Рішення № 25332418, 10.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/3561-2012 10.07.12

За позовомЗаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони Українидо 1) Центрального територіального управління капітального будівництва 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківміськбуд» 3) Департаменту будівництва Міністерства оборони Українипророзірвання договору,

Судді: Ониськів О.М.

Капцова Т.П.

Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від прокуратури: не з'явився,від позивача:Комар А. Ю., за довіреністю,від відповідача-1: Салій В. В., за довіреністю,від відповідача-2: не з'явився,від відповідача-3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Центрального територіального управління капітального будівництва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківміськбуд»про розірвання договору №227/ДБ-299Буд від 11.03.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківміськбуд»та Міністерством оборони України в особі Департаменту будівництва Міністерства оборони України.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у роботі ТОВ «Харківміськбуд»істотних відступів від умов договору підряду. Позивач стверджує, що ТОВ «Харківміськбуд»у встановлені договором від 11.03.2009 строки не передало Міністерству оборони України об'єкт будівництва (житловий будинок) та, посилаючись на ст. 852 ЦК України, просить розірвати спірний договір.

Ухвалою суду від 22.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/3561-2012 та призначено до розгляду на 12.04.2012.

Ухвалами суду від 12.04.2012 та 23.04.2012 розгляд справи відкладався у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників відповідачів та необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

У судове засідання 10.05.2012, прокурор та представник позивача з'явилися.

Представники відповідачів у судове засідання 10.05.2012 не з'явилися, про причини неявки не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали.

Ухвалою суду від 10.05.2012 розгляд справи було відкладено на 22.05.2012 у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників відповідачів та необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

Ухвалою суду від 22.05.2012 розгляд справи було відкладено на 31.05.2012 у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників прокуратури та відповідача-2 і необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

Крім того зазначеною ухвалою було залучено до участі у справі Департамент будівництва Міністерства оборони України, в якості відповідача-3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-68/3561-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.05.2012 справу № 5011-68/3561-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Капцова Т.П. та Куркотова Є.Б.

Ухвалою суду від 31.05.2012 справу № 5011-68/3561-2012 було прийнято до провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 19.06.2012.

У судовому засіданні, що відбулося 19.06.2012 було оголошено перерву до 09.07.2012.

Ухвалою суду від 09.07.2012 розгляд справи було відкладено на 10.07.2012 у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників прокуратури, відповідач-2 та відповідача-3.

Позивач у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.11.2011 № 21-10/5075-2, який надано позивачем, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківміськбуд»є просп. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19 кв. 213 у м. Харків, 61153.

Як вбачається з поштових повідомлень, ухвали суду було надіслано на адресу відповідача-2, а саме: 61153, м. Харків, просп. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19 кв. 213, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача-2 у позовній заяві, проте вказані ухвали були повернуті поштовим відділенням зв'язку із зазначенням причини повернення -організація не знайдена.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача-2 є адреса: (61153, м. Харків, просп. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19 кв. 213), за якою було надіслано ухвалу суду про порушення провадження у справі від 22.03.2012 та ухвали про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідач-2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача-2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач-3 у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 10.07.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 11 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківміськбуд»(Генпідрядник) та Міністерством оборони України (Замовник) був укладений договір підряду № 227/ДБ-299 Буд на будівництво 40-квартирного житлового будинку за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Великобагачанська, шифр 206-Х/84, 206-Х/84ІМ (далі - Договір).

Як вбачається зі спірного договору, його сторонами є ТОВ «Харківміськбуд»та Міністерство оборони України в особі начальника директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України Амосової Т.В., що діяла на підставі Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 19.07.2006 № 422 та Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921.

Тобто, Департамент будівництва Міністерства оборони України було особою, яка в інтересах Міністерства оборони уклало договір підряду з ТОВ «Харківміськбуд».

Згідно з ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Частина 1 статті 239 ЦК України передбачає, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Тобто, юридичний факт підписання договору підряду створив нові цивільні права та обов'язки не для Департаменту будівництва Міністерства оборони України, а тільки для Міністерства оборони України, оскільки саме цей учасник цивільних правовідносин уповноважив відповідача-3 діяти від його імені та в його інтересах.

Отже, підписання ж цього договору не створило будь-яких прав та обов'язків як для Департаменту будівництва Міністерства оборони України так і для Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яке за твердженням Міністерства оборони України є правонаступником Департаменту будівництва Міністерства оборони України.

Таким чином, за висновком суду, відповідач-1 та відповідач-3 не є сторонами спірного зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 509 ЦК України та є неналежними відповідачами у справі.

Відповідно до п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК.

Враховуючи, що належний відповідач - ТОВ «Харківміськбуд»уже залучений до участі у справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 та відповідача-3 слід відмовити.

Відповідно до п. 1.4. Договору Замовник доручає Генпідряднику, а Генпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації, чинних нормативно-правових актів у галузі будівництва і експлуатації об'єктів житлового призначення та умов Договору збудувати об'єкт (40-квартирний житловий будинок за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Великобагачанська, шифр 206-Х/84, 206-Х/84ІМ), ввести його в експлуатацію, та передати об'єкт Замовнику у загальнодержавну власність в оперативне управління Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти від Генпідрядника закінчені роботи з будівництва об'єкта та оплатити їх у визначеному в Договорі порядку.

Договірна ціна робіт з будівництва об'єкта складає 7.530.000,00 грн. відповідно до п. 3.1 Договору.

Згідно з п. 12.1 Договору фінансування робіт (будівництво об'єкта) здійснювалось за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що граничний строк виконання робіт та введення об'єкту в експлуатацію - 30 серпня 2009 року.

Згідно з п. 2.3 Договору перегляд строків виконання робіт, введення об'єкта в експлуатацію і передача його Замовнику може здійснюватися за згодою сторін за умови підписання Сторонам відповідної додаткової угоди до Договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).

Додаткових угод щодо продовження строків виконання робіт та введення об'єкту в експлуатацію між сторонами не укладалось.

Відповідно до п. 14.1 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах твердої договірної ціни та виділених коштів на оплату робіт згідно з графіком фінансування будівництва об'єкту.

Позивачем під час судового розгляду було підтверджено той факт, що фінансування будівництва об'єкту останнім не проводилось. Вказані твердження позивача підтвердив також і відповідач-3 у поданому відзиві на позовну заяву.

Як визначено у п. 14.2 Договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів прийняття виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються генпідрядником та передаються замовнику.

Кінцеві розрахунки за виконані генпідрядником за Договором роботи здійснюються у двотижневий термін після виконання і прийняття всіх передбачених Договором робіт, затвердження акту Державної комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію та передачі об'єкта замовнику у визначеному Договором порядку (п. 14.3 Договору).

Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, станом на день розгляду справи роботи за Договором Генпідрядником не виконуються. Об'єкт не введений в експлуатацію, чим порушуються інтереси позивача, дії якого направлені на виконання комплексної програми по забезпеченню житлом військовослужбовців Збройних Сил України. Зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи актом обстеження об'єкту будівництва за Договором № 227/ДБ-299 Буд від 11.03.2009 та листом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Полтавської області № 7/16-01-23/1068 від 07.05.2012. Згідно з останніми будівництво спірного об'єкта відповідачем-2 взагалі не проводилося, в експлуатацію вказаний об'єкт також не був введений.

Таким чином, генпідрядником було порушено строк виконання зобов'язань за Договором, на строк більше двох років.

Згідно з п. 10.2 Договору Генпідрядник зобов'язаний інформувати Замовника про хід виконання робіт у тому числі про відхилення від графіку їх виконання. Протягом дії Договору жодної інформації з боку Генпідрядника щодо зриву графіку виконання робіт не надходило.

Відповідно до ч. 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує іі настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Підпунктом 17.3.5 Договору сторони обумовили порядок розірвання Договору, зокрема, Замовник має право розірвати Договір у випадку відставання Генпідрядника від графіка виконання робіт більш ніж на два місяці.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Сторона, яка прийняла рішення змінити або розірвати Договір повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні. Сторона, яка одержала пропозицію про розірвання або зміну умов Договору протягом 20 днів письмово повідомляє другу Сторону про своє рішення (п. 17.5 Договору).

Відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

На підставі зазначеного, 14.10.2011 Центральне територіальне управління капітального будівництва, на підставі довіреності Міністерства оборони України від 17.12.2010 № 220/560/д направило на адресу ТОВ «Харківміськбуд»лист № 10/1203 (повідомлення про намір розірвати Договір № 220/560/д) разом з угодою про розірвання договору № 227/ДБ-229 Буд від 11.03.2009.

Проте, як встановлено судом, конверт з супровідним листом та угодою повернувся до Центрального територіального управління капітального будівництва, з довідкою (відміткою) працівника ДП «Украпошта»про те, що «організація не знайдена».

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача і прокурора, невиконання умов Договору відповідачем-2 призводить до унеможливлення виконання своїх функціональних обов'язків позивачем, а також порушує виконання Комплексної програми по забезпеченню житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи, службових осіб митних органів та членів їх сімей, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.1999 № 2166 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 538).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного суд, враховуючи встановленні обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання спірного договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем-2 не надано.

Як визначено у п. 11 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»органи прокуратури при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді від сплати судового збору звільняються.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1.073,00 грн. (судовий збір) підлягають стягненню з відповідача-2 на користь бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківміськбуд»задовольнити.

2. Розірвати договір № 227/ДБ-299 Буд від 11.03.2009, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківміськбуд»та Міністерством оборони України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківміськбуд»(61153, м. Харків, просп. 50-річчя ВЛКСМ, 47/19 кв.213 код ЄДРПОУ 33120607) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1.073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп.

4. В позові до Центрального територіального управління капітального будівництва та до Департаменту будівництва Міністерства оборони України відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.07.2012.

Судді: Ониськів О.М. (головуюча)

Капцова Т.П.

Куркотова Є.Б.