Рішення № 25333222, 16.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.12 Справа№ 5015/5589/11

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: Ділай У.І., Бортник О.Ю., Козак І.Б.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Клівленд Парк, Вашингтон, округ Колумбія

позивача-2: Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів

позивача-3: Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") м. Львова, м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Кабінет Міністрів України, м. Київ

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Міністерство культури України, м. Київ

третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Львівська обласна рада, м. Львів

третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ "Українські Інвестиційні Системи", м. Київ

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління охорони історичного серидовища Львівської міської ради, м. Львів

про: визнання недійсними рішень -ухвали Львівської міської ради 1) 14 сесії 4-го скликання від 14.04.2005 р. № 2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах" в частині; 5 сесії 5 скликання від 24.05.2007 р. № 885; 6 сесії 5 скликання від 05.07.2007 р. № 1003 "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23/28 у м. Львові" в частині

Представники :

Від позивача-1: не з'явився

Від позивача-2: Шумелда Р.Р. -представник (Довіреність б/н від 10.11.2011р.).

Від позивача-3: не з'явився

Від відповідача: Шевченко М.І. -головний спеціаліст відділу правового забезпечення (Довіреність № 17 вих-73 від 07.05.2012 р.)

Від третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Березюк С.Г. -провідний спеціаліст ГУЮ у Львівській області (Довіреність б/н від 23.02.2012 р.)

Від третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: не з'явився

Від третьої особи-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: не з'явився

Від третьої особи-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: не з'явився

Від третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Марушко Н.В. -представник (Довіреність б/н від 02.07.2012р.)

Від третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

Присутній:

Дедик О.Б. -представник Львівського історичного музею

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На виконання вимог Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.12.2011р. порушено провадження у справі за позовом Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу (Клівленд Парк, Вашингтон, округ Колумбія), Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу (м. Львів), Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") м. Львова (м. Львів), до відповідача -Львівської міської ради (м. Львів), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Кабінет Міністрів України (м. Київ), Міністерство культури України (м. Київ), Львівська обласна рада (м. Львів), Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації (м. Львів), третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ "Українські Інвестиційні Системи" (м. Київ) про визнання недійсними рішень -ухвали Львівської міської ради 1) 14 сесії 4-го скликання від 14.04.2005 р. № 2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах" в частині включення до переліку земельної ділянки та погодження її місця розташування, а також надання дозволу управлінню природніх ресурсів та регулювання земельних відносин на виготовлення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. львів, вул. Федорова, 28, площею 0,0511 га; 5 сесії 5 скликання від 24.05.2007 р. № 885; 6 сесії 5 скликання від 05.07.2007 р. № 1003 "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23/28 у м. Львові" в частині надання дозволу на продаж шляхом аукціону права оренди для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури: земельних ділянок площею 0,0900 га, на вул. Федорова, 28 та площею 0,0661 на вул. Федорова, 23 та затвердження ціни продажу права оренди; укладення з переможцем договору купівлі-продажу земельних ділянок.

З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 05.01.2012р. провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги позивачів на Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р.

Ухвалою суду від 04.04.2012 р. провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 25.04.2012 р.

За клопотанням відповідача, суд Ухвалою від 25.04.2012 р. залучив до участі у справі в якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління охорони історичного серидовища Львівської міської ради (м. Львів).

Враховуючи складність даного господарського спору Ухвалою від 22.05.2012 р. було призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

В судове засідання 16.07.2012 р. позивачі-1,3 явку представників не забезпечили.

Представник позивача-2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Заявлені у позові вимоги позивачі мотивують тим, що приймаючи оспорювані Рішення відповідачем порушено приписи ст.ст. 116, 123, 124, 149, ч.ч. 1,2 ст. 150, ст. 151, Земельного Кодексу України, норми міжнародного права та законодавства України, що регулюють питання охорони та збереження культурної спадщини. За твердженням позивачів, приймаючи оспорювані ухвали Львівська міська рада вийшла за межі визначених законом повноважень та прийняла рішення з питань, віднесених до виключної компетенції Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України

Відповідач у Відзиві на позовну заяву № 1104-вих-461 від 22.05.2012 р. та поясненнях по суті спору № 1104-вих-в23 від 26.06.2012 р. заявлені позивачами вимоги заперечив, вказавши, що прийняттям оскаржуваних актів Львівської міської ради жодні права та охоронювані законом інтереси позивачів порушені не були. Окрім того, відповідач просить суд в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України застосувати позовну давність.

