Рішення № 25329395, 21.06.2012, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 0554/2048/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 червня 2012 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

при секретарі Олійник Ю.О.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди обґрунтовуючи тим, що з дня звільнення вона не отримала належні їй суми та трудову книжку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги частково та пояснила, що вона з 30.12.2010 року працювала у відповідача на посаді інспектора відділу кадрів та через нездорову робочу обстановку на підприємстві 03.01.2012 року була звільнена за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. З 30.12.2010 року по 15.12.2011 року заробітну плату отримувала своєчасно. З 16.12.2011 року по 27.12.2011 року вона знаходилася у щорічній відпустці, але належних їй сум за ці дні від відповідача не отримала. Згідно ч.3 ст.115 КЗпП України відповідач був зобов'язаний виплатити заробітну плату за весь час щорічної відпустки не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки. Окрім того, відповідно до статей 47, 116 Кодексу законів про працю України відповідач повинен був виплатити їй в день звільнення належним чином заповнену трудову книжку, в письмовому порядку повідомити про розмір нарахованих сум та виплати ці суми, тобто провести остаточний розрахунок. Однак відповідач цього не зробив. На підставі ст.117 КЗпП України у випадку не проведення остаточного розрахунку з вини підприємства, відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за час затримання розрахунку по день фактичного розрахунку. А у відповідності до п.2 постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати» відповідач зобов'язаний виплатити їй компенсацію за час затримки у відповідності до індексу споживчих цін. Окрім того, через неправомірні дії відповідача їй була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що разом з нею 03.01.2012 року з підприємства звільнилися її чоловік та син, з якими вона разом мешкає, і через затримку розрахунку вона не має можливості забезпечити свою сім'ю повноцінним харчуванням, ліками, засобами гігієни, через що морально страждає. Безпідставні та незаконні дії роботодавця принизили її особисту та громадянську гідність, примусили почуватися беззахисною перед роботодавцем, від якого вона перебуває в економічній залежності. Моральну шкоду вона оцінює в 3000 грн.

У зв'язку із проведенням відповідачем 04 травня 2012 року остаточного розрахунку та через низький індекс споживчих цін в судовому засіданні вона надала клопотання про залишення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, відпускних сум за грудень 2011 року та компенсації за час затримки розрахунку у відповідності із індексом споживчих цін без розгляду. Просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.01.2012 року по 03.05.2012 року в сумі 5 455,50 грн. та у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та пояснила, що ОСОБА_1 працювала на підприємстві інспектором відділу кадрів. Під час її роботи були виявлені грубі порушення ведення трудових книжок через що ставилося питання про відповідність її займаній посаді. Але за домовленістю із керівництвом вона була звільнена за згодою сторін. Через тяжке фінансове становище на підприємстві з грудня 2011 року по січень 2012 року існувала заборгованість з виплати заробітної плати, яка була погашена у квітні 2012 року. 19.04.2012 року не отримана позивачем заробітна плата була задепонована та здана до банку. Депонована заробітна плата в сумі 1670,62 грн. була отримана ОСОБА_1 за її заявою у банку 04.05.2012 року. Моральна шкода позивачем не обґрунтована та документально не підтверджена. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.12.2010 року відповідно до наказу №112-к від 30.12.2012 року працювала в ТОВ «Донрозробка» та була звільнена за п.1 ст.36 КЗпП України 03.01.2012 року за наказом №1-к від 03.01.2012 року, що підтверджено трудовою книжкою серії БТ-ІІ №0104273 виданою 23.08.1984 року.

Відповідно до довідки ТОВ «Донрозробка» №93 від 18.05.2012 року та видаткового касового ордеру №10 від 04.05.2012 року заборгованість по заробітній платі за грудень 2011 року в сумі 1351,96 грн, січень 2012 року в сумі 79,08 грн., лютий 2012 року в сумі 239,58 грн. виплачена ОСОБА_1 04.05.2012 року.

Відповідно до довідки ТОВ «Донрозробка» №117 від 11.06.2012 року середньомісячний заробіток ОСОБА_1 складає 1875 грн.

Відповідно до запису №23 в трудовій книжці ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітна в Шахтарському міському центрі зайнятості та отримує матеріальну допомогу по безробіттю з 08.03.2012 року по теперішній час.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому, проводиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП України).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ст. 23 ЦК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості завданої моральної шкоди, з огляду на факт отримання позивачем матеріальної допомоги по безробіттю через два місяці після звільнення від відповідача, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 500 гривень, що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.7, 10, 11, 11-1, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка», код ЄДРПОУ 31362083, розташованого за адресою: 86233, Донецька область, Шахтарський район, с.Стіжкове, вул.Садова, буд.1А, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 5 455,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка», код ЄДРПОУ 31362083, розташованого за адресою: 86233, Донецька область, Шахтарський район, с.Стіжкове, вул.Садова, буд.1А, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка», код ЄДРПОУ 31362083, розташованого за адресою: 86233, Донецька область, Шахтарський район, с.Стіжкове, вул.Садова, буд.1А, на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Шахтарського міськрайонного суду

Донецької області О.Ф.Федорова