Вирок № 25329842, 23.07.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1/2609/940/12

В И Р О К

Іменем України

23 липня 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Мартинова Є.О.,

при секретарі Моргушко Л.В.,

з участю прокурора Павловської О.А.,

підсудної ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Фастів Київської області, українки, громадянки України, освіти середньої-спеціальної, заміжньої, працюючої покоївкою в ВАТ «Готельний комплекс «Либідь», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинила пособництво в підробці посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його використання, а також використання завідомо підробленого документа за наступних обставин:

В лютому місяці 2012 року, у ОСОБА_1, яка на обліку в Управлінні Пенсійного фонду на обліку не перебуває та пенсію не отримує, після розмови з наглядно знайомою жінкою на ім'я «ОСОБА_2», виник протиправний умисел, спрямований на пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, яке видається та посвідчується державною установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання для безкоштовного проїзду в електропоїздах.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 у лютому 2012 року прибула до міста Києва, де, знаходячись біля будівлі Національного Цирку України, що розташований на площі Перемоги, яка в Шевченківському районі міста Києва, зустрілась з невстановленою судовим слідством особою жіночої статі на ім'я «ОСОБА_2», матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, та, реалізуючи свій прямий злочинний умисел, надала їй свою фотокартку та анкетні дані для виготовлення підробленого пенсійного посвідчення. Через два дні, перебуваючи в електропотязі сполученням «Фастів-Київ», який в той час відправлявся зі станції Фастів, що в місті Фастів Київської області, за попередньою домовленістю, ОСОБА_1 знову зустрілась з невстановленою судовим слідством особою жіночої статі на ім'я «ОСОБА_2»і отримала від неї підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, в якому була вклеєна фотокартка ОСОБА_1, за що передала останній гроші в сумі 150 гривень.

Крім того, 29 травня 2012 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, приблизно о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи на території Приміського вокзалу ст. Київ-Пасажирський, що в Солом'янському районі міста Києва, маючи прямий злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого посвідчення для безкоштовного проїзду приміським залізничним транспортом, достовірно знаючи, що наявне у неї пенсійне посвідчення посвідченні серії НОМЕР_1 видане 01 листопада 2000 року, на її ім'я, є підробленим, пред'явила його перонному контролеру під час перевірки документів при проходженні через турнікети до посадочних платформ, таким чином використавши завідомо підроблений документ для подальшого безкоштовного проїзду на електропоїзді, однак була викрита працівниками міліції, після чого в черговій частині ЛВ на ст. Київ - Пасажирський при проведенні особистого огляду у неї з правої руки було вилучене зазначене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, видане 01 листопада 2000 року без назви установи яка його видала, на ім'я ОСОБА_1

