Рішення № 25333169, 16.07.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року Справа № 07/5026/923/2012

За позовом приватного підприємства фірми "Владислав"

до приватного підприємства "Візель -Оіл"

про стягнення 52764 грн. 74 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: у засіданні суду, яке відбулося 10.07.2012р., Тітова В.О. -за довіреністю від 21.05.2012р.;

від відповідача: Ніколаєв О.А. -директор підприємства, Бунякін М.М. -за довіреністю від 16.07.2012р.

Заявлено позов, уточнений заявою від 10.07.2012р., про стягнення з відповідача на користь позивача 52764 грн. 74 коп., у тому числі: 49359 грн. 99 коп. основного боргу за поставлений товар, 373 грн. 92 коп. інфляційних нарахувань, 724 грн. 95 коп. три процента річних та 2305 грн. 88 коп. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 02.11.2009р. №1115 щодо оплати товару, переданого йому позивачем у власність за видатковими накладними у період з 21.03.2011р. по. 21.03.2012р.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, призначеного на 15 годину 30 хвилин 16 липня 2012р., проте його представник у це судове засідання не з'явилися. Натомість представник позивача заявив письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем за поставлений товар лише у сумі 2104 грн. 57 коп. Проти решти позову відповідач заперечив, вказавши при цьому на невідповідність фактичним обставинам доводів позивача про не оплату відповідачем товару, поставленого за вказаними у позові видатковими накладними.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення проти позову.

Нез'явлення представника позивача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

2 листопада 2011р. приватне підприємство фірма "Владислав", як постачальник, і приватне підприємство "Візель -Оіл", як покупець, уклали договір поставки №1115 (далі -договір №1115), згідно з яким постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а останній -прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно з п. 5.1 договору №1115 покупець зобов'язався здійснювати оплату товару на протязі 21 банківських днів з моменту його поставки.

Пунктом 5.2 договору №1115 його сторони встановили, що усі платежі, які надходять від покупця на рахунок постачальника як плата за придбаний за цим договором товар, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу, зараховуються в оплату боргу покупця по цьому договору, який в хронологічно виник раніше.

У п. 9.2 договору №1115 його сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем зобов'язань з сплати товару він зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення від неоплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, чинної у період за який виплачується пеня.

У період з 21.03.2011р. по. 21.03.2012р. приватне підприємство фірма "Владислав" за вказаними у позові видатковими накладними (т. 2 а.с. 84 -150, т. 3 а. с. 1 -43) передало приватному підприємству "Візель -Оіл", а останнє прийняло товар на загальну суму 50051 грн. 58 коп.

Доказом того, що вказані передача і приймання товару здійснювалися на виконання договору №1115 є посилання у видаткових накладних на цей договір.

Після 21.03.2012р. приватне підприємство фірма "Владислав" товар за договором №1115 приватному підприємству "Візель -Оіл" не поставляло.

Станом на 04.05.2012р. приватне підприємство фірма "Владислав" і приватне підприємство "Візель -Оіл" провели звірку розрахунків за договором від 02.11.2009р. №1115, за результатами якої склали акт звірки розрахунків (т.1 а. с. 37,38). Згідно з цим актом звірки заборгованість приватного підприємства "Візель -Оіл" перед приватним підприємством фірмою "Владислав" за договором поставки №1115 станом на 04.05.2012р. склала 50070 грн. 59 коп.

Після 04.05.2012р. приватне підприємство "Візель -Оіл" за платіжним дорученням від 15.05.2012р. №269, від 22.05.2012 р. №287, від 25.05.2012р. №293 і від 05.06.2012р. №317 (т. 3, а. с. 104, 106, 108, 110) перерахувало приватному підприємству фірмі "Владислав" на його рахунок в установі банку ще відповідно 370 грн. 60 коп., 200 грн., 140 грн. і 300 грн., а усього 1010 грн. 60 коп. боргу за поставлений на умовах договору №1115 товар.

Таким чином, станом на 15.06.2012р. -день подання приватним підприємством фірмою "Владислав" позову фактична сума боргу приватного підприємства "Візель -Оіл" за поставлений на умовах договору №1115 товар становила не 49359 грн. 99 коп., як вказано у позові, а 49059 грн. 99 коп. (50070 грн. 59 коп. -1010 грн. 60 коп.).

Після подання приватним підприємством фірмою "Владислав" позову приватне підприємство "Візель -Оіл" борг за поставлений на умовах договору №1115 товар не сплачувало.

За прострочення оплати товару приватне підприємство фірма "Владислав" нарахувало приватному підприємству "Візель -Оіл" до сплати 373 грн. 92 коп. інфляційних нарахувань за період прострочення з квітня 2011р. по квітень 2012р., 724 грн. 95 коп. три відсотки річних за період прострочення з 20.04.2011р. по 31.05.2012р.та 2305 грн. 88 коп. передбаченої договором №1115 пені за період прострочення з 07.07.2011р. по 31.05.2012р.

З платіжних доручень відповідача, за якими він оплачував поставлений позивачем на умовах договору №1115 товар (т. 3, а. с. 57-131), вбачається, що відповідач оплачував конкретні партії товару з посиланням на виставлені позивачем рахунки чи видаткові накладні, за якими поставлявся товар. Відповідно ці платежі відповідач зараховував в оплату таких конкретних партій товару, а не в погашення боргу за товар, що виник раніше, як це передбачено п. 5.2 договору №1115.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошові зобов'язання щодо оплати позивачу придбаного у нього на умовах договору №1115 товару у сумі 49059 грн. 99 коп., тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача цієї суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати, 3 % річних та передбаченої договором пені.

Стягувані суми інфляційних нарахувань, процентів річних і пені нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати придбаного у позивача товару, вимогами законодавства і умовами договору №1115.

Зарахування відповідачем здійснених ним платежів в оплату конкретних партій товару, а не в погашення боргу за товар, що виник раніше, суперечить п. 5.2 договору №1115, тому таке зарахування не враховувалося при вирішенні даного спору.

За таких обставин позов підлягає задоволенні в частині стягнення з відповідача на користь позивача 49059 грн. 99 коп. основного боргу, 373 грн. 92 коп. інфляційних нарахувань, 724 грн. 95 коп. три проценти річних та 2305 грн. 88 коп. пені..

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача витрати на сплату судового збору у сумі 1600 грн. 35 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Візель -Оіл" (бул. Шевченка, 244, кв. 29, м. Черкаси, реєстраційний номер облікової картки платника податків 33585352) на користь приватного підприємства фірми "Владислав" (вул. Героїв Сталінграду, 184, м. Дніпропетровськ, реєстраційний номер облікової картки платника податків 20215412) -49059 грн. 99 коп. основного боргу, 373 грн. 92 коп. інфляційних нарахувань, 724 грн. 95 коп. три проценти річних, 2305 грн. 88 коп. пені та 1600 грн. 35 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 20.07.2012р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко