Вирок № 25341711, 09.07.2012, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 0311/6668/2012

Категорія 46

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 липня 2012 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Долі О.І.,

з участю прокурора Дуднік М.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника цивільного позивача ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Здолбунів Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, має на утриманні одну малолітню дитину, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4 6 листопада 2011 року, біля 7-ї години, керуючи автомобілем „Мерседес-Бенц 210", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, шини якого мали залишкову висоту протектора менше 1.6 мм, рухаючись по автодорозі Київ-Ковель, зі сторони м. Києва в напрямку м. Ковеля, зі швидкістю 85 км/годину, перевозячи пасажира ОСОБА_1, на 360 км вказаної автодороги, неподалік с. Новосілки Маневицького району Волинської області, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх запобігання, відволікся від уваги за дорожньою обстановкою і відповідно не відреагував на її зміну -наявність ожеледиці, не зменшив швидкість руху до безпечної, не справився з керуванням транспортним засобом, внаслідок чого автомобіль на слизькій ділянці автодороги виїхав на ліве узбіччя, а в подальшому - з'їхав в кювет автодороги, де перевернувся. Під час даної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, закритого перелому нижньої третини грудини з незначним зміщенням, забоїв правої половини грудної клітки, шийного відділу хребта і ділянок правих плечового та ліктьового суглобу з розвитком посттравматичного брахіоплекситу, забою м'яких тканин і осаднення шкіри лоба, синця і садна перенісся, субкон'юктивального крововиливу лівого очного яблука, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 59 від 5.04.2012 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Причинами та умовами, що спричинили дану дорожньо-транспортну пригоду, стало невиконання водієм ОСОБА_4 наступних вимог Правил дорожнього руху:

- п. 12.1 ПДР, яким передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку… і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 31.4.5 „а" ПДР, згідно якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3.5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1.6 мм.

Дані порушення Правил дорожнього руху знаходяться безпосередньо в прямому причинному зв'язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди, що потягла спричинення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Підсудний ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показавши, що 6 листопада 2011 року, біля 7-ї години, він рухався автомобілем „Мерседес-Бенц 210", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, по автодорозі Київ-Ковель, зі сторони м. Києва в напрямку м. Ковеля. Швидкість руху автомобіля становила 85 км/годину. В автомобілі з ним їхала як пасажир ОСОБА_1 На 360 км вказаної автодороги, неподалік с. Новосілки Маневицького району Волинської області, він не справився з керуванням транспортним засобом, внаслідок чого автомобіль на слизькій ділянці автодороги виїхав на ліве узбіччя, а в подальшому - з'їхав в кювет автодороги, де перевернувся. Під час даної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження і була доставлена в Маневицьку ЦРЛ. Не оспорює, що внаслідок ДТП потерпіла отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Вважає, що ДТП трапилась через ожеледицю та недотримання ним безпечної швидкості руху. Підтвердив, що на автомобілі були встановлені літні шини, які мали залишкову висоту протектора менше 1.6 мм. Щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 6 листопада 2011 року, біля 7-ї години, вона, як пасажир, знаходилася в автомобілі „Мерседес-Бенц 210", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_4 Він рухався автомобілем по автодорозі Київ-Ковель в напрямку м. Ковеля. На 360 км вказаної автодороги, неподалік с. Новосілки Маневицького району Волинської області, ОСОБА_4 не справився з керуванням транспортним засобом, внаслідок чого автомобіль на слизькій ділянці автодороги виїхав на ліве узбіччя, а в подальшому - з'їхав в кювет автодороги, де перевернувся. Під час даної пригоди вона отримала тілесні ушкодження і була доставлена в Маневицьку ЦРЛ. В подальшому ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у ДЗ „Спеціалізована медико-санітарна частина № 3" м. Кузнецовськ Рівненської області. У виборі покарання, на яке заслуговує підсудний, покладається на думку суду.

