Рішення № 25333008, 17.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/5893-2012 17.07.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант»До Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта»Простягнення 37 548,41 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Борзенкова Ю.М.

від відповідача Стеценко Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»37548,41 грн. заборгованості в порядку регресу.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 24 990 грн., оскільки позивачу стало відомо, що згідно п.2 полісу № ВВ/8852508 визначений ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого у розмірі 25 500 грн. та франшиза у розмірі 510 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 24990 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву від 28.05.2012р. в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2008 року Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник), уклали договір № 06-USB/01-024-00452 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави.

Згідно умов договору страхування Страховик зобов'язується у випадку пошкодження застрахованого автомобіля Samand EL, д.н.з НОМЕР_2, 2007 року випуску, виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі фактичної матеріальної шкоди з вирахуванням франшизи.

08.06.2009 року о 18 год. 20 хв. на автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичи сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГА333023 СПГ, д.н.з НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля Саманд, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6.

Згідно постанови Носівського районного суду від 23.07.2009р. дорожньо-транспортна пригода сталась у зв'язку з порушенням ОСОБА_5 правил дорожнього руху.

Матеріальний збиток згідно звіту № 4257 від 14.07.2011р. власнику транспортного засобу Саманд, д.н.з. НОМЕР_2 у результаті пошкодження при ДТП складає 60900,84 грн.

На виконання своїх зобов'язань по договору страхування Страховик склав страховий акт та виплатив Страхувальнику 37548,41 грн.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика у межах фактичної виплати, перейшло право вимоги, яке потерпілий Страхувальник мав до особи, відповідальної за нанесення шкоди, тобто, до ОСОБА_5

Таким чином, товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»отримало право вимагати від ОСОБА_5 суму в розмірі виплаченого страховой відшкодування - 37548,41 грн.

ОСОБА_5 повідомив ТДВ СК «Альфа-Гарант», про те, що його цивільно-правові відповідальність застрахована відповідно до Полісу ВВ/8852508 обов'язкового страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів HACK «ОРАНТА»

Таким чином відповідно до вищезазначеного ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримала право вимагати від HACK «ОРАНТА»відшкодування матеріальної шкоди у розмірі виплаченого страхового відшкодування у розмірі - 24990 грн.

ТДВ СК «Альфа-Гарант» направляло відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) 15.08.2011 року № 03/1697, проте HACK «ОРАНТА»до цього часу не сплатило кошти на користь позивача.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату виплаченого позивачем страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності (регресна вимога про відшкодування шкоди в порядку регресу за вих. № 03/1697 від 15.08.2011).

Відповідач в добровільному порядку відмовився здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до полісу №ВВ/8852508 обов'язкового страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів», франшиза складає 510,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування шкоди в порядку регресної вимоги, що становить вартість страхового відшкодування в розмірі 24990 грн., за вирахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, вул.. б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) 24 990 (двадцять чотири тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн.. збитки в порядку регресу, 1071 (одну тисячу сімдесят одну) грн.. 19 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: