Рішення № 25329899, 30.05.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-3731/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 травня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Голік Н.О.,

при секретарі Крапивній В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про визнання недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 426/П/27/2008-840 від 18.08.2008 року.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ВАТ КБ «Надра», яке відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи змінило назву на ПАТ КБ «Надра»та ОСОБА_1 18 серпня 2008 року було укладено кредитний договір № 426/П/27/2008-840, згідно п.п. 1.1 якого ОСОБА_1 було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 199 139 доларів США 09 центів, строком до 17 серпня 2038 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,49% відсотків річних на купівлю нерухомого майна.

Відповідно до п.3.3. договору позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені цим договором відсотки, шляхом внесення щомісячної суми платежу в розмірі 2 649,00 доларів США.

Відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 08.07.2010 р. утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 2 107 520 (два мільйони сто сім тисяч п»ятсот двадцять) грн. 21 коп., яка підтверджується розрахунками, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.2.4 кредитного договору позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не внесе черговий платіж у термін, визначений п. 3.3.1 кредитного договору.

Станом на сьогоднішній час відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, чим створив вказану заборгованість.

Неодноразові звернення позивача до відповідача із вимогами достроково повернути кредит, відсотки за користування кредитом та сплатити штрафні санкції залишилися без відповіді.

Відповідач та представник відповідача проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Надра»про визнання недійсним кредитного договору від 18.08.2008 року № 426/П/27/2008-840, визнання недійсним договору іпотеки від 18.08.2008 року.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовував свої вимоги тим, що вважає кредитний договір № 426/П/27/2008-840 від 18.08.2008 року, договір купівлі -продажу земельної ділянки від 18.08.2008 року, договір іпотеки від 18.08.2008 року укладеними з застосуванням нечесної підприємницької практики, оскільки укладені в різних місцях. Зокрема, позивач за зустрічним позовом вказує, що співробітники банку ввели його в оману, оскільки придбана земельна ділянка має цільове призначення -«для ведення садівництва», а не як планував ОСОБА_1 - для будівництва житлового будинку.

Позивачем по зустрічному позову зазначено, що договір кредиту було укладено з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів»в частині недотримання істотних умов, які обов»язкові для кредитних договорів, чим були порушені права позивача, як споживача фінансових послуг.

Також позивач по зустрічному позову обґрунтовує позовні вимоги тим, що кредитний договір та договір іпотеки, зазначені вище є такими, що суперечать Конституції України, ЦК України та мають бути визнані недійсними.

У відповідності до постанови НБУ № 424 від 13.09.2010 року, безнадійна заборгованість, до якої відноситься і заборгованість позивача має бути списана банком. Таким чином позивач вважає, що стягнення банком з нього списаної заборгованості та нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Окрім того, у відповідності до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня, кредит банком наданий в іноземній валюті -доларах США.

Банком порушено вимоги валютного законодавства та не отримано індивідуальної ліцензії для здійснення платежів в іноземній валюті, як того вимагає закон.

У відповідності до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

З вищевказаних обставин, представник позивача по зустрічному позову просив відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «Надра»позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в задоволенні зустрічного позову -відмовити.

ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні проти первісного позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні, та задовольнити зустрічний позов.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги по первісному позову підлягають задоволенню, в зустрічному позові необхідно відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У судовому засіданні було встановлено, що 18.08.2008 року між ВАТ КБ «Надра», яке відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи змінило назву на ПАТ КБ «Надра»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 426/П/27/2008-840, згідно п.п. 1.1 якого ОСОБА_1 було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 199 139 доларів США 09 центів, строком до 17 серпня 2038 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,49% відсотків річних на купівлю нерухомого майна.

Відповідно до п.3.3. договору позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені цим договором відсотки, шляхом внесення щомісячної суми платежу в розмірі 2 649,00 доларів США.

18.08.2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов»язання, що витікає з кредитного договору передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки -земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 08.07.2010 р. утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 2 107 520 (два мільйони сто сім тисяч п»ятсот двадцять) грн. 21 коп., яка підтверджується розрахунками, які містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст. 1054 ЦК України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 3) сплата неустойки (п. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Нормами ст. 598 ЦК України, встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Таким чином, кредитний договір та договір іпотеки були укладені з урахуванням волевиявлення відповідача, оскільки підписи на договорах є доказом того, що сторони погодилися з їх умовами.

Згідно ст.. 203 ч.1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.1 ст. 230 ЦК України передбачено, що суд визнає угоду недійсною у випадку, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст. 229 цього Кодексу).

Згідно ч.1 ст. 229 ЦК України істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що договори між сторонами підписані уповноваженими особами, вони містять всі суттєві умови передбачені законом для договорів і які мають істотне значення, а також які були узгодженні сторонами шляхом звернення відповідача з пропозицією щодо укладання договорів та погодження позивачем на укладання таких договорів

Відповідно до ст.. 192 ЦК України іноземна валютна може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти -гроші у національній або в іноземній валюті чи їх еквівалент. Норми статей 47 та 49 даного Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Щодо вимог підпункту «в»пункту 4 статті 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогоднішній день законодавець не визначив межі термінів і сум надання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, операції з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Представником позивача надані докази (копія банківської ліцензії № 21, копія дозволу та додаток до дозволу № 21-3) (а.с.72-74) щодо правомірності здійснення Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»банківських операцій в іноземній валюті, в тому числі надання кредитних коштів в іноземній валюті.

Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, договори, укладені сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочинів, мають обов'язкову силу для самих сторін.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти-гривні. Відповідно до ст.. 36 Закону України «Про Національний Банк України»офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється НБУ. Згідно з ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, Положенням «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління НБУ № 496 від 12.11.2003 року, визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладанні кредитного договору в іноземній валюті та беручи на себе повні обов'язки щодо погашення кредиту саме в доларах США ОСОБА_1 повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за кредитним договором.

Відповідач, згідно з ч.2 ст. 1056 ЦК України мав право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідач, отримуючи дохід в національній валюті -гривні, усвідомлював, що може здійснювати виконання боргових зобов'язань у національній валюті за курсом на день платежу, відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

З цих підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними кредитного договору від 18.08.2008 року № 426/П/27/2008-840, визнання недійсним договору іпотеки від 18.08.2008 року не підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду з зустрічними позовними вимогами, в порушення вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів на обґрунтування заявлених зустрічних вимог.

Керуючись ст.ст. 6,192, 203, 215, 216, 229, 230, 627, 629, 638, 1054, 1056 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про Національний Банк України», Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст.10, 59, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДР 20025456) заборгованість за кредитним договором № 426/П/27/2008-840 від 18 серпня 2008 року у розмірі 2 107 520 (два мільйони сто сім тисяч п»ятсот двадцять) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДР 20025456) витрати з оплати судового збору у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про визнання недійсним кредитного договору, -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: