Рішення № 25333025, 17.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р.Справа № 5023/3007/12 вх. № 3007/12

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Мар'іна І.О., дов. № 06/2572 від 12.06.2012р.

представника відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 250 337,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром", м. Харків, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 250 337,94 грн., з яких: 233102,44 грн. - основний борг; 13 462,40 грн. - пеня; 2 605,60 грн. - 3% річних; 1167,50 грн. - інфляційні та просить покласти на відповідача судові витрати. Позивач мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу № 339газ від 01.12.2011р.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2012 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.07.2012р. об 11:00 год.

У призначеному судовому засіданні 17.07.2012р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у призначене судове засідання 17.07.2012р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про дату судового засідання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року №475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

01.12.2011р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (постачальник) та відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Інститут "Укроргверстатінпром", м. Харків (споживач) було укладено договір № 339газ на постачання природного газу.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 4.6 договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем 100 % авансовими платежами за 10 календарних днів до початку місяця поставки із розрахунку договірного обсягу постачання газу.

Відповідно до п. 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживачем сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Факт надання позивачем послуг з постачання відповідачу природного газу підтверджується підписаним позивачем та відповідачем актів приймання-передачі природного газу (а.с. 15-17).

Всього у січня-березні 2012р. відповідачу було надано послуги з постачання газу на загальну суму 235 074,02 грн., з яких відповідач сплатив лише 1 971,58 грн.

Несплата відповідачем у зазначені строки поставленого газу і стала підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" з позовом до господарського суду у даній справі.

Таким чином, відповідно до розрахунку суми заборгованості у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором № 339газ від 01.12.2011р., відповідач на момент звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду мав заборгованість у розмірі 233 102,44 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно до статті 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 233 102,44 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення внесення платежів за договором поставки позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за січень-березень 2012р., яка склала 13 462,40 грн., що підтверджується розрахунком суми пені, який міститься в матеріалах справи (а.с. 5).

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 13 462,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз ст. 625 Цивільного кодексу України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Оскільки на час звернення з відповідним позовом до суду, заборгованість відповідача дорівнювала 233 102,44 грн., вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 605,60 грн. та 1 167,50 грн. інфляційних витрат станом на 25.06.2012р., відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6,8,19,55,124,129 Конституції України, статтями 1,4,12,32,33,34,43,44,49,75,80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 6,11,15,16,509,525,526,530,546,548,551, 598,610-612,625,627,628,629,638,692 Цивільного кодексу України, статтями 188,193, 198,232,265 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного АТ "Інститут "Укроргверстатінпром" (61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 16, р/р № 26002050056557 АКБ "Золоті Ворота", м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 00224900) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р № 26009123394001 ПАТ "КБ "Надра", МФО 380764, код ЄДРПОУ 03359552) 233 102,44 грн. - суму основного боргу; 13 462,40 грн. - пені; 2 605,60 грн. - 3% річних; 1 167,50 грн. - інфляційні, 5 006,70 грн. - суму судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 20.07.2012р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа № 5023/3007/12