Рішення № 25331702, 10.07.2012, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1510/3911/12

Провадження № 2/1510/2768/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

при секретарі - Сирбу Г.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - комунальне підприємство «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею, як спадкоємицею за законом першої черги право власності на квартиру АДРЕСА_1 який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючий документ на квартиру та витяг про реєстрацію права власності КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_3.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд цивільної справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

В судове засідання представник Ізмаїльської міської ради Одеської області не з'явився, надав суду заяву про розгляд цивільної справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

В судове засідання представник комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» не з'явився, надав суду заяву про розгляд цивільної справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про власність» (в редакції 1991 року) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Згідно довідки № 22 від 29.05.2012 року, наданої житлово-будівельним кооперативом « Дунаєць-2» вартість квартири АДРЕСА_1 сплачена повністю, тобто ОСОБА_3 являється власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.12.1999 року, виданого відділом запису громадянського стану адміністрації Білібінського району, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилась спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира АДРЕСА_1

За життя спадкодавець заповіту на вищевказане спадкове майно не залишав, що підтверджено Витягом із спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30749941 від 13.06.2012 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3, відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963) після смерті ОСОБА_3 являються:

- мати ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_3, серії НОМЕР_5, виданим бюро записів актів громадянського стану виконавчого комітету Ізмаїльської міської Ради депутатів трудящих;

- дружина ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 09.08.1975 року, виданим бюро запису актів громадянського стану виконкому Бендерської міської Ради депутатів трудящих;

- донька ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 01.12.1975 року, виданим відділом записів актів громадянського стану по м. Бендери МРСР;

- донька ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14.04.1986 року, виданим відділом запису атів громадянського стану виконкому Бендерської міської ради депутатів трудящих та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 07.08.2004 року, виданим відділом запису актів цивільного стану адміністрації міста Кострома РФ, згідно якого ОСОБА_7 змінила прізвище на «ОСОБА_7».

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК УРСР (1963) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно до ч.1,2 ст. 549 ЦК України УРСР (1963) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до довідки житлово-будівельного кооперативу «Дунаєць-2» за № 22 від 29.05.2012 року разом з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_2, тобто вважаються такими, які фактично прийняли спадщину.

Нотаріально посвідченою заявою від 11.05.2012 року ОСОБА_6 спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 не приймала та не претендує на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, оформлювати свої спадкові права не бажає.

ОСОБА_5 разом зі спадкодавцем на час смерті не мешкала, що підтверджено довідкою № 22 від 29.05.2012 року, наданою житлово-будівельним кооперативом «Дунаєць-2» та з заявою про прийняття вищевказаної спадщини не зверталась, що підтверджено витягом зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 30749949 від 13.06.2012 року, тобто вважається такою, яка фактично не прийняла спадщину.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК УРСР (1963) в разі не прийняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляються між ними в рівних частках, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належать по 1/2 частці квартири АДРЕСА_2.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частка квартири АДРЕСА_3.

За життя спадкодавець заповіту на вищевказане спадкове майно не залишав, що підтверджено Витягом із спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30750010 від 13.06.2012 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4, відсутня.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являється:

- син ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 07.08.1964 року, виданим бюро записів актів громадянського стану виконавчого комітету Ізмаїльської міської Ради депутатів трудящих.

Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки на час відкриття спадщини спадкоємець першої черги ОСОБА_3 помер, спадкоємцями за правом представлення після смерті ОСОБА_4 являються:

- онука ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 01.12.1975 року, виданим відділом записів актів громадянського стану по м. Бендери МРСР;

- онука ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14.04.1986 року, виданим відділом запису атів громадянського стану виконкому Бендерської міської ради депутатів трудящих та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 07.08.2004 року, виданим відділом запису актів цивільного стану адміністрації міста Кострома РФ, згідно якого ОСОБА_7 змінила прізвище на «ОСОБА_7».

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно довідки житлово-будівельного кооперативу «Дунаєць-2» за № 21 від 29.05.2012 року разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 була зареєстрована ОСОБА_2. Крім того відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

ОСОБА_6 разом зі спадкодавцем не мешкала, що підтверджено довідкою № 21 від 29.05.2012 року, наданою житлово-будівельним кооперативом «Дунаєць-2» та заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала, що підтверджено витягом зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 30750022 від 13.06.2012 року, тобто вважається такою, яка фактично не прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області від 13.06.2012 року за № 1396/2-15 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючий документ на квартиру та витяг про реєстрацію права власності КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_3.

Заслухавши пояснення представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачі визнали позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268,1269, 1266 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - комунальне підприємство «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1

Припинити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Я. Присакар