Постанова № 25342639, 18.07.2012, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

Справа № 0540/2884/2012

Провадження № 2-а/0540/163/2012

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 18 липня 2012 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., при секретарі Рубаковій Г.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Мільки Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання відмови у встановленні статусу інваліда війни неправомірною, зобов'язання встановити статус інваліда війни, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання відмови у встановленні статусу інваліда війни неправомірною, зобов'язання встановити статус інваліда війни.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з 01 жовтня 1990 р. перебував на службі в органах внутрішніх справ. 10 червня 1999 р. його звільнено в запас. 10 квітня 1997 р. у відповідності зі стройовою запискою позивач, працюючи інспектором Дорожньо-патрульної служби ОБ ДПС ДАІ ДМУ УМВС України в Донецькій області, повинен був прибути до підрозділу на інструктаж при заступленні на службу о 22 год. 30 хв. О 21 год. 45 хв. він у форменому одязі вийшов з будинку, де мешкає, та направився на роботу. Біля під'їзду до нього підішли четверо невідомих та безпричинно почали наносити удари ногами та руками по різним частинам тіла. Каретою швидкої медичної допомоги позивача було доставлено до 2 нейрохірургічної лікарні ім. Калініна м. Донецька, де з 10 квітня 1997 р. по 08 травня 1997 р. він знаходився на стаціонарному лікуванні. З 08 травня 1997 р. по 10 липня 1997 р. лікувався амбулаторно у міській лікарні № 14 м. Донецька. З 15 березня 1998 р. по 07 квітня 1998 р. проходив лікування у лікарні ООЗ УМВС області. Після медичного обстеження 28 квітня 1999 р. військово-лікарською комісією УМВС України в Донецькій області йому поставлено діагноз: остаточні явища середньо-важкої черепно-мозкової травми (забиття головного мозку 1997 р. середнього ступеня тяжкості полушарно-стволова форма зі здавленням мозку субдуральною гематомою) з двобічною рефлекторною пірамідною недостатністю, лікворо-судинною дісциркуляцією з наявністю посттравматичної арахноідальної кісти лобної області з рідкими епіприступами; астено-невротичний синдром на фоні перенесеної черепно-мозкової травми; хронічний посттравматичний пієлонефрит, латентна течія, ХННо. Висновком ВЛК також встановлено, що вказана травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. 27 лютого 2012 р. позивач пройшов огляд в обласній медико-соціальній експертній комісії № 3 м. Донецька. Висновком МСЕК йому встановлена третя група інвалідності з 01 лютого 2012 р., та визначено, що травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому статусу інваліда війни, надав відповідні документи, які підтверджують, що він має право на отримання статуту інваліда війни, але листом від 16 березня 2012 р. відповідач відмовив йому. У листі відповідача зазначено, що причина інвалідності, вказана у виписці з акту огляду МСЕК від 27 лютого 2012 р., не відповідає вимогам ст. 7 п. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якій повинно бути зазначено не "травма пов'язана з виконанням службових обов'язків", а "травма одержана під час виконання службових обов'язків". З відмовою позивач не згоден, оскільки зазначена у виписці із акту огляду МСЕК від 27 лютого 2012 р. причина інвалідності за змістом відповідає вимогам ст. 7 п. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в зв'язку з чим він має право на присвоєння статусу інваліда війни. З наведених підстав позивач просить суд визнати неправомірною відмову відповідача у встановленні йому статусу інваліда війни, та зобов'язати відповідача встановити йому статус інваліда війни відповідно до ст. 7 п. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 01 лютого 2012 р.

В судовому засіданні позивач підтвердив позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягаючи на задоволенні позову.

Представник відповідача позов не визнала, в судовому засіданні пояснила, що дійсно позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення дії посвідчення "Інвалід війни", та надав довідку МСЕК, згідно якої йому підтверджено третю групу інвалідності з причиною інвалідності "травма пов'язана з виконанням службових обов'язків". У видачі посвідчення "Інвалід війни" позивачу відмовлено, оскільки причина інвалідності, зазначена в довідці МСЕК, не відповідає вимогам ст. 7 п. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме, позивач отримав травму пов'язану з виконанням службових обов'язків, а не одержану під час виконання службових обов'язків. Позивачем не надано відповідачу акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5, а також акт за формою Н-1 (НТ). Також, при службовому розслідуванні не встановлений факт нападу на позивача з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби. Згідно свідоцтва про хворобу позивач отримав травму, так, пов'язану з виконанням службових обов'язків, тобто травма отримана не під час виконання службових обов'язків. Вважає, що прийняте відповідачем рішення цілком відповідає діючому законодавству, тому підстав для задоволення позову немає.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 01 жовтня 1990 р. перебував на службі в органах внутрішніх справ, 10 червня 1999 р. його звільнено в запас, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 5-6).

Службовим розслідуванням по факту спричинення тілесних ушкоджень інспектору ОБ ДПС ДАІ ДМУ старшині міліції ОСОБА_1 від 19 листопада 1999 р. встановлено, що 10 квітня 1997 р. у відповідності зі стройовою запискою 6-го взводу ДПС про несення служби по надзору за рухом ОСОБА_1 повинен був прибути до підрозділу ДАІ Донецького МУ на інструктаж при заступленні на службу о 22 год. 30 хв. О 21 год. 45 хв. він у форменому одязі вийшов з будинку, де мешкає, та направився на роботу. Біля під'їзду до нього підішли четверо невідомих та безпричинно почали наносити удари ногами та руками по різним частинам тіла. Каретою швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 було доставлено до 2 нейрохірургічної лікарні ім. Калініна м. Донецька, де з 10 квітня 1997 р. по 08 травня 1997 р. він знаходився на стаціонарному лікуванні. З 08 травня 1997 р. по 10 липня 1997 р. лікувався амбулаторно у міській лікарні № 14 м. Донецька. З 15 березня 1998 р. по 07 квітня 1998 р. проходив лікування у лікарні ООЗ УМВС області. 24 квітня 1997 р. прокуратурою Петровського району м. Донецька порушено кримінальну справу по факту спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 101 ч. 1 КК України (в ред. 1960 р.). 25 липня 1997 р. досудове слідство в кримінальній справі зупинено, оскільки не встановлено особу, яка скоїла злочин. Також встановлено, що тілесні ушкодження позивач отримав в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов'язків. (а.с. 9-10)

Після медичного обстеження 28 квітня 1999 р. військово-лікарською комісією УМВС України в Донецькій області позивачу поставлено діагноз: остаточні явища середньо-важкої черепно-мозкової травми (забиття головного мозку 1997 р. середнього ступеня тяжкості полушарно-стволова форма зі здавленням мозку субдуральною гематомою) з двобічною рефлекторною пірамідною недостатністю, лікворо-судинною дісциркуляцією з наявністю посттравматичної арахноідальної кісти лобної області з рідкими епіприступами; астено-невротичний синдром на фоні перенесеної черепно-мозкової травми, хронічний посттравматичний пієлонефрит, латентна течія, ХННо; травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, а також міопія слабкого ступеня обох очей; захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 7-8)

27 лютого 2012 р. ОСОБА_1 пройшов огляд в обласній медико-соціальній експертній комісії № 3 м. Донецька, яким йому встановлена третя група інвалідності з 01 лютого 2012 р., травма пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с. 11).

На підставі зазначених документів позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому статусу інваліда війни. Листом від 16 березня 2012 р. у видачі вказаного посвідчення йому відмовлено та роз'яснено, що причина інвалідності, зазначена у виписці із акту огляду МСЕК від 27 лютого 2012 р., не відповідає вимогам ст. 7 п. 2 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", повинно бути зазначено не "травма пов'язана з виконанням службових обов'язків", а "травма одержана під час виконання службових обов'язків".

Відмову відповідача у встановленні позивачу статусу інваліда війни суд вважає незаконною, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 п. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

При цьому, згідно з п. 21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, військово-лікарська комісія встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

Отже, зазначена у виписці із акту огляду МСЕК від 27 лютого 2012 р. причина інвалідності за змістом відповідає вимогам ст. 7 п. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та позивач має право на присвоєння статусу інваліда війни, а відмова відповідача у присвоєнні йому статусу інваліда війни є неправомірною, та такою, що суперечить нормам закону, що і є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 п. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п. 21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402, ст. 159-163 КАС, суд

П о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання відмови у встановленні статусу інваліда війни неправомірною, зобов'язання встановити статус інваліда війни задовольнити.

Відмову Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради у встановленні ОСОБА_1 статусу інваліда війни відповідно до ст. 7 п. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»визнати неправомірною.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни відповідно до ст. 7 п. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з 01 лютого 2012 р.

Апеляційну скаргу на цю постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через місцевий суд протягом десяти з дня її проголошення.

Суддя О.А.Фунжий