Рішення № 25332550, 11.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/8071-2012 11.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Центральний" Подільської районної у м. Києві ради

про стягнення 1 106,96 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Цурка Н.О. - за довіреністю;

Марковська В.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Центральний" Подільської районної у м. Києві ради про стягнення 1 106,96 грн., з яких 1 074,21 грн. заборгованості, 9,83 грн. інфляційних втрат та 17,92 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.11 р. № 250623.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.07.12 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.

В судовому засіданні 11.07.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.11 р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі -позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством "Центральний" Подільської районної у м. Києві ради (надалі -відповідач, Споживач) укладено договір № 250623 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі -Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до п. 1 Додатку № 2 до Договору сторони визначили, що розрахунки Споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, які затверджені Постановою національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.10 р. № 1729.

Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору визначено, що Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в районному відділі теплозбуту оформлену Постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 Додатку 2 до Договору, Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок Постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. ч. 1, 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у період з 01.09.11 р. по 01.05.12 р. свої зобов'язання за Договором щодо оплати отриманої теплової енергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на час розгляду справи становить 1 074,21 грн., що підтверджується наявними у справі матеріалами та не спростовано у встановленому порядку відповідачем.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за Договором правомірно нараховано 9,83 грн. інфляційних втрат та 17,92 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Центральний" Подільської районної у м. Києві ради (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2, корп. 1; код ЄДРПОУ 35669345) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305, р/р № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) 1 074 (одну тисячу сімдесят чотири) грн. 21 коп. заборгованості, 9 (дев'ять) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 17 (сімнадцять) грн. 92 коп. 3 % річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.12 р.

Суддя С.М. Мельник