Рішення № 25332463, 11.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/4804-2012 11.07.12

За позовом: Представництва "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед"

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсервіс"

про: стягнення 31.901,68 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

позивача: Тимченко Б.І. -представник за довіреністю б/н від 10.04.2012

відповідача: Корнієнко М.М. -представник за довіреністю б/н від 30.09.2010

Суть спору: стягнення боргу у сумі 31.901,68 грн., з яких 31.181,10 грн. -основного боргу, 218,27 грн. -інфляційних витрат, 502,31 грн. -3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач оплатив товар, проте відповідач його поставив останньому лише частково, чим порушив права позивача. Тому позивач просить стягнути з відповідача вартість оплаченого, але не поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 порушено провадження у справі та присвоєно № 5011-45/4804-2012. Розгляд справи призначено на 21.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 розгляд справи відкладено на 11.06.2012.

В судовому засіданні 11.06.2012 оголошено перерву до 25.06.2012 та ухвалу про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2012 розгляд справи відкладено на 09.07.2012.

Представник відповідача, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 09.07.2012 оголошено перерву до 11.07.2012.

У судовому засіданні 11.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (далі -Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсервіс" (далі -відповідач) укладено договір від 27.05.2009 р. № 11-11/М (далі -Договір) за яким, як передбачено п. 1.1 Договору, Відповідач зобов'язаний передати у власність Позивача метанол технічний (далі -товар), а Позивач прийняти його та оплатити на умовах Договору.

Відповідно до умов Специфікації від 27.05.2009 № 1 (далі -Специфікація), яка є невід'ємною частиною Договору, Відповідач зобов'язаний поставити Позивачеві 100 тонн товару загальною вартістю 345.000,00 грн.

Пунктом 2 Специфікації передбачена 100 % передоплата за заявлену партію товару згідно виставленого Відповідачем рахунку.

Поставка товару здійснюється партіями у строки, вказані у письмовому замовлені Позивача (п. 3 Специфікації).

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

В період з 16.06.2009 по 09.11.2009 Відповідач поставляв товар Позивачеві як на підставі Договору, так і на підставі договорів у спрощеному способі, а саме шляхом оплати Позивачем виставлених йому Відповідачем рахунків-фактур, а тому сторони відійшли від умов укладеного між ними Договору.

Позивачем було оплачено товар на загальну суму 757.975,80 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи: від 15.06.2009 № 1732 на загальну суму 76.935,00 грн.; від 09.07.2009 № 2000 на загальну суму 75.900,00 грн.; від 28.07.2009 № 2172 на загальну суму 76.410,60 грн.; від 17.08.2009 № 2408 на загальну суму 73.088,40 грн.; від 10.09.2009 № 2661 на загальну суму 73.088,40 грн.; від 22.09.2009 № 2794 на загальну суму 73.088,40 грн.; від 12.10.2009 № 3042 на загальну суму 77.280,00 грн.; від 16.10.2009 № 3150 на загальну суму 77.280,00 грн.; від 28.10.2009 № 3255 на загальну суму 77.280,00 грн.; від 11.11.2009 № 3460 на загальну суму 77.625,00 грн.

Оплата здійснювалася Позивачем на підставі виставлених Відповідачем останньому рахунків-фактур, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи, а саме: від 10.06.2009 № СФ-0000024; від 06.07.2009 № СФ-0000026; від 23.07.2009 № СФ-0000029; від 11.08.2009 № СФ-0000030; від 04.09.2009 № СФ-000034; від 16.09.2009 № СФ-000036; від 06.10.2009 № СФ-000044; від 14.10.2009 № СФ-0000046; від 26.10.2009 № СФ-0000049, а також на підставі рахунку-фактури від 09.11.2009 № СФ-052, однак вказаний документ суду не надано та наявність якого сторонами по справі не заперечується.

Відповідач поставив Позивачеві товар загальна вартість якого складає 726.794,70 грн. у кількості 213,55 тонн, однак не у повному обсязі, що підтверджується наступними видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи, а саме: від 16.06.2009 № РН-000038 на загальну суму 76.217,40 грн.; від 08.07.2009 № РН-00040 на загальну суму 76.141,50 грн.; від 28.07.2009 № РН-0000048 на загальну суму 76.410,60 грн.; від 11.08.2009 № РН-0000049 на загальну суму 73.088,40 грн.; від 08.09.2009 № РН-0000065 на загальну суму 73.088,40 грн.; від 16.09.2009 № РН-0000067 на загальну суму 73.088,40 грн.; від 20.10.2009 № РН-0000082 на загальну суму 77.280,00 грн.; від 12.10.2009 № РН-0000078 на загальну суму 46.575,00 грн.; від 27.10.2009 № РН-0000084 на загальну суму 77.280,00 грн.; від 09.11.2009 № РН-0000089 на загальну суму 77.625,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між Позивачем та Відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже між сторонами спору виникли договірні відносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З огляду на наведене вище, сторони у повному обсязі виконали свої зобов'язання за договором, так як, Відповідачем був поставлений Позивачеві товар у кількості 213,55 тонн на загальну суму 726.794,70 грн., що перевищує суму та кількість вказаних у Специфікації до Договору.

Отже, Позивачем перераховано на користь Відповідача суму у розмірі 757.975,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наведених вище, натомість Відповідачем поставлено товар на меншу суму ніж оплачено останнім, а саме на загальну суму 726.794,70 грн., тобто на 31.181.10 грн. менше.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

У накладних, за якими передано товар Позивачеві, визначено предмет (товар) та його ціну. Проте, сторонами не досягнуто згоди про строк оплати поставленого товару.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки, за яким Відповідач зобов'язувався поставляти Позивачеві товар, а Позивач зобов'язувався його прийняти та оплатити відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником Відповідача суду надано відзив на позов, яким останній просить суд відмовити в задоволені позовних вимог Позивача у повному обсязі, посилаючись на те, що зобов'язанням Відповідача є поставка товару, а не грошове зобов'язання, тому Позивач не мав права вимагати у своїй вимозі від Відповідача перерахування коштів, оскільки відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, із твердженнями Відповідача, викладених у відзиві, суд не погоджується з наступних підстав:

Оскільки продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України). А п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем направлено лист від 01.09.2011 № 528-01/09Я із вимогою, в якій останній вимагав від Відповідача перерахувати на користь Позивача вартість недопоставленого товару у сумі 31.181,10 грн. Вказана вимога відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0113312099097 отримана відповідачем 12.09.2011.

Оскільки Відповідач отримав вимогу 12.09.2011, то останній мав повернути кошти за недопоставлений товар Позивачеві до 19.09.2011 включно.

Оскільки Відповідач поставив Позивачеві товар на загальну суму 726.794,70 грн., а Позивачем оплачено товар на загальну суму 757.975,80 грн., то заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 31.181,10 грн.

До відділу діловодства суду 06.07.2012 надішли додаткові пояснення із додатками, зокрема платіжні доручення від 16.06.2011 № 103 та від 05.07.2011 № 128, з яких вбачається, що Відповідач повернув Позивачеві кошти у розмірі 400,00 грн., як зайво перераховані на підставі рахунку-фактури від 09.11.2009 № СФ-052.

Отже, вимоги Позивача в частині стягнення 400,00 грн. основного боргу задоволенню не підлягають, оскільки вони заявлені безпідставно.

Таким чином, станом на момент вирішення спору судом, заборгованість Відповідача перед Позивачем, з урахуванням повернутих коштів у розмірі 400,00 грн, складає 30.781,10 грн., яка також підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача інфляційні збитки та 3 % річних у сумі 215,47 грн. та 495,87 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних збитків та 3 % річних суд визнає його арифметично невірним, так як вказані штрафні санкції нараховані на більшу суму, ніж наявна у Відповідача перед Позивачем.

За розрахунками суду сума інфляційних збитків складає (30.781,10 грн. * 100,7 % = 30.996,57 грн. -30.781,10 грн. = 215,47 грн.) 215.47 грн., а сума 3 % річних (30.781,10 грн. * 3 * 196 : 365 : 100 = 495,87 грн.) -495,87 грн., за період вказаний Позивачем у своєму розрахунку.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазсервіс»(03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, буд. 1, кв. 223, КОД 32103266, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь представництва "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (37212, Полтавська область, Лохвицький р-н, с. Яхники, вул. Шевченка, буд. 162), на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) -30.781 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 10 коп. -основного боргу, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 47 коп. -збитків від інфляції, 495 (чотириста дев'яносто п'ять) грн. 87 коп. -3 % річних, 1.588 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 85 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац

Дата підписання рішення: 18.07.2012 р.