Ухвала суду № 2532842, 23.07.2007, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-1516/ 2007 року

УХВАЛА

23 липня 2007 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розглянувши у відкритому попере­дньому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лозова Харківської області цивіль­ну справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2007 року Акціонерна Компанія "Харківобленерго" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отри­маної товарної продукції та судових витрат, посилаючись на те, що згідно відкритого особис­того рахунку НОМЕР_1 на підставі договору про користування електричною енергією, побу­товий абонент ОСОБА_1 та члени його родини використовували електроенергію для влас­них побутових потреб за адресою: АДРЕСА_1. Однак станом на 20.06.2007 року заборгованість по сплаті за використа­ну електроенергію склала 101 грн. 83 коп.. У відповідності з пунктами 19,20 Правил користу­вання електричною енергією для населення і пунктів 1,11 Договору відповідачі були зо­бов'язані щомісячно проводить оплату за використану ними електроенергію не пізніше 10 чи­сла наступного місяця, або в термін вказаний в платіжному документі Лозівського РВЕ АК "Харківобленерго", але своєчасно відповідачі не вносили оплату за використану електроенер­гію, тому у них виникла заборгованість.

На підставі вищевикладеного, Акціонерна Компанія "Харківобленерго" просить стягнути на її користь солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 : за­боргованість за використану електроенергію в сумі 101 грн. 83 коп.; витрати по сплаті на ін­формаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. 00 коп..

У попередньому судовому засіданні інтереси позивача представляв Бобрицький СП. на під­ставі довіреності від 12 липня 2007 року №01-62 ор/3823, що не суперечить положенням дію­чого цивільно-процесуального законодавства України, оскільки, відповідно до ч.1 ст.38 ЦПК України - сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого прова­дження крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через свого представника. Частиною 3 даної статті встановлено, що юридичних осіб предста­вляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положен­ням, або їх представники.

За даною довіреністю, останній, наділений всіма правами позивача. Представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, про час і місце судового засідання по­відомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зво­ротне поштове повідомлення, отримане ним 14 липня 2007 року.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки від­повідачів, повідомлених належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирі­шує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідач ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, але повідомила, що 20 липня 2007 року вона повністю сплатила суму заборго­ваності, про що надала квитанцію, а також просила суд покласти на неї особисто витрати в розмірі 81 гривні, сплачені позивачем при зверненні до суду. Відносно відповідача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 пояснила, що, копію позовної заяви з доданими до неї доку­ментами, він отримав, позовні вимоги визнає повністю, а не сплачував заборгованість бо має не великий дохід.

Оскільки сторонами у досудовому порядку спір за даною цивільною справою врегульований, відповідач позов визнав у повному обсязі, відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу, та виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі, можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання за наявності для того законних підстав для задоволення позову.

У попередньому судовому засіданні представник позивача вказав на відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за використану електричну ене­ргію, однак наполягав на солідарному стягненні з відповідачів судових витрат - судового збо­ру на 51 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 30 грн. 00 коп.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 174, ч.3 ст. 206 ЦПК України представник позивача попере­джений про наслідки відмови від позову, оскільки провадження у справі закривається і він не зможе повторно звернутись до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

Згідно довіреності від 12 липня 2007 року (а.с.№ 20), представник позивача наділений пра­вом відмови від позову.

Підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі в ча­стині стягнення з відповідачів суми заборгованості за використану електричну енергію, оскі­льки ОСОБА_2 надано квитанцію про сплату суми заборгованості на 101 грн. 83 коп. (а.с.№21).

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як роз­поділити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивачем заявлено про стягнення на його користь з відповідачів витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 30 грн. 00 коп. та су­дового збору за подання позову до суду на суму в 51 грн. 00 коп..

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Ко­дексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 30 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 242 (а.с.№2), судовий збір на суму 51 грн. 00 коп. - платіжне доручення № 274 (а.с.№1).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 виконала свій обов'язок по сплаті за кори­стування електричною енергією, вже після звернення позивачем до суду з даним позовом. Тому відповідно до ст. 89 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявила про покладення саме на неї, сплати судових витрат.

Відповідно до заявленого ОСОБА_2, клопотання, необхідно зазначити, що ст. 64 ЖК України, встановлено, члени сім'ї наймача, які проживають з ним, користуються нарівні з на­ймачем усіма правами і несуть усі обов'язки. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з най­мачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що впливають із зазначеного договору. Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів вартості використаної облікованої і не облікованої електричної енергії, такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно суд роз'яснює відповідачам положення ч.1 ст.543 ЦК України, а саме: у разі солі­дарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконан­ня обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч.1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Тому, враховуючи зазначене суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, виключивши з числа відповідачів ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного, суд стягує на користь АК «Харківобленерго» у солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - судовий збір в розмірі 51 гривні 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах в сумі 30 гривень 00 коп..

Керуючись ст.ст. 38, 44, 79, 89, п.3 ч.1 205, ч.3 ст. 206, 209, 210 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу Украї­ни; т.ст.541, 543, 544 ЦК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат» в частині стяг­нення з відповідачів оплати за договором купівлі - продажу отриманої товарної продукції за­крити - у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АК "Харківобленерго" (р/р 260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Харків МФО 350589 код ЄДРПОУ 00131954) витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпе­чення судового процесу в сумі 30 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. 00 коп..

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до судової палати по цивільним спра­вам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЩІК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.