Представник третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів надав суду Пояснення б/н від 04.07.2012 р., відповідно до яких Кабінет Міністрів України позовні вимоги підтримує, просить суд прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

22.05.2012 р. в канцелярію суду поступило пояснення Міністерства культури України по суті спору, відповідно до яких Міністерство стверджує що розпоряджаючись спірними земельними ділянками Львівська міська рада діяла в межах наданих їй повноважень. Згода Верховної Ради України на продаж права оренди земельних ділянок в даному випадку не є обов'язковою, оскільки не було потреби у вилученні земельних ділянок в інших осіб.

Також у поясненнях Міністерство вказує на можливість проведення будівельних робіт на території історико-культурних заповідників за умови дотримання вимог щодо забезпечення збереження об'єктів культурної спадщини, режиму їх охорони та використання.

У зв'язку із обмеженими видатками бюджетного фінансування та, відповідно, мінімізацією витрат на службові відрядження, Міністерство просить суд розглядати справу без участі його представника.

Треті особи-3,4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів пояснень по суті господарського спору суду не надали.

Третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вважає заявлений позов безпідставним та просить суд в задоволенні вимог позивачів відмовити. У відзиві та поясненнях по суті спору ТзОВ «Українські Інвестиційні Системи», зокрема зазначається, що спірними ухвалами Львівської міської ради, які стосуються земельних ділянок на вул. Федорова, 23/28 у м. Львові та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 28 у м. Львові, жодним чином не порушуються права і охоронювані законом інтереси позивачів, адже Єврейська релігійна громада «Турей Загав»(«Золота Роза») м. Львова знаходиться за адресою: 79008, м.Львів, вул. Федорова, 27. Документи, які б засвідчували право власності чи будь-яке інше речове право позивачів на нерухоме майно на вул. Федорова, 23/28 у м. Львові в матеріалах справи відсутні. Окрім того, у відзиві третя особа підтримує позицію відповідача та просить суд в порядку ст. 267 ЦК України застосувати позовну давність до спірних правовідносин.

Представник третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судовому засіданні 20.06.2012 р. надав суду усні пояснення, відповідно до яких вимоги позивача заперечив, вказавши, що оспорюваними рішеннями Львівської міської ради вимоги законодавства про охорону культурної спадщини не порушені.

16.07.2012 р. в канцелярію суду від Львівського історичного музею поступила заява про залучення Музею до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів.

Як зазначається у заяві рішенням виконкому Львівської міської ради № 180 від 26.04.1990 р. «Про передачу приміщень окремим організаціям м. Львова»Львівському історичному музею для розміщення фондосховища та інших служб було передано приміщення триповерхового флігелю площею 161,7м2. на вул. Руський, 10, м. Львова. До 2000р Львівській історичний музей зробив реконструкцію даного приміщення на гроші обласного бюджету та виділені цільові кошти Кабінету Міністрів України.

25.04.2000 р. Львівськім обласним бюро технічної інвентаризації було видано технічний паспорт на даний будинок та заведена інвентаризаційна справа.

Рішенням № 445 від 06.07.2007 року Львівська міська рада, в супереч існуючим документам, без рішення суду, було визначено дану будівлю як самозбудовану та зобов'язано Управління капітального будівництва знести дану будівлю.

З огляду на те, що Львівським історичним музеєм не надано суду доказів на підтвердження того, що Музей був власником чи законним користувачем самовільно збудованої прибудови реставраційних майстерень, що знаходяться на вул. Федорова, 28 (вул. Руська, 10) колегія суддів вважає що даний господарський спір прав та інтересів Музею не зачіпає, а відтак заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи є необґрунтованою і судом відхиляється.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

Ухвалою 14 сесії 4-го скликання від 14.04.2005р. № 2241 «Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах» визначено перелік таких земельних ділянок та погоджено їх місце розташування, а також надано дозвіл управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин на виготовлення проектів відведення земельних ділянок серед яких земельна ділянка за адресою: м. Львів, вул. Федорова, 28, площею 0,0511га.

У відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про планування і забудову територій» у 2006 р. ЛКП «Архбуднагляд»було розроблене Містобудівне обґрунтування розміщення готелю на 30 місць на вул. Федорова між будинками № 20-30 у місті Львові.

Ухвалою 5 сесії 5 скликання від 24.05.2007р. № 885 внесено зміни у попередню ухвалу та збільшено площу земельної ділянки, що підлягає до відчуження на вул. Федорова, 28 до 0,0900га та доповнено перелік включивши земельну ділянку, що на вул. Федорова, 23, площею 0,0700га.

У 2007 р. ПП «Універсал Проект»розробило Містобудівне обґрунтування розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування готелю на 12 номерів (24 місць) із підземною автостоянкою на 20 машиномісць на вул. Федорова, 23 у м. Львові.

Місце розташування земельних ділянок, призначених для продажу на конкурентних засадах, погоджено Управлінням охорони історичного середовища -Погодження № 04/1031 від 27.04.2007 р. та Управлінням архітектури -Висновок № 2401-130 від 05.04.2007 р., відповідно до якого на земельних ділянках на вул. Федорова, 24-28 та на вул. Федорова, 23 дозволяється нове будівництво, за умови дотримання нормативних вимог та затвердження в установленому законом порядку проектної документації і отримання відповідного дозволу.

На виконання ухвал Львівської міської ради від 14.04.2005 р. № 2241 Ухвалою 6 сесії 5 скликання від 05.07.07р. № 1003 «Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23,28 у м. Львові»дозволено продаж шляхом аукціону права оренди для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури земельних ділянок площею 0,0900га, на вул. Федорова, 28 та площею 0,0661га на вул. Федорова, 23, а також права оренди об'єкта нерухомого майна, площею 600,3кв.м на вул. Федорова, 28. Окрім того вказаною ухвалою затверджено стартову ціну продажу права оренди земельних ділянок та об'єкта комунальної власності; вирішено після проведення аукціону та визначення переможця укласти з ним відповідні договори.

Рішенням Львівської міської ради № 738 від 14.09.2007р. (із доповненнями, внесеними рішенням № 815 від 28.09.2007р.) затверджено істотні умови для укладення договору купівлі-продажу права оренди, договорів оренди земельних ділянок та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23,28 призначених для будівництва готелю.

03.09.2007 р. Управлінням земельних ресурсів міста Львова складено технічні паспорти земельних ділянок по вул. Федорова, 28 та 23 у м. Львові, які призначені для продажу права оренди на земельних торгах.

Як вбачається із технічних паспортів земельні ділянки належать до державної власності та відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови. За функціональним призначенням це є землі комерційного використання і їх цільовим призначенням є розміщення готелю з підземною автостоянкою.

Після виготовлення технічної документації Управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Департаменту економічної політики Львівської міської ради Оголошенням № 2303-50 від 20.09.2007 р. довело до відома громадськості інформацію про проведення аукціону на визначення орендаря земельних ділянок, які розташовані у самому центрі старого міста, призначених для будівництва та обслуговування майбутнього готелю. Згідно оголошення проведення аукціону призначено на 05.10.2007 р. о 13 :00.

Щодо ескізного проекту готельного комплексу на ділянках по вул. Федорова, 23,28 було призначено проведення у Сесійному залі Львівської міської ради громадських слухань на 27.09.2007 р. о 16 год. 00 хв.

05.10.2007 р. відбувся аукціон, переможцем якого визначено ТзОВ «Українські інвестиційні системи»(Протокол № 05 аукціону з продажу права оренди земельних ділянок від 05.10.2007 р.)

Із врахуванням результатів аукціону та на підставі Ухвал Львівської міської ради № 2241 від 14.04.2005р., № 885 від 24.05.2007р. та № 1003 від 05.07.07р. між Львівською міською радою та ТзОВ «Українські інвестиційні системи»28.11.2007р. укладено договори оренди землі № Г-481, № Г-482 для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури терміном на 49 років та договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) на будинок на вул. Федорова, 28, від 18.12.2007р. № Г-5874-7.

Як стверджують позивачі продаж права оренди земельних ділянок на вул. Федорова, 23, 28 здійснено відповідачем поза межами компетенції та з порушенням, визначеного законом порядку щодо підготовки земельних ділянок для відчуження на конкурсних засадах, порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, а також з порушенням прав позивачів, як представників національних меншин в Україні та релігійних організацій на вільний доступ до культових місць богослужінь, використання їх за цільовим призначенням, та здійснення культових обрядів.

На обґрунтування вищенаведеного твердження позивачі зазначають наступне:

Пропоновані до відчуження на торгах земельні ділянки, відповідно до містобудівних та історико-містобудівних обґрунтувань розташовані в історичному середмісті «місто в мурах»і як зазначено безпосередньо в п.4.4. історико-містобудівних обґрунтувань «ділянки розташовані в межах ансамблю історичного центру м. Львова, включеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, на території історико-архітектурного заповідника м. Львова; у кварталах, яких розташовані ділянки переважають пам'ятки архітектури місцевого значення».

Приналежність території до середньовічної частини міста Львова також підтверджується й науковими та архівними документами, а саме: Довідкою керівника Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства їм. М.С. Грушевського від 07.06.2004р.; архівними довідками, виданими Центральним державним історичним архівом України, м. Львів, з картографічними матеріалами; паспортом пам'ятки архітектури, 1582р. (охоронний № 513 ЛВ) - руїн синагоги «Золота Роза»(Туре Загав), що розташована в безпосередній близькості (менше 1м) від пропонованих до відчуження земельних ділянок; аналітичними документами археологічних досліджень (рекомендації від 18.03.2011р.), інформаційним звітом про результати археологічних досліджень на території комплексу синагоги «Золота Роза»у м. Львові у 2010р., проведених Рятівною археологічною службою; паспортом Львівської області; інформацією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, викладеною у листі від 30.12.2009р. № 12/19-2-14/11-6319, тощо.

Більше того, в ході археологічних досліджень встановлено розташування на земельних ділянках на вул. І.Федорова, 25, 27, 28 у місті Львові ансамблю «Турей Загав»(«Золота Роза»), а також встановлено той факт, що сусідні будинки разом створювали ансамбль синагоги (сакральні споруди для ритуальних потреб: кагальний будинок зі шпиталем, сакральна споруда «різні»(шхита), ритуальна миква - І. Федорова 23, 25 та єшива - вища юдейська школа - І. Федорова, 28,) і складали частину історичного єврейського кварталу.

З викладеного вбачається, що земельні ділянки є складовою частиною території ансамблю історичного центру м. Львова включеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, тобто в силу приписів ст. 53 Земельного кодексу України, віднесені до земель історико-культурного призначення.

Вихідні дані та документи на будівництво готелю на вул. Федорова у м. Львова були предметом дослідження архітекторів, геологів та гідрогеологів, археологів, тощо. Згідно їх висновків, викладених в «аналізі вихідних даних та документів», - подані на розгляд документи (рішення виконкому ЛМР, проектні рішення та передпроектні пропозиції) не відповідають вимогам міжнародного пам'ятко-охоронного законодавства, ратифікованого Україною у встановленому порядку, а проект регенерації кварталів, в т.ч. документи, які б засвідчували його розгляд та погодження у порядку встановленому пам'ятко-охоронним законодавством взагалі відсутні. Вказано також на те, що при проведення будь-яких робіт, пов'язаних із впорядкуванням території, містобудівельними та архітектурними перетвореннями, проведенням ремонтних, реставраційних та будівельних робіт, необхідно виконувати вимоги чинного пам'ятко-охоронного законодавства України та дотримуватись правил та рекомендацій міжнародних документів у сфері охорони культурної спадщини, ратифікованих Україною.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», території пам'яток, охоронюваних законом, належать до земель історико-культурного призначення.

Згідно ст. 32 вищевказаного Закону порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

В силу приписів ч.ч. 1,2 ст. 150 Земельного кодексу України, землі історико-культурного призначення віднесені до особливо цінних земель, вилучення яких здійснюється Кабінетом Міністрів України або місцевими радами за згодою Верховної ради України.

Таким чином, на думку позивачів, розпорядження спірними земельними ділянками, зокрема вирішення питання щодо продажу права оренди цих ділянок не відноситься до компетенції Львівської міської ради.

Окрім перевищення повноважень при прийнятті оспорюваних рішень позивачі вказують і на ряд інших порушень відповідачем вимог законодавства, зокрема:

- Відсутність перед прийняттям рішень розроблених техніко-економічного обґрунтування використання і охорони земель, та містобудівного обґрунтування, що є порушенням вимог щодо порядку підготовки об'єктів (земельних ділянок) для продажу на земельних торгах, визначених Програмою здійснення продажу земельних ділянок на конкурентних засадах (земельних торгах) у Львівській області на 2007 рік, затвердженою рішенням Львівської обласної ради від 17.04.2007 р.. № 268 та ч.ч. 2,3 ст. 136 Земельного кодексу України. В силу наведених норм добір земельних ділянок державної або комунальної власності для формування переліку, зазначеного в частині першій цієї статті, здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови.

