Рішення № 25329822, 09.07.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-501/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 липня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Голік Н.О.

при секретарі: Крапивній В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Свісс Класік Лайф»про визнання недійсним договору поруки та стягнення коштів за ним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача, у якому просить визнати недійсним договір поруки №10512-К від 05.07.2006 року, укладений між позивачем та відповідачем; стягнути із Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на користь ОСОБА_1 сплачені на виконання договору поруки №10512-К від 05.07.2006 року кошти у сумі 40 368,57 доларів США та 5 184,14 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.12.2005 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», було укладеного кредитний договір №9903-К від 09.12.2005 року.

Предметом даного договору є надання банком позичальнику (ОСОБА_4.) кредиту (п.2.1. Кредитного договору) в сумі 45 900 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот) доларів США строк з 05.12.2006 року по 05.12.2010 року. Також було укладено Іпотечний договір з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальником за кредитним договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

05 липня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поруки №10512-К від 05.07.2006 року відповідно до якого позивач виступив поручителем позичальника ОСОБА_4 та зобов'язався виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, у випадку невиконання в повному обсязі та/або прострочення позичальником виконання зобовязань. Тобто позивач поручився належне виконання зобов'язання боржником ОСОБА_4, яка на момент укладення договору поруки вже померла.

Також вказує, що кредитним договором укладеним між ОСОБА_4 та відповідачем не передбачалося забезпечення виконання зобовязань позичальника шляхом поруки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в судове засідання зявився, проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на позов вказав, що 09.12.2005 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», було укладеного кредитний договір №9903-К від 09.12.2005 року, згідно якого надано кредит у сумі 45 900,00 доларів США на придбання квартири.

09 грудня 2005 року, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між банком та позичальником укладено Іпотечний договір від 09.12.2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 померла.

Вказує, що ОСОБА_2 (ОСОБА_2) як дочка є правонаступницею прав та обов'язків померлої позичальниці ОСОБА_4, а оскільки позивач є чоловіком ОСОБА_2, то позивач був і є зацікавленим у набутті ОСОБА_2 права власності на предмет іпотеки.

Зазначає, що кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Позивач та ОСОБА_2 (ОСОБА_2) належно сплачували протягом трьох років платежі за кредитним договором, а отже позивач діяв у інтересах своєї дружини ОСОБА_2 та фактично виконував зобов'язання за кредитним договором як спадкоємець померлої позичальниці, з метою набуття його дружиною ОСОБА_2 права власності на квартиру.

Крім того, фактом прийняття позивачем на себе зобовязань за кредитним договором є його заява від 23.03.2009 року адресована відповідачу щодо продовження строку виконання зобовязань за кредитним договором на 1 рік та переведення права боржника за кредитним договором на нього.

Вказує, що позивач фактично прийняв зобов'язання за договором поруки №10512-К від 05.07.2006 року та виконував його умови протягом двох років, а отже позивач розумів наслідки своїх дій.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Свісс Класік Лайф» проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.

Представник ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.12.2005 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», було укладеного кредитний договір №9903-К від 09.12.2005 року (а.с.5-9).

Предметом даного договору є надання банком позичальнику (ОСОБА_4.) кредиту (п.2.1. Кредитного договору) в сумі 45 900 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот) доларів США, процентна ставка 13,5% річних, строком з 05.12.2006 року по 05.12.2010 року.

09 грудня 2005 року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», було укладеного іпотечний договір від 09.12.2005 року (а.с.10-14). Предметом договору іпотеки за п.1.1. є забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №9903-К від 09.12.2005 року.

Відповідно до п. 8.2 іпотечного договору - іпотека зберігає свою силу і для спадкоємців іпотекодавця, які приймуть спадщину та у відповідності до закону будуть нести відповідальність у випадку невиконання позичальником зобовязань перед іпотекодержателем в межах вартості предмету іпотеки пропорційно їхній частці в спадщині.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 18.0 4.2005 року, актовий запис №515 (а.с.73,99).

05 липня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поруки №10512-К від 05.07.2006 року, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 виступив поручителем позичальника ОСОБА_4 та зобов'язався виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, у випадку невиконання в повному обсязі та/або прострочення позичальником виконання зобов'язань (п.2.1. договору).

Відповідно до листа Першої Київської державної нотаріальної контори від 23.03.2009 року №1575/2-15 повідомлено, що 12.09.2006 року після померлої 17.04.2006 року ОСОБА_4 заведена спадкова справа №756/2006, відповідно до якої спадкоємицею за заповітом є громадянка Російської Федерації ОСОБА_7, яка оформила свої спадкові права і отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, та спадкоємці за законом -дочка ОСОБА_2 та син ОСОБА_8, які звернулись із заявами до нотаріальної контори (а.с.132).

Згідно ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 померла.

Посилання відповідача на те, що позивач фактично виконував зобов'язання за кредитним договором як спадкоємець померлої позичальниці спростовуються матеріалами цивільної справи та відомостями Першої Київської державної нотаріальної контори, відповідно до яких ОСОБА_1 спадкоємцем не являється.

Крім того відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій при укладанні договору поруки з позивачем після смерті боржника - ОСОБА_4, без з'ясування обставин та встановлення осіб, що є спадкоємцями.

Відповідно до ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсність правочину підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямований на реальне настання правових

наслідків, що обумовлені ним, що було порушено при укладанні договору поруки, укладеного між позивачем та відповідачем.

Оскільки згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, позивач відповідно до договору поруки в супереч законодавству та без правової підстави поручився за виконання зобов'язання померлої особи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача кошти у сумі 40 368,57 доларів США, оскільки позивачем не надано належних доказів щодо сплати вказаних коштів саме позивачем, так як платником згідно платіжних документів зазначено ОСОБА_4.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача щодо сплати витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не надано розрахунок наданої правової допомоги у відповідності до чинного законодавства України.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 5 184,14 грн., як сплату за управління кредитом, то зазначена вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 2 828 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 14 коп., у відповідності до наданих позивачем копій квитанцій в яких позивач зазначений платником, а саме: №94 від 05.07.2006 року у сумі 486,77 грн., №6 від 31.07.2006 року у сумі 162,26 грн., №38 від 25.01.2008 року у сумі 649,03 грн., №84 від 18.05.2007 року у сумі 162,25 грн., №8 від 19.06.2007 року у сумі 162,26 грн., №47 від 25.07.2007 року у сумі 162,25 грн., №68 від 20.08.2007 року у сумі 162,25 грн., №4 від 25.09.2007 року у сумі 162,25 грн., №49 від 23.11.2007 року у сумі 162,25 грн., №51 від 28.03.2008 року у сумі 162,25 грн., №60 від 21.05.2008 року у сумі 238,65 грн., №50 від 28.08.2008 року у сумі 155,67 грн.

Оскільки, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що договір поруки №10512-К від 05 липня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк», який є правонаступником ВАТ «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк»та ОСОБА_1, укладений з порушенням норм чинного законодавства України, вимога позивача щодо визнання договору поруки недійсним підлягає задоволенню та стягненню з відповідача підлягають кошти у сумі 2 828 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 14 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в сумі 214 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення справи в розмірі 250,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 118 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк», треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Свісс Класік Лайф»про визнання недійсним договору поруки та стягнення коштів за ним, -задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки № 10512-К від 05 липня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк»та ОСОБА_1.

Стягнути з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк» (м. Київ, пров. Т. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) грошові кошти в сумі 2 828 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 14 коп.

Стягнути з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк» (м. Київ, пров. Т. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати: судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення справи в розмірі 250,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд, при цьому апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: