Рішення № 25332687, 11.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/7169-2012 11.07.12

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант», м.Київ, ЄДРПОУ 30383799

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м.Київ, ЄДРПОУ 16467237

про стягнення 5666,27 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Кравець Д.М. -по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м.Київ про стягнення шкоди в порядку регресу у розмірі 5666,27 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування за договором добровільного страхування автотранспортних засобів від 08.12.2008р., внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не представив, у судовому засіданні 20.06.2012р. проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що шкоду, заподіяну страхувальнику за договором від 08.12.2008р., не було визначено шляхом її оцінки у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Виходячи зі змісту протоколу від 20.06.2012р., у судовому засіданні 20.06.2012р. були присутні представники позивача -Кравець Д.М., відповідача -Великородний А.О., яким оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.07.2012р. о 10 год. 15 хв.

При цьому, у судове засідання 11.07.2012р. представник Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» не з'явився.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно із 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Одночасно, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За змістом п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 11.07.2012р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка зазначеного учасника судового процесу не перешкоджає вирішенню справи по суті. При цьому, судом враховано, що відповідач був обізнаний про розгляд справи, призначений на 11.07.2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16, ч.3 ст.18 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 08.12.2008р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було підписано договір добровільного страхування автотранспортних засобів, відповідно до якого застраховано наступний транспортний засіб:

марка/модель: BYD F3 GL I,

державний номер: НОМЕР_2,

рік випуску -2007.

За змістом п.3 вказаного договору вигодонабувачем визначено Відкрите акціонерне товариство «Фольксбанк».

Пунктом 1.11 договору від 08.12.2008р. встановлено строк його дії з 22.12.2008р. до 21.12.2009р.

Виходячи зі змісту довідки №36/2693ск від 03.06.2009р. відділу державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м.Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВС України у Львівській області, 27.05.2009р. на вул.Грінченка, 1 у м.Львові відбулось зіткнення транспортних засобів 1. ГАЗ 2705, номерний знак НОМЕР_1, що належи?ть ПП «Львівський дистриб'ютор», водій ОСОБА_5, 2. BYD, номерний знак НОМЕР_2, що на?лежить ОСОБА_3, водій ОСОБА_6.

Наявність вини ОСОБА_5 у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 08.06.2009р. Франківського районного с?уду м.Львова по справі №3-1911/09.

01.06.2009р. позивачем було зареєстровано (вх. №426) повідомлення від 28.05.2009р. страхувальника про настання страхового випадку, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант» було оформлено протокол (акт) огляду транспортного засобу від 01.06.2009р. та досліджено пошкодження BYD F3 GL I, номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до видаткових накладних №РН-51 від 03.06.2009р., №РН-52 від 03.06.2009р. Фізичної особи-підприємця Старкова С.А. ОСОБА_6 було отримано деталі, необхідні для здійснення відновлювального ремонту автомобіля на суму 3568 грн.

Крім того, згідно рахунку №36 від 12.06.2009р. Приватного підприємця Жиравецького Андрія Михайловича вартість робіт з відновлення BYD F3 GL I, номерний знак НОМЕР_2 становить 3150 грн.

Одночасно, за змістом страхового акту №105/ФЗ/08/267/МН від 21.08.2009р. позивачем було погоджено суму страхового відшкодування у розмірі 5666,27 грн.

Заявою від 03.08.2009р. (вх. №574 від 06.08.2009р.) страхувальник виплату страхового відшкодування просив здійснити шляхом перерахування грошових коштів Відкритому акціонерному товариству «Фольксбанк».

Листом №11-2/17652 від 21.07.2009р. вигодонабувач повідомив Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»про відсутність заперечень щодо перерахування страхового відшкодування на його користь.

Як встановлено судом, на підставі платіжного доручення №160 від 18.09.2009р. позивач виконав свої зобов'язання за договором страхування від 08.12.2008р. та перерахував на користь Відкритого акціонерного товариства «Фольксбанк»страхове відшкодування у розмірі 5666,27 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги здійснення виплати страхового відшкодування, позивач звернувся до відповідача з претензією №32 від 10.02.2012р., яка отримана відповідачем 20.02.2012р., про перерахування суми збитків у розмірі 5666,27 грн. на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант».

Як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обов'язок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»заявлено вимоги про стягнення шкоди в порядку регресу у розмірі 5666,27 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 2705, державний номер НОМЕР_1, яким було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 27.05.2009р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю BYD F3 GL I, державний номер НОМЕР_2, прийнятий на страхування Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/4400789).

За таких обставин, приймаючи до уваги приписи вказаних вище норм законодавства, враховуючи, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант» здійснило виплату страхового відшкодування згідно із договором страхування наземних транспортних засобів від 08.12.2008р., до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, та як наслідок до страховика такої особи.

Одночасно, згідно із п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Виходячи з того, що згідно із полісом №ВВ/4400789 було встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 25500 грн. та франшизу в сумі 510 грн., за висновками суду, сума страхового відшкодування, заявлена до стягнення з відповідача, підлягає зменшенню до 5156,27 грн. (5666,27 грн. -510 грн.).

Посилання відповідача на те, що шкоду, заподіяну страхувальнику за договором від 08.12.2008р., не було визначено шляхом її оцінки у встановленому законом порядку, судом до уваги не приймаються, враховуючи наступне:

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного кодексу встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із ст.29 Закону України «Про страхування»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За таких обставин, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_3 має до винної особи, а в даному випадку до особи, що в силу вимог ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» мала відшкодовувати заподіяну ОСОБА_5 шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2008р. у справі №11/406-07, постановах Вищого господарського суду України від 05.07.2010р. у справі №41/676, від 02.02.2010р. у справі №25/54, від 11.11.2010р. у справі 28/32-10-976, від 05.10.2010р. у справі №10/78, від 13.04.2011р. у справі №20/309.

При цьому, законом встановлено, що підставою для здійснення страхових виплат є заява страхувальника і страховий акт (аварійний сертифікат). Тобто, у разі здійснення страхового відшкодування страховиком на підставі зазначених документів у нього виникає право відшкодування у порядку регресу понесених витрат.

Наразі, доказом фактичного здійснення витрат, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є видаткові накладні №РН-51 від 03.06.2009р., №РН-52 від 03.06.2009р. Фізичної особи-підприємця Старкова С.А., рахунок №36 від 12.06.2009р. Приватного підприємця Жиравецького Андрія Михайловича. При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу, складений певною експертною установою, є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що має бути витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі №42/92.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи зміст повідомлення від 28.05.2009р. страхувальника про настання страхового випадку, протокол (акт) огляду транспортного засобу від 01.06.2009р. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант», суд дійшов висновку про наявність підстав для виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування автотранспортних засобів від 08.12.2008р.

За таких обставин, з огляду на приписи вказаних вище норм закону, враховуючи, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»здійснило виплату страхового відшкодування згідно із вимогами договору від 08.12.2008р., за висновками суду, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, та як наслідок до страховика такої особи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем суми збитків, заподіяних ОСОБА_5, враховуючи, що сума заборгованості була розрахована позивачем без урахування франшизи у розмірі 510 грн., встановленої полісом № ВВ/4400789 Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 5156,27 грн.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м.Київ про стягнення шкоди в порядку регресу у розмірі 5666,27 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м.Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, буд.19/3, ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»(01135, м.Київ, Шевченківський район, вул.Дмитрівська, буд.1, ЄДРПОУ 30383799) страхове відшкодування у розмірі 5156,27 грн., а також судовий збір в сумі 1464,63 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 11.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 16.07.2012р.

Суддя М.О.Любченко