Рішення № 25344479, 18.07.2012, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа № 1231/448/2012

Провадження №2/1231/1113/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 р.

Стахановський міський суд Луганської області

у складі:

-головуючого: судді ШАРГАРОВСЬКОЇ В.І.

-при секретарі СКРИПНИК Г.С.

за участю

-представника позивача ОСОБА_1

-відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 15.06.2011 р. вона позичила відповідачу гроші в сумі 20 000 доларів США. Відповідач зобов'язалася повернути борг до 15.10.2011 р. Разом з сумою боргу відповідач зобов'язалася повернути позивачу проценти за користування позикою у розмірі 10% щомісяця, тобто в сумі 8 000 доларів США (2 000 доларів США х 4 міс.= 8 000 доларів США). 20.10.2011 р. чоловік відповідача частково повернув відповідачу борг в сумі 8 800 доларів США, а 19.11.2011 р. відповідач повернула позивачу 11 200 доларів США. Таким чином, відповідач загалом повернула позивачу станом на 19.11.2011 р. 20 000 доларів США. В той же день відповідач попросила позивача відстрочити повернення процентів в сумі 10 000 доларів США (2 000 доларів США х 5 міс (з липня по листопад) =10 000 доларів США) на тих же умовах по 10 % щомісяця від суми невиплачених процентів, яка дорівнює 10 000 доларів США, тобто по 1 000 доларів США за місяць відстрочки. Термін виплати заборгованості по процентах відповідач сама визначила -грудень 2011 р. Коли настав час виплати боргу по процентах, відповідач зателефонувала позивачу і попросила ще відстрочити повернення боргу до 14.03.2012 р., мотивуючи своє прохання тим, що у неї не йде торгівля. Позивач вдруге погодилася з проханням відповідача, але 14.03.2012 р. на питання позивача по телефону про термін повернення боргу по процентах, відповідач відповіла, що грошей у неї немає і, в котрий раз, попросила відстрочити повернення боргу до літа 2012 р. Позивач зрозуміла, що відповідач не бажає повертати борг по процентах і тому звернулася до суду із зазначеним позовом. Просила суд стягнути з відповідача на користь позивача борг по процентах в сумі 10 000 доларів США: по 2 000 доларів США за 5 місяців (за період з липня по листопад 2011 р. включно) та 4 000 доларів США: по 1 000 доларів США за 4 місяці (за період з грудня 2011 р. по березень 2012 р.), а всього в сумі 14 000 доларів США, що, згідно курсу валют на день подачі позову, в еквіваленті складає 111 790 грн. (14 000 доларів США х 7,985= 111 790 грн.); стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в сумі 151,80 грн. Під час судового розгляду справи позивач збільшила розмір позовних вимог і звернулася до суду з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача 135 745 грн. : 111 790 грн. + 23 955 грн.= 135 745 грн., де 23 955 грн. -борг відповідача по процентах в сумі 3 000 доларів США за 3 місяці (за період з квітня по червень 2012 р.- дату фактичного розгляду справи по суті в суді) х 7,985 = 23 955 грн. та стягнути судові витрати в сумі 1 508,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги і надав суду пояснення, які повністю співпадають з доводами, викладеними в уточненій позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги визнала частково і суду повідомила, що вона дійсно позичила у позивача 20 000 доларів США під 10 % щомісячно. Отримала вона гроші 15.06.2011 р. і обіцяла повернути до 15.10.2011 р. З приводу позики відповідач дійсно надала позивачу розписку. У зазначений строк повернути борг з процентами відповідач не змогла у зв'язку з фінансовими труднощами. В жовтні 2011 р. чоловік позивача частково погасив її борг перед позивачем, а в листопаді 2011 р. відповідач передала позивачу залишок суми боргу за договором позики. Таким чином, в листопаді 2011 р. відповідач розрахувалася з позивачем за договором позики, повернувши їй 20 000 доларів США. Вважає, що винна позивачу тільки 8 000 доларів США, що складає проценти за користування нею протягом 4 місяців, з липня по жовтень 2011 р., позикою, отриманою у позивача у відповідності до розписки. В задоволенні решти вимог просить відмовити.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем. Йому відомо, що відповідач отримала у позивача у позику 20 000 доларів США. В жовтні 2011 р. він продав автомобіль і повернув частину боргу позивачу в сумі 8 800 доларів США. Коли відповідач повернулася з м. Москва у листопаді 2011 р. вона повернула позивачу залишок боргу в сумі 11 2000 доларів США. Умови позики свідку відомі не були.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надійшли. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, показання свідка, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків:

відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти …, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)… Договір позики є укладеним з моменту передання грошей …

Стаття 1047 ЦК України визначає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян…

Частина 2 зазначеної вище статті передбачає, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми…

Стаття 1048 ЦК України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В судовому засіданні встановлено, що 15.06.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого, позивач передала відповідачу гроші в сумі 20 000 доларів США, які відповідач зобов'язалася повернути позивачу до 15.10.2011 р. зі сплатою процентів за 4 місяці користування позикою в сумі 8 000 доларів США, що підтверджено розпискою від 15.06.2011 р. (а.с.3), яку суд оцінює як достовірну і кладе в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки сторонами зазначений факт визнається, а відповідно до вимог ст. 61 ч.1 ЦПК України, факти, визнані сторонами, або іншими особами, які приймають участь у справі, доказуванню не підлягають. Таким чином, факт укладання між позивачем та відповідачем 15.06.2011 р. договору позики на умовах, зазначених в розписці, вважається судом встановленим.

В судовому засіданні встановлено, що в листопаді 2011 р. відповідач повернула позивачу суму боргу у повному обсязі, а саме в сумі 20 000 доларів США.

Зазначений факт сторонами визнається, тому, як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, доказування не підлягає і вважається судом встановленим.

Абзац 2 частини 1 статті 1048 ЦК України передбачає, що у разі іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до повернення позики.

Таким чином з часу повернення суми позики в розмірі 20 000 доларів США, відповідач перестала користуватися позиченими грішми і залишилася винною позивачу суму процентів в розмірі 8 000 доларів США за 4 місяці користування позиченими грішми, що в еквіваленті до національної грошової одиниці України за курсом, який діяв на час звернення позивача із зазначеним позовом до суду, складає 63 880 грн. (8000 х 7,985=63 880 грн., де 8 000 доларів США -борг відповідача по процентах за користування кредитом; 7,985 -курс долара США до гривні станом на 19.03.2012 р.).

Стаття 1050 ЦК України передбачає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу…

Іншої відповідальності за порушення умов договору позики з боку позичальника, діюче цивільне законодавство України не передбачає.

Як зазначено вище, договір позики між фізичними особами на суму, що перевищує не менш як у 10 разів встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, обов'язково укладається в письмовій формі.

Переконливих доказів з приводу того, що між сторонами після повернення відповідачем в листопаді 2011 р. суми позики в розмірі 20 000 доларів США, в письмовій формі був укладений новий договір позики на суму несплачених відповідачем процентів по договору від 15.06.2011 р. з нарахуванням процентів за користування відповідачем боргом по процентах, позивачем не надано.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 8 000 доларів США - несплачені проценти за користування позикою за договором від 15.06.2011 р., що в еквіваленті до національної грошової одиниці України становить 63 800 грн., а в задоволенні інших вимог слід відмовити у зв'язку з їх незаконністю.

Показання свідка ОСОБА_4 суд оцінює як достовірні, але в основу рішення не кладе, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідно до вимог ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики може бути представлена розписка, або інший документ, показання свідків по цивільним справам за договорами позики, є недопустими доказами.

Заява відповідача на ім'я позивача від 14.04.2012 р. не може бути прийнята судом до уваги як доказ укладання між сторонами договору позики, оскільки в судовому засіданні відповідач повідомила, що зазначену заяву написала під впливом позивача та її представника і це не її добра воля. Крім того зміст зазначеної заяви не відповідає вимогам позивача, наданим до суду в уточненій позовній заяві.

На підставі ст. 88 ч.1 ЦПК України, враховуючи, що судом вимоги позивача задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 707,44 грн., пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням судових витрат, документально підтверджених позивачем із розрахунку: позивач звернулася до суду з вимогою про стягнення з відповідача 135 745 грн. Суд задовольнив вимоги позивача частково -в сумі 63 800 грн., таким чином, суд задовольнив вимоги позивача на 47 %. Звертаючись до суду позивач в уточненому позові просила суд стягнути на її користь судові витрати в сумі 1 508,40 грн., підтвердивши документально судові витрати в сумі 1 505,20 грн. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в розмірі 47 % від документально підтверджених, а саме в сумі 707,44 грн.

Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1 048 ч.1, 1050 ч.1 ЦК України; ст.ст. 10, 30, 59 ч.2, 60, 88 ч.1, 212-215, 292, 294 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 8 000 доларів США, що в еквіваленті складає 63 800 грн. в рахунок відшкодування боргу за договором позики від 15.06.2011 р.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 707,44 грн. в рахунок відшкодування судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів, з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Стахановський міський суд Луганської області.

Головуючий Шаргаровська В.І.