- не виконання вимог ст. ст. 23,24 Закону України «Про планування і забудову територій», внаслідок чого земельні ділянки із земель історико-культурного призначення вирішено відчужити для будівництва та обслуговування готельного комплексу, змінивши тим самим цільове призначення земель (на землі громадської та житлової забудови) поза встановленим законом порядком, що відповідно до вимог п. «а»ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України, - є безумовною підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

- прийняття рішення про відчуження земельних ділянок, без дослідження можливих впливів від використання цих земель за «вибраним» нею цільовим призначенням. За висновками фахівців у сфері екології та інженерної геології та гідрогеології про вплив будівництва готельного комплексу на вул. І. Федорова, 23-28, - у геоморфологічному відношенні ці землі розташовані у цокольній терасі долини річки Полтва, на двох водоносних горизонтах, що вивчені недостатньо, а тому, спрогнозувати їх поведінку при будівництві (тобто використанні земель за тим цільовим призначенням, для якого їх відчужили) - неможливо, будівництво на вказаній території становить загрозу руйнування та підтоплення прилеглих будівель та споруд.

З огляду на те, що Ухвали Львівської міської ради від 14.04.2005р. № 2241 від 24.05.2007р. № 885 від 05.07.07р. № 1003 прийняті з порушенням визначених законом повноважень, вимог земельного законодавства, що в результаті призвело до порушення державою взятих на себе зобов'язань перед світовою спільнотою, закріплених у міжнародних угодах, деклараціях та інших міжнародних документах, ратифікованих Україною у встановленому законом порядку, позивачі просять суд визнати вказані ухвали недійсними.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити з наступних підстав:

У відповідності до положень ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Частинами 4,5 ст. 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно визначень, наведених у ст. 1 вищевказаного Закону об'єкт культурної спадщини -визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Охорона культурної спадщини -це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом оскарження є ухвали Львівської міської ради щодо розпорядження -продажу права оренди земельних ділянок на вул. Федорова, 23 та 28 в історико-культурному центрі міста Львова.

Суд встановив, що Ансамбль історичного центру м. Львова у 1998р. внесено в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, та присвоєно № 865.

Також судом встановлено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові, створеного згідно Постанови Ради Міністрів Української РСР № 297 від 12.06.1975 р.

Згідно вказаної постанови Державний історико-архітектурний заповідник в м. Львові підпорядкований Львівському облвиконкому, якому доручено за погодженням з Держбудом УРСР і Міністерством культури УРСР у 3-місячний строк затвердити положення про Державний історико-архітектурний заповідник в м. Львові і перелік споруд, що передаються на баланс заповідника.

При дослідженні матеріалів справи суд встановив, що на час прийняття оспорюваних ухвал Львівської міської ради від 14.04.2005 № 2241 «Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах», від 24.05.2007 № 885 «Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 14.04.2005 № 2241 «Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах», від 05.07.2007 № 1003 «Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23, 28 у м. Львові»згідно з додатком до рішення виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих № 321 від 09.08.1975 р. заповідник не мав статусу юридичної особи, за якою закріплене на праві оперативного управління майном та надані у постійне користування земельні ділянки.

Межі Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові визначено лише у 2010 р. згідно з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 228/0/5-10 «Про відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові». Вказаним розпорядженням затверджено також і положення про Державний історико-архітектурний заповідника у м. Львові.

Водночас, як вказує Міністерство культури України і на сьогодні не вирішені питання передачі заповіднику в оперативне управління окремих споруд та пам'яток культурної спадщини, а також передачі йому у постійне користування земельних ділянок.

Як вбачається із Технічних паспортів земельних ділянок на вул. Федорова, 23 та 28 у м. Львові вказані земельні ділянки належать до державної власності.

Положення ст. ст. 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтями 142 - 145 Конституції України передбачено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Технічною документацією на спірні земельні ділянки підтверджується, що землі знаходяться в межах населеного пункту міста Львова.

Частиною 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 Земельного кодексу України).

Згідно визначення ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, в тому числі, землі житлової та громадської забудови; землі історико-культурного призначення; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 м Львів занесене до Списку історичних населених місць України. Окрім того, у 1998р. Ансамбль історичного центру м. Львова внесено в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, та присвоєно № 865.

У відповідності до ч.25 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.02 № 318, в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, визначаються історичні ареали. Історичний ареал охоплює історично сформовану частину населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування і характер забудови. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Згідно п. 11 Порядку частина територій історичних ареалів, а саме території пам'яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.