Показання підсудного ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_4 вини в інкримінованому йому злочині, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі, зокрема, протоколом огляду місця події від 6.11.2011 року, схемою та фототаблицею до нього (а.с. 20-22), яким підтверджується, що в ході проведення даної слідчої дії було зафіксовано обстановку на місці дорожньо-транспортної пригоди; протоколом огляду транспорту від 6.11.2011 року (а.с. 23-24), з якого встановлено, що під час проведення слідчої дії було оглянуто автомобіль „Мерседес-Бенц 210", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, описано пошкодження на ньому, перевірено технічний стан автомобіля; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 7.05.2012 року, схемою та фототаблицею до нього (а.с. 44-46), згідно якого в ході цієї слідчої дії ОСОБА_4 на місці показав, де його автомобіль втратив керування, де виїхав на узбіччя, а в подальшому -з'їхав в кювет автодороги, де перевернувся, та розповів про обставини вчиненого злочину; висновком судово-медичної експертизи № 59 від 5.04.2012 року (а.с. 49-52), яким підтверджується, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я; повідомленням Маневицької ЦРЛ від 6.11.2011 року (а.с. 19), згідно якого 6.11.2011 року під час ДТП, яка мала місце на автодорозі Київ-Ковель, поблизу с. Новосілки Маневицького району, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження; повідомленням Маневицької метеорологічної станції про погодні умови з 6-ї години 30 хвилин до 7-ї години 45 хвилин 6.11.2011 року (а.с. 55).

Наведені докази свідчать про вину підсудного в даній дорожньо-транспортній пригоді.

Суд вважає, що недотримання ОСОБА_4 п. 3.1 Правил дорожнього руху не знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, що потягла спричинення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, та наслідками, що наступили, а тому вказаний пункт ПДР підлягає виключенню з обвинувачення. Так, в судовому засіданні встановлено, що незважаючи на встановлення заборонних та інформаційно-вказівних дорожніх знаків на даній ділянці автодороги будь-які дорожні роботи там не проводились в зв'язку з їх завершенням, на дорозі уже було нанесено дорожню розмітку.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки порушив вимоги п. 12.1, п. 31.4.5 „а" Правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, вчинивши дорожньо-транспортну пригоду, під час якої потерпілій ОСОБА_1 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості з необережності.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: його позитивну характеристику за місцем проживання, що він ніде не працює, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу винного, які викладені вище, суд вважає, що призначення покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, без позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів, буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_4, а також запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, без позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів, оскільки він займається діяльністю по перевезенню товарів, яка пов'язана з керуванням транспортними засобами.

Оскільки підсудному призначається покарання у виді обмеження волі, міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Суд вважає, що цивільні позови, заявлені до підсудного ОСОБА_4 прокурором Маневицького району в інтересах Маневицької центральної районної лікарні про відшкодування вартості лікування потерпілої ОСОБА_1 на загальну суму 188 грн. 42 копійки, а також в інтересах державного закладу „Спеціалізована медико-санітарна частина № 3 МОЗ України" м. Кузнецовськ Рівненської області про відшкодування вартості лікування потерпілої ОСОБА_1 на загальну суму 4602 грн. 99 копійок, підлягають до повного задоволення. Матеріалами, приєднаними до позовних заяв, показаннями потерпілої ОСОБА_1 та матеріалами кримінальної справи доведено, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Маневицької ЦРЛ з 6.11.2011 року по 7.11.2011 року та в травматологічному відділенні ДЗ „СМСЧ № 3 МОЗ України" з 7.11.2011 року по 19.12.2011 року. На лікування потерпілої Маневицькою ЦРЛ були затрачені кошти на загальну суму 188 грн. 42 копійки, а ДЗ „СМСЧ № 3 МОЗ України" -на суму 4602 грн. 99 копійок. А тому суд вважає, що вказані суми коштів підлягають стягненню з ОСОБА_4, як з винної особи, на користь відповідних бюджетів, з яких фінансуються Маневицька центральна районна лікарня та державний заклад „Спеціалізована медико-санітарна частина № 3 МОЗ України" м. Кузнецовськ Рівненської області.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 1206 Цивільного кодексу України, постановою ПВС № 11 від 7.07.1995 року „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", постановою КМУ № 545 від 16.07.1993 року „Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши покарання - 2 (два) роки обмеження волі без позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь районного бюджету (р/р 31412544700287 в ГУДКСУ в Волинській області, ЄДРПОУ 37950857, МФО 803014) 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 42 копійки коштів, затрачених на лікування потерпілої ОСОБА_1 в Маневицькій центральній районній лікарні Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь державного бюджету (р/р 35217003002642 в ГУДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ 33992414, МФО 833017) 4602 (чотири тисячі шістсот дві) гривень 99 копійок коштів, затрачених на лікування потерпілої ОСОБА_1 в державному закладі „Спеціалізована медико-санітарна частина № 3 МОЗ України" м. Кузнецовськ Рівненської області.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: