ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2012 року
Справа № 2а/0370/1934/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого, судді Смокович В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Луцьку адміністративну справу за позовом Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Графпак» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Камінь-Каширська міжрайона державна податкова інспекція (далі Камінь-Каширська МДПІ, позивач) звернулася в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Графпак» (ТзОВ «Графпак», відповідач) про стягнення податкового боргу за рахунок готівки та з рахунків підприємства в розмірі 1020,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як юридична особа, взятий на облік платником податків у Камінь-Каширській МДПІ, зобов’язаний подавати декларації до контролюючих органів у порядку встановленому Податковим кодексом України (ПК України). Станом на 07 червня 2012 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток у сумі 1020,00 грн., який виник внаслідок несплати штрафної санкції нарахованої за неподання податкової звітності за ІІ-ІІІ квартали 2011 року. Позивач просить стягнути з ТзОВ «Графпак» податковий борг в сумі 1020,00 грн. за рахунок готівки підприємства та з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
В судове засідання представник позивача не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав до суду клопотання в якому просив розгляд справи здійснювати без участі представника Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.37).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав, хоча був належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.31).
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Поштове відправлення з повісткою, надіслане відповідачу рекомендованим порядком за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не вручене відповідачу з незалежних від суду причин (за закінченням терміну зберігання), а тому вважається, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.31).
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули (при цьому, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Графпак» як юридична особа зареєстроване 04 березня 2008 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 846999, виданим Камінь-Каширською районною державною адміністрацією Волинської області і Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданою відділом статистики у Камінь-Каширському районі (а.с.18-20). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Камінь-Каширській МДПІ з 05 березня 2008 року за № 2049 та діє на підставі Статуту затвердженому рішенням власників ТзОВ «Графпак» 04 березня 2008 року (а.с.7-16).
Станом на 07 червня 2012 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.27) та витягом з облікової картки підприємства (а.с.21), наданих Камінь-Каширською МДПІ.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг по податку на прибуток виник внаслідок повторного вчинення позивачем такого порушення як неподання звітності з податку на прибуток. Так, актом камеральної перевірки від 15 вересня 2011 року №266/15-35763308 (а.с.42-43) зафіксовано факт неподання декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року за що застосовано штраф в порядку статті 120 Податкового кодексу України в розмірі 170,00 гривень про що винесено податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2011 року №0001261501 (а.с.44). В наступному податковому періоді (ІІ-ІІІ квартал 2011 року) ТзОВ «Графпак» повторно не подало податкову декларацію з податку на прибуток. Ця обставина була встановлена при проведенні камеральної перевірки податкової звітності і викладена в акті перевірки від 15 грудня 2011 року №372/15-35763308 (а.с.22-23). Податковим повідомленням-рішенням від 27 січня 2012 року №0000051501 до відповідача було застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн.
Прийняті рішення податкового органу підприємством в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.
Податковий кодекс України в статті 16 серед обов’язків платника податків виділяє такий як (підпункт 16.1.3) подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
В свою чергу Підрозділом 4 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.
Відповідальність за неподання обов’язкової податкової звітності передбачена статтею 120 ПК України згідно положень якої неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно з підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Судом встановлено, що Камінь-Каширською МДПІ вживались заходи щодо погашення боргу шляхом надіслання відповідачу податкових вимог від 16 березня 2009 року № 1/10 та від 14 квітня 2009 року № 2/15, отримання яких останнім підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с.45-46), також позивачем було винесено рішення щодо ТзОВ «Графпак» про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.47). Проте вжиті заходи податкового органу зі сторони боржника були залишені без реагування, тобто податковий борг, сума якого згідно з даними облікової картки платника податку на прибуток станом на 07 червня 2012 року становить 1020,00 грн., відповідачем не погашений.
Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Підпунктом 95.4 статті 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток в розмірі 1020,00 грн., який підтверджується наданими доказами (розрахунок боргу, облікова картка) і в добровільному порядку товариством не сплачений та вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Графпак» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок готівки та з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Графпак» в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень нуль копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І.Смокович
Судове рішення № 25330207, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 17.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0370/1934/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: