Рішення № 25332467, 10.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/6608-2012 10.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

До Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта"

Про стягнення 3 264,90 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10 липня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі по тексту - відповідач) про відшкодування понесених витрат в порядку регресу за договором добровільного страхування наземного транспорту №066-031219/18НТ від 21.09.2009 року в розмірі 3264,90 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 526, 549, 611, 993, 1191 ЦК України, ст. 25, 27, 38 ЗУ "Про страхування", ст. ст. 29, 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/6608-2012, розгляд справи призначено на 10.07.2012 року.

21.06.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали.

В судове засідання 10.07.2012 року позивач та відповідач не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У пункті 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія Брокбізнес"(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес") (далі по тексту - Позивач) (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту (надалі - Договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки Toyota Rav4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодогабувачем за Договором (п. 3) є ОСОБА_1.

Згідно ДАІ виданої ОСОБА_1 06.05.2010р., внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Toyota Rav4, державний номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

07.05.2010 року ОСОБА_2 звернулась до Позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

На підставі заяви Страхувальника від 07.05.2010 року та страхового акту №16308/1 від 01.06.2010р. року, Позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 3264,90 грн. ТОВ «Автогарант АВ», що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням №5477 від 03.06.2010р.

Як вбачається з постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 07.06.2010 року у справі №3-1854-1/10, 06.05.2010 року о 17 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Борщагівська, 204, ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки Форд, д/н НОМЕР_2 рухаючись заднім ходом не впевнився в безпеці руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Тойота, д/н НОМЕР_1, чим порушив п. 10.9 ПДР України.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді накладення штрафу, постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 07.056.2010 року у справі №3-1854-1/10.

Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі по тексту -Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5898644 (тип полісу -1), який діяв на 06.05.2010 року, застрахувало цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4 (належним чином засвідчена копія полісу наявна в матеріалах справи), а отже саме відповідач у справі є відповідальним за вину вказаної особи у настанні ДТП щодо заподіяних збитків.

Позивач направив до Відповідача заяву (вих. №763-01/10 від 19.08.2011р.), у відповідності до якої просив останнього сплатити на свою користь 3264,90 грн. шкоди в порядку регресу. Зазначена заява отримана Відповідачем 25.08.2012 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яка залишена без відповіді та задоволення.

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3264, 90 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - Форд, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Тойота, державний номер НОМЕР_1, застрахований ВАТ НАСК "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5898644.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_3 який керував автомобілем Форд, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 07.06.2010 року у справі №3-1854-1/10.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5898644, а до Позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортну №066-031219/18НТ від 21.09.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

07.05.2010 року ОСОБА_2 звернулась до Позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору страхування, укладеного між Позивачем та громадянкою ОСОБА_2, є страховим випадком.

Позивачем на підставі рахунку-фактури №АКК-000977 від 07.05.2010р., складеного ТОВ "Автогарант АВ" складено страховий акт №16308/1 від 01.06.2010р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

На підставі заяви Страхувальника від 07.05.2010 року та страхового акту №16308/1 від 01.06.2010р. року, Позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 3264,90 грн. ТОВ «Автогарант АВ», що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням №5477 від 03.06.2010р.

За приписами ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3264,90 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування (регресною вимогою) вих. №763-01/10 від 19.08.2011р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3264,90 грн.

Відповідач відповіді на назначену претензію не надав, шкоду не відшкодував, доказів протилежного суду не надано.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5898644) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза -0 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 3264,90 грн. (3264,90 грн. (сума понесених збитків по виплаті страхового відшкодування) -0 грн. (франшиза).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75; код ЄДРПОУ 00034186; з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"(04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3; код ЄДРПОУ 20344871) 3264 (три тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 90 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.07.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко