Рішення № 25332528, 16.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/8040-2012 16.07.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН"

про стягнення 4 255,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Кравцова А. С. -представник за довіреністю від 03.01.2012

від відповідача: Кучерявий С. В. -представник за довіреністю від 01.04.2012

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" шкоди в порядку регресу в розмірі 4 255,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору № 0225.0030-0230.012 від 11.09.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Хонда д/н НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ д/н НОМЕР_3, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/8040-2012, розгляд справи призначено на 16.07.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач в судове засідання 16.07.2012 з'явився та надав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що позивач, при визначенні розміру позовної заяви, не зменшив страхове відшкодування на суму франшизи у зв'язку з чим, відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.07.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2008 року між ЗАТ «СК «Інпро»(перейменоване на ПАТ «СК «Граве України») та ОСОБА_3 було укладено Договір страхування № 0225.0030-0230.012 (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль Хонда д/н НОМЕР_1.

ОСОБА_4 21.05.2009 року приблизно о 07:45 год. по вул. Подільській узвіз в м. Києві, керуючи автомобілем ВАЗ 2104 д/н НОМЕР_3, при перестроюванні та зміні напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Хонда д/н НОМЕР_1.

22.06.2009 до позивача надійшло повідомлення про настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 3-6/53/09 від 22.06.2009.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Хонда д/н НОМЕР_1.

Відповідно до Звіту № 4100 від 09.06.2009 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля д/н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 5574,83 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № СТН/0225.0030-0230.012/1.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 4255,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 198 від 15.07.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 255,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ 2104 д/н НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль ВАЗ 2104 д/н НОМЕР_3 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВА/7463657 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВА/7463657) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВА/7463657) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу) (підпункт 15.3 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВА/7463657).

Доказів того, що ОСОБА_4 перебувала у автомобілі на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВА/7463657 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 19323 від 26.01.2012 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 255,00 грн.

Проте, станом на день винесення рішення, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 3745,00 грн. (4 255,00 грн. (вартість відновлювального ремонту) -510 грн. франшизи за Полісом № ВА/7463657).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (79044, м. Львів, вул. Метрологічна, 2, ідентифікаційний номер 19243047) 3745,00 грн. (три тисячі сімсот сорок п'ять гривень 00 коп.) страхового відшкодування, 1416,59 грн. (одна тисяча чотириста шістнадцять гривень 59 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 18.07.2012