Маркап»та ПП «Альпарі-Т»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Правочини укладені між зазначеними підприємствами визнано нікчемними та такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинений удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а також встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних поставок.

Первинні документи, отримані ПАТ «Дніпровагонмаш»від ПП «Маркап»та ПП «Альпарі-Т»с дефектними, а саме підписані особами, які не мали відношення до господарської діяльності вищенаведених підприємств, які у бухгалтерському обліку оприбутковані (по рахунках № 207 «Запасні частини») вартість товарів підлягає включенню (у відповідних періодах) до складу валового доходу на підставі п.п.4.1.6, п.4.1. ст. 4 Закону № 334/94-ВР, як безоплатно отримані від невстановлених осіб.

З даними посиланнями та обґрунтуванням порушення зазначених норм законодавства неможливо погодитися за наступних підстав:

Між відкритим акціонерним товариством «Дніпровагонмаш»та приватним підприємством «Маркап»було укладено договір № 712 від 18.08.2009р. на постачання продукції згідно зі специфікаціями до Договору, а саме: наконечник М8х1,4х30.

Між відкритим акціонерним товариством «Дніпровагонмаш»та приватним підприємством «Альпарі-Т»було укладено договір № 897 від 18.11.2009р. на постачання продукції згідно зі специфікаціями до Договору, а саме: наконечник М8х 1,4x30.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає, зокрема, згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР, доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

В п. 1.23 ст. 1 Закону № 334/94-ВР приведений вичерпний список тих товарів (робіт, послуг), які вважаються такими, що надані безоплатно, а саме:

- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Як вже зазначалося, ПАТ «Дінпровагонмаш»придбало продукцію за договорами № 712 від 18.08.2009р. та № 897 від 18.11.2009р., які являються договорами поставки, що передбачає згідно зі ст. 712 ЦК України, що товар (продукція) передається постачальником у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняті товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відтак, у Відповідача не було жодних підстав відносити продукцію придбану за договорами № 712 від 18.08.2009р. та № 897 від 18.11.2009р. до складу валового доходу, адже ПАТ «Дніпровагонмаш»придбав продукцію за договорами поставки, за яку провів розрахунки в повному обсязі безготівковими коштами.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до валових витрат не належать, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Абзацем 2 п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого Наказом ДПА України від 29.01.2003р. № 42, встановлено, що дані, наведені в декларації з податку на прибуток, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати вимогам податкового обліку.

Оскільки згідно з п. 1.43 Закону № 334/94-ВР інші терміни використовуються у значеннях,

визначених іншими законами з питань оподаткування, а також, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, то відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський

облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-Х1У від 16.07.1999р. (надалі - Закон № 996-ХІУ),

первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІУ встановлено, що первинні документи, що встановлюють факт здійснення господарської операції, є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Вони складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Перелік обов'язкових реквізитів первинних облікових документів наведено у ч.2 ст.9 Закону № 996-XIV.

ПАТ «Дніпровагонмаш»придбало продукцію за договорами №712 від 18.08.2009р. та № 897 від 18.11.2009р. задля використання у господарській діяльності при виробництві готової продукції, її утримання належним чином підтверджено відповідними документами, а саме: від ПП «Альпарі-Т»були отримані видаткові накладні: № РН-2711-2 від 27.11.2009р. на суму 8976 грн., № РН-0104-2 від 01.04.2010р. на суму 9 960,00 грн., № РІ1-2603-1 від 26.03.2010р. на суму 9 960,00 грн., № РН-1803-1 від 18.03.2010р. на суму 6 972,00 грн., № РН-0402-1 від 04.02.2010р. на суму 6 732,00 грн., № РН-2202-1 від 22.02.2010р. на суму 17 928,00 грн., № PI 1-2901-1 від 29.01.2010р. на суму 4 488,00 грн., № РН-1401-1 від 14.01.2010р. на суму 2 244,00 грн.; від ПП «Маркап»видаткові накладні № РН-2610-1 від 26.10.2009р. на суму 9 000,00 грн., № РН-2108-1 від 21.08.2009р. на суму 7 632,00 грн. У зв'язку з наведеним, Позивач мав всі підстави віднести отриману за договорами № 712 від 18.08.2009р. та № 897 від 18.11.2009р. продукцію на валові витрати, а відтак, Відповідач не мав жодних підстав та доказів стверджувати, що витрати на придбання продукції, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, адже це суперечить дійсності.

Щодо твердження, що податкові накладні ПП «Альпарі-Т»та ПП «Маркап»були підписані невідомими особами, які не мали відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності цих підприємств, а відтак, згідно Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою ніж вказано у п. 2 даного Порядку, то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання, зокрема є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно до змісту ст.ст. 180 та 181 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Між Відкритим акціонерним товариством «Дніпровагонмаш»та Приватним підприємством «Маркап»було укладено договір № 712 від 18.08.2009р. на постачання продукції згідно зі специфікациями до Договору, а саме: наконечник М8х1,4х30.

Між Відкритим акціонерним товариством «Дніпровагонмаш»та Приватним підприємством «Альпарі-Т»було укладено договір № 897 від 18.11.2009р. на постачання продукції згідно зі специфікациями до Договору, а саме: наконечник М8х1,4х30

При укладанні зазначених договорів ПП «Альпарі-Т»та ПП «Маркап»надали ПАТ «Дніпровагонмаш»для ознайомлення документи, що підтверджують повноваження осіб, що їх підписують:

- ПП «Альпарі-Т»надало довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 266103, в якій зазначено, що керівником являється Терещенко Василь Іванович, тобто саме та особа, що підписала договір № 897 від 18.11.2009р.;

- ПП «Маркап»надало довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 271356, в якій зазначено, що керівником являється Таланов Михайло Анатолійович, тобто саме та особа, що підписала договір № 712 від 18.08.2009р.

Зазначені договори були підписані належними особами сторін та скріплені печатками підприємств, сторони за укладеними договорами мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, що підтверджувалось наявністю свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтва податкової інспекції про реєстрацію платника податку на додану вартість. Волевиявлення Сторін за Договорами були вільними та відповідали їх внутрішній волі. ПАТ «Дтіпровагонмаш»мало намір придбати, а ПП «Маркап»та ПП «Альпарі-Т»продати визначену укладеними договорами продукцію. А отже, договори укладені з дотриманням норм чинного законодавства України. Сторони за договором належним чином виконали свої зобов'язання. Претензій у сторін відносно своєчасного постачання товару, надання відповідних супроводжувальних документів на товар та своєчасної оплати товару немає. Відповідно, підстави та докази стосовно порушення податкового

законодавства у Відповідача відсутні.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договори поставки № 712 та № 897 було укладено в письмовій формі, підписано керівниками підприємств та скріплено печатками Сторін, що відповідає вимогам законодавства.

Укладені Договори поставки № 712 та № 897 були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Постачальник поставив в повному обсязі товар, обумовлений Специфікаціями, які є невід'ємною Частиною Договорів на умовах, обумовлених цими Договорами. Покупець в свою чергу прийняв поставлений товар та здійснив, оплату його вартості відповідно до умов Договору.

Стосовно поставки продукції (наконечник) по договорам з ПП «Маркап»та ПП «Альпарі», то відповідно до договорів продукція повинна бути поставлена Покупцю в строки і на умовах викладених у специфікаціях. Відповідно до специфікацій поставка здійснюється автотранспортом Постачальника та за його рахунок на умовах - склад Покупця.

Зазначена товарна продукція є зовсім незначною за розміром (30 мм на 6,9 мм) та вагою, а тому постачальник вважав за недоцільне використовувати для її доставки вантажний транспорт і здійснював поставку легковим транспортом. Категорія автотранспорту доставки (вантажний чи легковий) в договорі не зазначена.

Відповідно до наказу № 488/346 від 29 грудня 1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»товарно-транспортна накладна (ф. №1-ТН) є обов'язковою для застосування при первинному обліку роботи саме вантажного автомобіля, тобто транспортного засобу в первинному обліку якого, техталоні, зазначено його належність до вантажних.

Стосовно легкових автомобілів, для оформлення ТМЦ, що ними перевозяться достатньо використовувати звичайну накладну на відпуск ТМЦ, що і було зроблено при поставках продукції легковим транспортом від ПП «Альпарі»та ПП «Маркап».

Таким чином, підстав для визнання укладених договорів № 712 та № 897 нікчемними, недійсними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, що ставлять до господарських договорів, у Відповідача немає.

Ст.215 ЦК України зазначає підстави недійсності правочину, згідно якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

ПАТ «Дніпровагонмаш», ПП «Маркап»та ПП «Альпарі-Т»під час укладення договорів поставки №712 від 18.08.2009р. та №879 від 18.11.2009р. додержали та виконали всі вимоги встановлені ст.203 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, наведені в акті перевірки порушення не дають відповідачеві право стверджувати, що первинні документи отримані позивачем від ПП «Маркап»та ПП «Алпарі-Т»є дефектними, а саме, підписані особами, які не мали відношення до господарської діяльності вищенаведених підприємств та вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин). Адже, згідно до п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України, перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів), також проводиться сторонами: у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину -у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що порушує публічний порядок є фіктивним.

Усі господарські операції позивача з ПП «Маркап»та ПП «Альпарі-Т»по придбанню продукції оформлені відповідними договорами, специфікаціями, рахунками, видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Крім того, у судовому засіданні судом у відповідача, були з'ясовані питання такі як: чи були скасовані, чи визнані недійсними вищевказані угоди між позивачем та контрагентами, чи було встановлено факти безтоварних операцій за вказаними угодами, чи передувало взаємовідносинам між позивачем та контрагентами припинення або банкротство цих контрагентів. Жодних доказів на підтвердження встановлення фактів за питаннями які були поставленні судом, представники відповідача суду не надали.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії позивача по включенню отриманої за договорами №712 від 18.08.2009р. та №897 від 18.11.2009р. продукції до складу валових витрат є правомірними і норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ним не порушені.

Із вищезазначеного випливає, що податкове повідомлення-рішення № 0001688811 від 25.11.2011р. суперечить вимогам чинного законодавства України.

Отже, за вищевикладених підстав, суд доходить висновку щодо доведеності і обґрунтованості позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити їх у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001688811 від 25.11.2011р. про визначення грошового зобов'язання платника податків, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський