Постанова № 25330389, 17.07.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 року Справа № 2а/0370/1932/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І..,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції до Малого приватного підприємства «Тетріс» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція (далі Ковельська ОДПІ, позивач) звернулася в суд із позовом до Малого приватного підприємства «Тетріс» (МПП «Тетріс», відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 5014,16 грн. з активів підприємства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, перебуває на обліку як платник податків у Ковельській ОДПІ та всупереч вимогам податкового законодавства не сплатив узгоджені грошові зобов'язання у сумі 5014,16 грн. Заборгованість виникла внаслідок несплати штрафної санкції нарахованої податковим органом за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по платі за землю. Ковельською ОДПІ вживалися заходи з метою погашення податкового боргу у формі направлення відповідачу податкової вимоги, однак це не спричинило повного погашення податкового боргу, а тому позивач просить стягнути з активів МПП «Тетріс» податковий борг у сумі 5014,16 грн. у державний бюджет.

Представником Ковельської ОДПІ 16 липня 2012 року було подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с.42) в якій просить надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 5014,16 грн. за рахунок майна МПП «Тетріс», що перебуває у податковій заставі.

В судове засідання представник позивача не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.40).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав, хоча був належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.33).

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Поштове відправлення з повісткою, надіслане відповідачу рекомендованим порядком за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не вручене відповідачу з незалежних від суду причин (за закінченням терміну зберігання), а тому вважається, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.33).

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули (при цьому, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що МПП «Тетріс» зареєстроване як юридична особа 22 вересня 2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи (а.с.8). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Ковельській ОДПІ з 02 жовтня 2000 року за № 315 (а.с.10). МПП «Тетріс» діє на підставі Статуту затвердженому засновником підприємства та зареєстрованому відділом державної реєстрації суб'єктів господарювання Ковельської міської ради 22 вересня 2000 року (а.с.11-15).

Станом на 15 травня 2012 року за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 5014,16 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.7) та витягом зі зворотного боку облікової картки підприємства (а.с.17-18), наданих Ковельською ОДПІ.

Як вбачається з матеріалів справи Ковельською ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності МПП «Тетріс» з питань дотримання граничних строків сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю результати якої викладено в акті від 28 листопада 2011 року №1463/15-31101074 (а.с.21-23). В ході перевірки було встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, а саме платником було допущено несвоєчасну сплату до бюджету узгодженого податкового зобов'язання по оренді платі за землю.

За результатами проведеної перевірки, на підставі сформованого акту щодо МПП «Тетріс» Ковельською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2011 року №0003881500, № 0003891500 та №0003901500 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, якими до відповідача застосовано штрафну санкції на загальну суму 5014,16 грн. (а.с.19), які відповідач отримав поштовим порядком (а.с.19 зворот, 20).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Прийняті рішення податкового органу підприємством в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим керуючим, який був призначений наказом Ковельської ОДПІ, 11 квітня 2012 року було проведено опис майна, яке належить МПП «Тетріс» про що складено акт опису майна №8/24-030 (а.с.29) на яке поширюється право податкової застави. Дане обтяження було включено у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12 квітня 2012 року № 35662152 (а.с.28).

Судом встановлено, що позивачем здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання відповідачу, в порядку статті 59 Податкового кодексу України, податкової вимоги від 06 лютого 2012 року № 9 (а.с.24), проте заборгованість відповідачем перед бюджетом погашена не була.

На підтвердження відсутності відкритих рахунків у МПП «Тетріс» позивачем надано довідку (додаток) (а.с.6) з якої вбачається, що всі рахунки підприємства закриті, відповідно Ковельська ОДПІ не має можливості звернутися до суду про стягнення коштів з рахунків платника податків.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (надалі - Податковий кодекс України, ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такі випадки встановлено, зокрема, пунктом 288.7 статті 288 ПК України, відповідно до якого податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, штрафні санкції за порушення термінів сплати грошових зобов'язань по орендній платі за землю розмірі 5014,16 грн. є податковим боргом МПП «Тетріс».

Відповідно до пункту 41.5 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлені права податкового органу. Зокрема, згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 95.1 статті 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 87.2. статті 87 Податкового Кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків, з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом.

В силу пункту 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З аналізу норм статті 95 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.

Таким чином, дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається судом у разі дотримання наступних умов: наявність податкового боргу, направлення податкової вимоги, спливу 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.

Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу у розмірі 5014,16 грн., податковим органом дотримано вимоги щодо винесення податкової вимоги, які відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені, на день звернення до суду добровільно заборгованість відповідачем не погашена, також в останнього відсутні відкриті рахунки у банках, тому суд дійшов до висновку, що є усі законні підстави для стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника, яке перебуває у податковій заставі. З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції до Малого приватного підприємства «Тетріс» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити повністю.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 5014,16 (п'ять тисяч чотирнадцять гривень шістнадцять копійок) за рахунок майна Малого приватного підприємства «Тетріс», що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович