Рішення № 25327443, 16.07.2012, Василівський районний суд Запорізької області

0802/3337/2012 16.07.2012

Справа № 2/802/439/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: судді Пушкарьової С.П.

при секретареві Четвертак Л.М.

за участю: позивачки ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

представника третьої особи Білоконь О.В.

розглянувши в судовому засіданні в місті Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю: третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача: ОСОБА_3, Служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що 23 січня 1988 року він з ОСОБА_2 зареєстрували шлюб в Дніпрорудненській міській раді Василівського району Запорізької області, за актовим записом № 09.

Від сумісного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

15 лютого 2002 року шлюб між сторонами було розірвано, при цьому діти залишилися проживати з відповідачкою.

09 жовтня 2003 року Василівським районним судом Запорізької області було винесено рішення за позовом ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на її користь для утримання синів в розмірі 1/3 частини частини всіх видів його заробітку, починаючи стягнення з 29.09.2003 р. і до досягнення повноліття.

У 2008 році старший син -ОСОБА_3 досяг повноліття, після чого розмір утримуваних з позивача аліментів змінився з 1/3 частини його заробітку до ј частини.

ОСОБА_1 працює на Запорізькому залізорудному комбінаті та з урахуванням заробітку шахтаря щомісячний розмір отримуваних відповідачкою аліментів на утримання їх сина -ОСОБА_3 складає в середньому 2026, 54 грн.

З 01 вересня 2011 року дотеперішній час третя особа по справі - ОСОБА_3 навчається на першому курсі Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей»другого рівня акредитації за спеціальністю «кухар-кондитер». Термін закінчення навчання -14 грудня 2014 року. При цьому, під час навчання ОСОБА_3, як студент, безкоштовно забезпечений житлом і постійно проживає в гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізький промисловий ліцей».

Відповідачка, як мати сина та як розпорядник значної щомісячної суми аліментів, які вона стабільно отримує від ОСОБА_1, майже не надає ОСОБА_3 необхідної матеріальної допомоги, внаслідок чого син має неохайний зовнішній вигляд у зв»язку з відсутністю грошей на засоби та заходи особистої гігієни та на оновлення зношеного одягу.

Позивач неодноразово звертався до органів опіки та піклування Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області та до Служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області з відповідними зверненнями щодо розгляду питання про нецільове використання відповідачкою аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, на що зазначеними органами позивачу двічі було запропоновано звернутися з позовом до суду.

Крім того, будучи працездатною, відповідачка дозволяє собі ніде не працювати і не має інших власних доходів окрім аліментів, вона систематично сплачує за рахунок аліментів «десятину»у «Церков Адвентистів сьомого дня», до приходу якої вона належить.

Відповідачка відмовляється добровільно надавати сину - ОСОБА_3 належну допомогу або видавати йому необхідні кошти.

Враховуючи працездатність відповідачки, фактичне ставлення до проблем їх сина, його сімнадцятирічний вік, який дозволяє йому розпоряджатися грошовими коштами, а також враховуючи той факт, що 5 із семи днів на тиждень ОСОБА_3 проживає окремо від відповідачки в місті Запоріжжя, де має самостійно щоденно харчуватися, одягатися та нести певні витрати на власну гігієну, фізичний і духовний розвиток і навчання, вважає, що в розпорядженні ОСОБА_2 має залишитися не більше ніж 1/6 частини щомісячно утримуваних з позивача аліментів.

Позивач рахує, що для забезпечення повноцінного існування і належного розвитку його сина - ОСОБА_3 на його особистий рахунок має вноситися сума в розмірі 5/6 частин від щомісячно утриманих із його заробітку аліментів, тому просить суд внести частину аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 для утримання їх неповнолітнього сина -ОСОБА_3, на його рахунок, відкритий у філії Запорізького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»та надати ОСОБА_3 право самостійно розпоряджатися грошовими коштами, внесеними, як частина аліментів для його утримання на його особистий рахунок.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив, що у 1988 році між ним та відповідачкою було укладено шлюб. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_5, 1990 року народження та ОСОБА_3, 1994 року народження. 15 лютого 2002 року шлюб було розірвано. За рішенням суду від 09.10.2003 року, він сплачує на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_6 та сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 усіх видів заробітку, починаючи з 29.09.2003 року та до досягнення ними повноліття. У 2008 році старший син -ОСОБА_5 досяг повноліття, після чого розмір утримуваних з нього аліментів змінився з 1/3 частини його заробітку до ј частини. Працюючи на ЗАТ «ЗЗРК»проходчиком, щомісячно перераховує відповідачці аліменти на утримання молодшого сина -ОСОБА_3 в середньому 2026, 54 грн. Втім, отримувані від нього аліменти відповідачка витрачає не за цільовим призначенням, внаслідок чого їх неповнолітній син -ОСОБА_3 залишається без належного утримання та його повсякденні елементарні потреби залишаються незадоволеними. Вихованням сина займається він, але ОСОБА_3 відмовився з ним проживати, тому мешкає з матір'ю. З 2011 року син навчається на першому курсі Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей»другого рівня акредитації за спеціальністю «кухар-кондитер»та з його слів, він критично відчуває потребу в належній матеріальній допомозі та йому не вистачає належного догляду та грошової допомоги для забезпечення власного існування. Він неодноразово звертався до органів опіки та піклування Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області та до Служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області з відповідними зверненнями щодо розгляду питання про нецільове використання відповідачкою аліментів на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 Оскільки, повністю ігноруючи рішення, вказівки та рекомендації органів опіки та піклування, відповідачка не забезпечувала їх синові належного отримання й до теперішнього часу, йому було рекомендовано звернутися з даним позовом до суду. Крім того, відповідачка за відомою йому інформацією, систематично сплачує за рахунок аліментів «десятину»у «Церков Адвентистів сьомого дня», до приходу якої вона належить. Навіть з урахуванням того, що він систематично сплачує на користь відповідачки досить значну суму аліментів, їх син й досі перебуває в неохайному вигляді. А це свідчить про те, що утримувані з нього аліменти до його сина не доходять, на нього не витрачаються та не забезпечують елементарних його потреб. Вважає, що сума в розмірі 5/6 частин від щомісячно утримуваних з його заробітку аліментів, (тобто 2026,54 грн.: 6 = 337,76 грн.; 337,76 грн. х 5 = 1688,80 грн.) буде повністю задовольняти потреби їх сина, забезпечуючи необхідний прожитковий мінімум. Сума -337,76 грн. -цілком вистачить відповідачці за для того, щоб нагодувати їх сина 8 днів на місяць (на вихідні дні), які він проводить у відповідачки та забезпечити його засобами гігієни. До того ж, маючи власні кошти на особистому рахунку, їх син зможе самостійно харчуватися та задовольняти власні потреби. Оскільки його метою є забезпечення саме інтересів дитини, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та перерахувати частину аліментів, а саме 5/6 частин на рахунок його сина, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що аліменти від позивача на утримання їх сина -ОСОБА_3 використовує за цільовим призначенням, купляє за ці гроші продукти харчування, сплачує кошти за квартиру, одяг та необхідні предмети гігієни для сина. Сама працює від біржі труда, звідки отримує гроші в сумі 500 гривень. Крім того, їх син отримує від свого навчального закладу щомісячну державну стипендію в розмірі 270 гривень, яку витрачає за своїм бажанням. Тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа -ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що з квітня по серпень місяць проживає разом із матір'ю, батько купляє одяг та взуття. Вдома приготуванням їжі займається він, так як вчиться на повара. Продукти харчування купляє старший брат, або привозить від бабусі. Він отримує за навчання державну стипендію в розмірі 270 гривень. Мати спочатку перераховувала йому гроші в сумі 250 гривень, а потім стала перераховувати менше -200 гривень. Харчування в ліцеї, де він навчається платне, обід коштує 12 гривень. Він має бажання накопичувати гроші на власний рахунок від аліментів батька.

Представник третьої особи -Служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області -Білоконь О.В. в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_1 14.08.2011 року звернувся до їх органу із письмовою заявою від 04.08.2012 року про нецільове використання аліментів його колишньою дружиною -ОСОБА_2, які вона одержує на свою користь для утримання неповнолітнього сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. Гр-ка ОСОБА_2 була запрошена до Служби... для проведення бесіди, але вона не з'явилася. 18.08.2011 року листом за № 277/03-17, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд його заяви та одночасно, керуючись ч. 2 ст. 186 Сімейного кодексу України йому було рекомендовано звернутися до суду для вирішення зазначеного питання.

Представник Опікунської ради Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області -Джемела Н.П. в судовому засіданні пояснила, що знайома з сім'єю ОСОБА_1 з 2005 року. Позивач -батько дитини - ОСОБА_3, двічі, а саме: 12 квітня 2011 року та 04 квітня 2012 року звертався до Опікунської ради із заявами про нецільове використання відповідачкою аліментів на утримання їх неповнолітнього сина. Опікунська рада встановила, що шлюб між батьками розірвано у 2002 році. ОСОБА_2 запрошувалася на особисту бесіду, під час якої було виявлено, що вона відвідує релігійну організацію та вважає за потрібне більшу частину отриманих аліментів використовувати на свої особисті потреби. Підтвердився і той факт, що одяг та взуття для сина вона не купувала. Позивач регулярно сплачує аліменти на утримання сина, має бажання частину аліментів перераховувати на рахунок дитини, так як вважає, що мати використовує їх не по призначенню. Керуючись ст. 186 Сімейного Кодексу України, Рада з опіки та піклування рекомендувала ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини.

Заслухавши пояснення сторін по справі, оцінивши надані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що дана позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як було встановлено в судовому засіданні і як вбачається із матеріалів справи, позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі та розірвали його 15 лютого 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2, копія якого є у справі.

В період шлюбу в них народилися діти -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого є у справі. В свідоцтві про народження батьком дитини записаний -ОСОБА_1.

Відповідно до рішення суду від 09.10.2003 року, відповідачка спочатку отримувала аліменти від позивача на утримання своїх дітей в розмірі 1/3 від усіх видів заробітку, а з 2008 року -у розмірі ј частини на сина ОСОБА_3.

Позивач працює на ЗАТ «ЗЗРК»шахти «Експлуатаційна»дільниці № 7 та згідно довідки № 230 від 15.02.2012 р. про заробітну плату та інші доходи працівника за серпень 2011 - січень 2012 року, вбачається, що ОСОБА_1 щомісячно сплачує аліменти. Всього за цей період в розмірі 12 159, 21 грн. Сума аліментів в середньому складає 2026, 54 грн. на місяць.

Відповідно до довідки № 75 від 16.02.2012 року з Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей»ОСОБА_3 дійсно навчається в даному закладі з 1 вересня 2011 року у бюджетній групі. Термін закінчення навчання 14 грудня 2014 року. Проживає в гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей»за адресою: бульвар Вітчизняний 16 -безкоштовно. Форма навчання -денна.

Згідно ч. 2 ст. 186 СК України у разі нецільового витрачення аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Згідно з рішенням Опікунської ради Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 12.04.2011 року № 4 та висновку № 25 від 04.04.2012 року Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області вбачається факт нецільового використання аліментів позивачкою. Батько дитини - ОСОБА_1 регулярно сплачує аліменти на утримання сина, має бажання частину аліментів перерахувати на рахунок дитини, так як вважає, що мати дитини використовує їх не по призначенню. ОСОБА_2 відвідує релігійну організацію та вважає за потрібне більшу частину отриманих аліментів використовувати на свої особисті потреби. Підтвердився і той факт, що одяг та взуття для сина вона не купувала. Разом з тим, суд вважає, що при стягуванні аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3, необхідно перераховувати на особистий рахунок ОСОБА_3 меншу частину аліментів, ніж просить позивач ОСОБА_1, а саме вносити 50 % стягуваної суми аліментів та 50 % безпосередньо на користь ОСОБА_2

Суд вважає, що саме така частина аліментів повинна стягуватися безпосередньо на користь ОСОБА_3, виходячи із розміру аліментів та прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Одночасно ч. 3 ст. 32 ЦК України передбачено, що неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім»я, за згодою органу опіки та піклування та батьків.

Крім того, суд вважає можливим надати ОСОБА_3 право самостійно розпоряджатися грошовими коштами, внесеними, як частина аліментів для його утримання на особистий рахунок у філії Запорізького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 180-183, ч. 2 ст. 186 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 10, 11, 57-60, 208, 209,212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України - задовольнити частково.

Вносити щомісячно Ѕ частину від стягуваної суми аліментів з ОСОБА_1 по рішенню Василівського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2003 року на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 на особистий рахунок дитини -ОСОБА_3, відкритий у філії Запорізького обласного управління «Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(картковий рахунок 26257500657202, технічний рахунок НОМЕР_1; установа Ощадбанку -Запорізьке облуправління/ОПЕРВ; МФО 313957; код ЄДРПОУ 02760363; для поновлення у гривнях по Україні -292459270102; ПІБ отримувача -ОСОБА_3), надати ОСОБА_3 право самостійно розпоряджатися грошовими коштами, внесеними, як частина аліментів для його утримання, на особистий рахунок в філії Запорізького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Щомісячно Ѕ частини стягуваної суми аліментів за рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2003 року відраховувати на користь ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_1, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Такий порядок стягнення аліментів з ОСОБА_1 проводити з дня постановлення рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати проголошення рішення. Особи які, брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П.Пушкарьова