Межі історичного ареалу міста Львова визначено Рішенням Львівської міської ради № 1311 від 09.12.2005 р. «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова». Однак, як вже зазначалося, межі території Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові визначено лише у 2010 р. згідно з Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 228/0/5-10 «Про відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові».

Згідно визначення, наведеного у ст. 53 Земельного Кодексу України (чинній на день прийняття спірних Ухвал) до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:

а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;

б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;

в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

Відповідно до ст. 150 Земельного Кодексу України земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Як випливає із змісту вищенаведеної правової норми, дана норма регулює порядок вилучення земель історико-культурного призначення (особливо цінних земель), в той час як оскаржуваними Ухвалами Львівської міської ради передбачено лише продаж права оренди земельних ділянок на вул. Федорова, 23 та 28 у місті Львові. Вилучення цих земельних ділянок із державної власності жоден із оскаржуваних документів не передбачав.

Із врахуванням вищенаведеного та з огляду на приписи п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, суд прийшов до висновку, що приймаючи рішення про продаж права оренди земельних ділянок на вул. Федорова, 23,28 у місті Львові Львівська міська рада діяла в межах наданих їй повноважень. Обґрунтованих та підтверджених належними документами доводів щодо обмеження повноважень Львівської міської ради на розпорядження спірними земельними ділянками суду не представлено.

Не обґрунтованими також суду вважає доводи позивачів про порушення Львівською міської радою порядку щодо підготовки земельних ділянок для відчуження на конкурсних засадах.

Відповідно до положень ст.ст. 136, 137 Земельного кодексу України (в редакції від 14.12.2004 р.) при продажу земельної ділянки на земельних торгах укладенню договору купівлі-продажу повинно передувати:

1. рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про включення земельної ділянки до переліку ділянок, що підлягають продажу на торгах (ч. 1 ст. 136 ЗКУ),

2. визначення меж земельної ділянки в натурі, закріплення їх межовими знаками (ч. 2 ст. 136 ЗКУ),

3. виготовлення технічного паспорта земельної ділянки (ч. 2 ст. 136 ЗКУ, Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги, затв. постановою КМУ від 16.05.2002 № 648),

4. оголошення про проведення земельних торгів (ст. 137 ЗКУ),

5. проведення торгів (ч. 5 ст. 137 ЗКУ).

У позовній заяві позивачі стверджують, що приписи вищенаведеної правової норми відповідачем не виконано, зокрема перед прийняттям рішень про продаж права оренди земельних ділянок не було розроблено техніко-економічного обґрунтування використання і охорони земель, та містобудівного обґрунтування.

Слід зазначити, що положення ст. 136 Земельного Кодексу України передбачають обов'язкове визначення меж земельної ділянки в натурі, закріплення їх межовими знаками та виготовлення технічного паспорта земельної ділянки перед виставленням земельної ділянки на земельні торги. При цьому, обов'язкової наявності технічного паспорта земельної ділянки безпосередньо перед прийняттям рішення про її продаж на земельних торгах вказана норма не передбачає.

Згідно рішення Львівської обласної ради № 162 від 26.12.2006 р. Про внесення змін в Тимчасове положення «Про порядок продажу у власність земельних ділянок та права оренди для здійснення підприємницької діяльності на території Львівської області»підготовка та організація земельних торгів (аукціону, конкурсу) проводиться у кілька етапів, визначених п. 4 Положення. Згідно вказаного пункту Положення виготовлення технічної документації земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги, проведення її державної експертизи та складання технічного паспорта земельної ділянки здійснюється після формування переліку земельних ділянок, які виносяться на аукціон або конкурс та інформування населення. Після виготовлення технічної документації слідує офіційне повідомлення про проведення земельних торгів, організація та проведення самих торгів.

Із наведеного вище слідує, що виготовлення технічного паспорта земельної ділянки є необхідною передумовою виставлення такої земельної ділянки на торги. Наявні в матеріалах справи документи підтверджують, що даної умови відповідачем було дотримано -технічні паспорти на земельні ділянки по вул.. Федорова, 23,28 у м. Львові було складено 03.09.2007 р. -тобто до офіційного оголошення про проведення торгів та до самих торгів, які відбулися 05.10.2007 р.

Щодо доводів позивачів про недопустимість проведення будівельних робіт на спірних земельних ділянках, то такі спростовуються наступним:

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно з пунктами 14 і 15 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.02 № 318 нове будівництво в охоронних зонах можливе тільки у виняткових випадках за проектами, погодженими в порядку, визначеному законодавством. Нові будівлі регламентуються за розташуванням, прийомами організації, висотою, довжиною фасадів, масштабом, характером членувань, пластичним і кольоровим вирішенням, функціональним використанням. Реконструкція існуючих будівель і споруд регламентується відповідно до їх культурної та містобудівної цінності, а також відповідно до вимог збереження традиційного характеру середовища.

Пункт 8 Порядку передбачає, опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичних ареалів повинно передувати розроблення історико-містобудівних обґрунтувань.

Як вбачається із матеріалів справи Історико-містобудівне обґрунтування щодо об'єктів за адресою м. Львів, вул. Федорова, 22, 24, 26, 23, 25, розроблене Українським регіональним спеціалізованим науково-реставраційним інститутом «Укрзахідпроектреставрація»та погоджено в.о. начальника Управління охорони історичного середовища м. Львова 26.03.2007 р. Вказаним обґрунтуванням визначено гранично-допустимі висота і поверхність забудови, пам'яткоохоронні вимоги щодо використання перших, цокольних поверхів, підвалів, підземного простору, історико-культурну та археологічну цінність об'єкта і т.д.

Також наявними в матеріалах справи документами підтверджується наявність містобудівних обґрунтувань розміщення готелю з підземною автостоянкою, а також позитивних висновків та погоджень компетентних органів у сфері містобудування, охорони культурного, історичного та навколишнього середовища, якими було надано оцінку впливу будівництва на історико-архітектурне середовище: Погодження Управлінням охорони історичного середовища № 04/1031 від 27.04.2007 р.; Висновок Управлінням архітектури № 2401-130 від 05.04.2007 р.; Висновки Львівської міської санепідемстанції № 7/01 та № 8/01 від 23.07.2007 р.; Висновки Державного управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області № 0402-4414 та № 04-02/4413 від 03.08.2007р.; Висновки Львівське міське управління земельних ресурсів № 40/01-15/3/69 від 17.08.2007 р. та № 40/01-15/3/73 від 17.08.2007 р.; Інформаційні довідки ВАТ «Геотехнічний інститут»№ 07-09/107 від 14.03.2007 р. та 07-09/281 від 28.07.2005 р.

Із змісту вищевикладених погоджень та висновків вбачається, що будівництво готелю як такого на вул. Федорова, 23, 28 можливе за умови дотримання нормативних вимог щодо такого будівництва, затвердження в установленому законом порядку проектної документації та отримання відповідного дозволу. Однак, дані вимоги стосуються безпосередньо процесу будівництва і не впливають на прийняття міською радою рішення про продаж права оренди земельних ділянок та об'єкта нерухомості.

Більше того, слід сказати, що п. 19 Договорів оренди землі № Г-491 та № Г-482 передбачено обов'язки орендаря -ТзОВ «Українські Інвестиційні Системи»провести реконструкцію існуючого будинку -пам'ятки архітектури місцевого значення з прибудовою додаткових площ на вул. І.Федорова, 28 з метою створення готельного комплексу, що розташується на земельних ділянках на вул. Федорова, 23, 28 (п.п. 4, п. 19); здійснити реставрацію та пристосування до готелю пам'ятки архітектури місцевого значення на вул. Федорова, 28 шляхом укладення охоронного договору з управлінням охорони історичного середовища та виконання реставраційного завдання.

Таким чином, оспорюваними рішеннями та укладеними на їх підставі договорами оренди передбачено не лише збереження але й відновлення історико-архітектурного середовища на земельних ділянках по вул. Федорова, 23 та 28.

Окрім недоведеності позивачами факту незаконного прийняття відповідачем оспорюваних рішень, не доведеним також є і факт порушення прийнятими рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивачів як представників національних меншин в Україні та релігійних організацій на вільний доступ до культових місць богослужінь, використання їх за цільовим призначенням, та здійснення культових обрядів.

У позовній заяві позивачі, зокрема, вказують, що прийняття оспорюваних ухвал призводить до порушення Україною зобов'язань за Угодою про охорону і збереження культурної спадщини, підписаною Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки 04.03.1994 р.

Згідно п. 1 Угоди Уряди держав погодили, що кожна із Сторін вживатиме належних заходів для охорони і збереження культурної спадщини всіх національних, релігійних або етнічних груп, які проживають або проживали на її території і були такими жертвами Другої світової війни.

Як випливає із вищевикладеної мотивації рішення суду позивачами належними та допустимими доказами не доведено факту порушення Ухвалами Львівської міської ради № 2241 від 14.04.2005р., № 885 від 24.05.2007р. та № 1003 від 05.07.07р. положень законодавства про охорону культурної спадщини. Окрім того, позивачі не обґрунтували та належними доказами не підтвердили факту чинення їм перешкод у реалізації їх культурних прав.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили, що позивачі зверталися до Львівської міської ради чи будь-якого іншого органу із заявою про наміри здійснювати відбудову та реставрацію пам'яток архітектури на вул. Федорова у місті Львові. Відсутні також докази того, що передача в оренду земельних ділянок та об'єкта нерухомості на вул. Федорова, 23,28 перешкоджає вільному доступу позивачів до культових місць богослужінь, використання їх за цільовим призначенням, та здійснення культових обрядів.

Згідно Статуту Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, суд встановив, Об'єднання зареєстроване як Корпорація, яка буде діяти тільки як благодійна організація. Цілями утворення Об'єднання є, зокрема, сприяння освіті громадськості, стосовно стану дискримінації та упередження проти осіб єврейської національності у Радянському Союзі та інших місцях через їх національність, віросповідання або бажання емігрувати; для координації діяльності інших благодійних організацій, які мають такі самі або споріднені цілі (п. А ст. 2А). Таких цілей як захист та збереження культурної спадщини жоден із пунктів статті 2А Статуту не передбачає.

Також необхідно вказати, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію Єврейська релігійна громада «Турей Загав»(«Золота Роза») зареєстрована 21.01.2009 р., тоді як оскаржувані Ухвали Львівської міської ради прийнято у 2005, 2007 р.р. Таким чином, суд вважає що приймаючи оскаржувані ухвали Львівська міська рада не могла порушити права та охоронювані законом інтереси юридичної особи, яка зареєстрованою ще не була.

Стаття 1 ГПК України передбачає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на вищевикладене, звернення позивачів із позовом про скасування ухвал Львівської міської ради, якими права та інтереси позивачів жодним чином не порушені, суд вважає безпідставним.

Окрім заперечень по суті позовних вимог відповідач та ТзОВ «Українські Інвестиційні Системи»у своїх відзивах та поясненнях просили суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність.

Згідно визначення ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно положень ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вказано у позовній заяві про порушення своїх прав оспорюваними рішеннями позивачі дізнались під час ознайомлення із звітами про проведені археологічні, гідрогеологічні та інші дослідження, що проводились протягом 2009-2010 р.р.

Однак, як встановлено судом про прийняття Львівською міською радою ухвал стосовно земельних ділянок на вул. Федорова, 23, 28 у м. Львові відповідачам-1,2 було відомо ще у серпні 2008 р. Вказане підтверджується довідкою Адміністративно-господарського управління Львівської міської ради, згідно якої в системі документообігу міської ради зареєстровано звернення керівництва організації Американського об'єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу щодо прийняття рішення про будівництво готелю на території синагоги «Золота Роза»за № 1.4-3313 від 07.08.2008 р., яке надійшло з Державного комітету України у справах національностей та релігій.

Окрім того, згідно Регламенту Львівської міської ради затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.09.2006 р. № 158 гласність засідань Ради забезпечується, зокрема, офіційним оприлюдненням рішень ради шляхом обов'язкового розміщення на офіційному веб-порталі Ради (п. 4 ст. 3 Регламенту). Рішення Ради нормативно-правового характеру та інші акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено інший строк введення цих рішень у дію. Рішення Ради нормативно-правового характеру опубліковуються не пізніше як у 20-ти денний термін після їх прийняття на офіційному сайті або в інший визначений спосіб (п. 1 ст. 64 Регламенту).

Таким чином про прийняття оскаржуваних ухвал позивачі-1,2 могли дізнатися ще у 2005-2007 р.

Згідно штемпелю канцелярії господарського суду та із врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів позовну заяву позивачами подано у вересні 2011 р.

Із врахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що позивачами-1,2 пропущено визначений ст. 257 ЦК України строк позовної давності на оскарження Ухвал Львівської міської № 2241 від 14.04.2005р., № 885 від 24.05.2007р. та № 1003 від 05.07.07р.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Із врахуванням вищевикладеного суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір покладається на позивачів, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1, 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, ст. 256,257,261,267 ЦК України суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Головуючий суддя У.І.Ділай

Суддя О.Ю. Бортник

Суддя І.Б.Козак

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.07.2012 р.

Суддя Ділай У.І.