Постанова № 25331510, 18.07.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 р. Справа № 2-а-2801/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до підприємства споживчої кооперації "Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ" про стягнення заборгованості по пільгових пенсіях,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області (далі - позивач або УПФУ) звернулось до суду з позовом до підприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» (далі - відповідач або ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ») про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 502 грн. 44 коп.

Позивач надав суду заяву у якій просить розглянути справу без його участі у порядку письмового провадження. Представник відповідача надав суду заяву відповідно до змісту якої позов не визнає та просить розглянути справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ч.4 ст.122 КАС України, суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Відповідно до змісту позову та додатків до нього позивач позовні вимоги обґрунтував наступним.

Так, ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» використовувало працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Для цього територіальним органом Пенсійного фонду щорічно визначається розмір сум до відшкодування зазначених витрат, який вказується у повідомленні, що до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій надсилається відповідному підприємству. Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відбувається щомісячно до 25 числа у розмірі сум, зазначених у повідомленні Пенсійного фонду. Однак, всупереч цьому, станом на момент подачі позову сума відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2012 р. ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» не відшкодована. Таким чином, у відповідача наявний борг у розмірі 502,44 грн., який позивач просить стягнути.

Відповідно до наданого поштою представником відповідача заперечення, відповідач позов не визнає у повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує наступними обставинами.

Так, вважає, що УПФУ не мало право призначати пільгову пенсію ОСОБА_1, так як для цього були відсутні необхідні документи, зокрема, трудова книжка, довідка яка підтверджує пільговий стаж, гарантій лист про перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України.

Крім цього, вважає, що нормативними документами, які регулюють правовідносини у цій сфері, а саме постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад і показників, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах» №1173 від 22.08.1956 р. та постановою Кабінету Міністрі України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» №36 від 16.01.2003 р. не передбачено, що пільгові пенсії призначаються та сплачуються працівникам за рахунок коштів підприємства.

Також, відповідно до заперечення, відповідач вважає, що УПФУ обґрунтовує свої позовні вимоги нормативним актами, які втратили чинність.

У зв'язку з наведеним відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Так, відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №5000460 відповідач є юридичною особою. Відповідно до матеріалів справи відповідач у своїй діяльності використовує працю найманих працівників, тобто є роботодавцем, а тому в розумінні Закону №1058 та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, №400/97-ВР (далі - Закон №400) він є страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абз. 1, 2 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництвом, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі по тексту - Списки), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, Прикінцеві положення містять бланкетні норми, які стосовно правового регулювання відносини з приводу підстав та порядку призначення, а також покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відсилають до законодавчих актів, що діяли до набрання чинності Законом № 1058.

Законодавчим актом, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, є Закон № 400.

Зокрема, згідно із ст.2 Закону №400 для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону №1788, а згідно п.2 ст.4 Закону №400 ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.

Закон №400 будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить, а отже він зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку.

Пункти "б"- "з" ст.13 Закону №1788, в тому числі але не виключно, регулюють питання призначення пенсії на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до ст.8 Закону №1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, №21-1 (далі по тексту Інструкція №21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, аналізуючи викладене суд прийшов до висновку, що підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що УПФУ призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону №1788, як такому, що був зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Відповідно до матеріалів справи підставою для призначення зазначеної пенсії ОСОБА_1, стали його трудова книжка, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (в т.ч. і видана ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» від 08.06.2011 р., №204), акт №86 від 28.07.2011 р. Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень 2012 року частка плати ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» складає 39,00%.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» не оскаржено порядок та підстави призначання пенсії вищезазначеній особі.

Згідно п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, УПФУ надіслано до ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» відповідне повідомлення від 13.06.2012 року, №4188/01 з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень 2012 року, відповідно до яких сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2012 року складає 502,44 грн.

Однак відповідач суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах УПФУ не відшкодував.

За таких обставин, суд вважає, що сума заборгованості відповідача перед УПФУ у розмірі 502,44 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах підлягає стягненню у повному обсязі.

При цьому суд вважає помилковою позиції відповідача, якими він обґрунтовує свої заперечення на позов.

Так, дослідженням матеріалів справи встановлено, що УПФУ при призначенні пенсії ОСОБА_1 використовувало трудову книжку, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (в т.ч. і видану ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» від 08.06.2011 р., №204) , акт №86 від 28.07.2011 р., що спростовує позицію відповідача про їх відсутність.

При цьому суд зазначає, що наявність гарантійного листа підприємства про перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України, на відсутність якого у своєму запереченні посилається відповідач, передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року, №937, який затверджений постановою Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року, №3-2 та самою постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року, №937, якою затверджений Порядок призначення пенсій за рахунок коштів підприємства та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Зазначенні нормативні документи урегульовують механізм призначення пільгових пенсій за рахунок коштів підприємства працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах не передбачених Списками №1 та №2. ОСОБА_1 пільгова пенсія призначена, як особі, яка працювала за Списком №2, тобто зазначенні нормативні акти врегульовують інші правовідносини і до процедури призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 вони не мають застосовуватись.

Також, суд зазначає, що правова позиція УПФУ яка викладена в позові щодо відшкодування ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1, як особі яка працювала за Списком №2 відповідає правовим позиціям Верховного Суду України. Так, постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі №21-69а11, зазначено, що порядок відшкодування УПФУ фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст.13 Закону №1788 не змінився у зв'язку з набранням 1 січня 2004 року чинності Законом №1058, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин, а тому до них необхідно застосовувати положення Закону №400. Зазначена постанова Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі №21-69а11 прийнята з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому в силу положень ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Щодо посилання УПФУ у позові на нормативні акти які втратили чинність, про що у заперечені зазначив відповідач, суд вважає, що дані факти не змінюють змісту правовідносин, не впливають на зміст позовних вимог, однак свідчать про наявність технічних помилок УПФУ при складанні позову.

Таким чином, узагальнюючи викладене суд вважає, що позов управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до підприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 502 грн. 44 коп. за червень 2012 року підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до підприємства споживчої кооперації "Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ" про стягнення заборгованості по пільгових пенсіях задовольнити.

Стягнути з підприємства споживчої кооперації "Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ" (ідентифікаційний код 01734253) на користь управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області заборгованість по пільгових пенсіях за червень 2012 року у сумі 502 (п'ятсот дві) грн. 44 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 10.1