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю і у вчиненому розкаялася, дала зізнавальні показання у справі, повністю підтвердивши, що вона дійсно при вказаних обставинах вчинила інкриміновані їй злочинні діяння, пояснивши, що 29 травня 2012 року, вона знаходилась на своєму робочому місці у ВАТ «Готельний комплекс «Либідь», де працює покоївкою. Приблизно о 15 годині 30 хвилин закінчилась її зміна та вона вийшла з приміщення, де працює, та пішла на Приміський залізничний вокзал станції Київ-Пасажирський, що в Солом'янському районі міста Києва, з метою поїздки електропотягом сполученням «Київ-Фастів», який мав відправлятися о 16 годині 05 хвилин, додому до міста Фастів. Проходячи через пропускні турнікети Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський вона пред'явила перонному контролеру підроблене пенсійне посвідчення, для безкоштовного проїзду в електропотягах приміського сполучення. Після цього вона пройшла турнікет і мала намір йти далі по платформі, щоб здійснити посадку в електропотяг, але до неї підійшли двоє чоловіків в цивільному одязі, які представились працівниками міліції та пред'явили свої службові посвідчення працівників транспортної міліції і попросили її пред'явити їм пенсійне посвідчення, яке вона щойно пред'явила перонному контролеру, що вона і зробила. Після цього, працівники міліції запросили її пройти разом з ними до чергової частини ЛВ на ст. Київ-Пасажирський, де вона пояснила, що вказане пенсійне посвідчення є підробленим, а вона не є пенсіонеркою-інвалідом 2-ї групи та не отримує з цього приводу ніяких пільг. Після цього вказане пенсійне посвідчення в присутності двох понятих було у неї вилучено, про що було складено відповідний протокол працівником міліції, де вона та поняті поставили свої підписи. Дане пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 видане 01 листопада 2000 року на її ім'я та вклеєною її фотокарткою, вона придбала приблизно чотири місяці тому, в лютому 2012 року, за 150 гривень, у наглядно знайомої жінки, яка інколи їздила, разом з нею, в електропотязі з м. Фастів Київської області. Якось, в середині лютого місяця 2012 року, вона їхала на роботу з м. Фастів до м. Києва та познайомилася з вказаною жінкою. В перебігу розмови з жінкою, вона почала жалітися ОСОБА_2, що у неї дуже багато грошей, в день 8 гривень в одну сторону, витрачається на оплату за проїзд в електропотягах, коли вона їде на роботу та повертається додому, виходить 16 гривень, а заробітна платня у неї дуже мала. І тоді жінка на ім'я «ОСОБА_2»запропонувала їй придбати пенсійне посвідчення, яке буде давати їй право користуватися пільгами, а саме безкоштовно їздити в електропотягах приміського сполучення. Вона запитала у ОСОБА_2 звідки остання його візьме, але жінка сказала, що це її не обходить і знає, де його взяти. Тоді вона запитала у ОСОБА_2, що потрібно для того, щоб вона отримала таке посвідчення, і жінка на ім'я «ОСОБА_2»сказала, що для цього потрібна її фотокартка, її анкетні дані та 150 гривень коштує таке посвідчення. Вона подумала, що посвідчення їй стане у нагоді, і згодом вона зможе економити на проїзді в електропотягах та погодилась на пропозицію «ОСОБА_2». Домовившись з останньою зустрітись наступного дня. Після цього, в домовлений час, вона зустрілась з ОСОБА_2 біля Цирку, що розташований на площі Перемоги, в м. Києві, для того, щоб передати останній фотокартку та її анкетні дані. Передавши ОСОБА_2 зазначене, остання повідомила їй, що віддасть посвідчення через два дні, та запитала о котрій годині вона буде їхати на роботу, щоб зустрітись в електропотязі. Таким чином вони домовились їхати через два дні разом на роботу до м. Києва та ОСОБА_2 віддасть їй посвідчення. В зазначений час, тобто це було вранці, вона сіла у електропотяг у місті Фастів, який прямував до міста Києва, в другий вагон і через деякий час, перед самим відправленням електропотягу, в вагон зайшла ОСОБА_2 і сіла біля неї. Після цього ОСОБА_2 дістала підроблене пенсійне посвідчення та віддала його їй, а вона віддала ОСОБА_2 гроші в сумі 150 гривень, як домовлялися. Відкривши вказане підробне посвідчення вона побачила, що воно виписане на її ім'я, видане як інваліду 2-ї групи довічно, вклеєна її фотокартка та в ньому стоїть печатка якоїсь невідомої їй фірми ТОВ «Д.І.А.С.». Вона запитала у ОСОБА_2, що це за фірма ТОВ «Д.І.А.С.», але остання сказала, що це її не обходить. Більше ніяких запитань вона ОСОБА_2 не ставила. Після цього вона її зустріла ще два рази, і більше не бачила. Вказане підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 видане 01 листопада 2000 року на її ім'я вона використовувала розуміючи, що це незаконно, з середини лютого місяця 2012 року по теперішній час, але не кожен день, оскільки у неї нестандартний графік роботи. Тобто з того часу по теперішній час вона використала дане посвідчення приблизно 30 разів. ОСОБА_1 повідомила, що вона у повній мірі усвідомила злочинний характер своїх дій, щиро розкаялася та просила суд суворо її не карати.

Слід зазначити, що показання підсудної відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

У даній кримінальній справі на підставі ст. 299 КПК України в судовому засіданні було використано спрощений порядок дослідження доказів, а саме було допитано підсудну ОСОБА_1 та досліджено матеріали, що характеризують особу підсудної.

Таким чином суд дослідив, оцінив та проаналізував зібрані по справі докази у їх сукупності та прийшов до висновку, що дійсно своїми умисними протиправними діями, які виразились в пособництві в підробці посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і яке надає права або звільняє від обов'язків з метою його використання, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.

Крім того, своїми умисними протиправними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документу, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані, що характеризують підсудну.

Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання підсудної суд вважає те, що ОСОБА_1 щиро розкаялася у вчиненні злочинів, активно сприяла їх розкриттю, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_1 злочинів, особу підсудної, наявність кількох пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що, оскільки її перевиховання і виправлення можливе без ізоляції від суспільства, підсудній допустимо обрати міру покарання у виді штрафу.

Таке покарання на думку суду є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів.

У справі цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.

По справі було проведено експертне дослідження, вартість якого становить 392 гривні 00 копійок, що є судовими витратами по справі, а тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з засудженої на користь експертної установи, що проводила дослідження.

Речовий доказ у справі: пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 з датою видачі від 01 листопада 2000 року на ім'я ОСОБА_1 (зберігається в матеріалах кримінальної справи) -підлягає зберіганню при матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 (однієї тисячі семиста) гривень 00 копійок.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (восьмисот п'ятдесяти) гривень 00 копійок.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженій ОСОБА_1 призначити у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 (однієї тисячі семиста) гривень 00 копійок.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу стосовно ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на ПЗЗ, Код ЗКПО: 25576445, реєстраційний рахунок 31257272210703, Банк ГУДКУ в Київській області, МФО 821018 - 392 гривні 00 копійок судових витрат по справі за проведення судової криміналістичної експертизи.

Речовий доказ у справі: пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 з датою видачі від 01 листопада 2000 року на ім'я ОСОБА_1 (зберігається в матеріалах кримінальної справи) -зберігати при матеріалах справи.

Вирок суду на протязі 15 діб може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва, а засудженою ОСОБА_1 на протязі вказаного строку з моменту отримання копії вироку.

Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Мартинов Є.О.